Вперше опубліковано у виданні Kyiv Post 25 грудня 2019 р. Переклад з англійської.

Нові різновиди нерівностей з’являються через технології та кліматичні зміни, адже вони все більше визначають можливості людей у ​​XXI столітті. Якщо ми не відреагуємо на ці два сейсмічні зрушення, вони можуть підірвати демократію й поставити під загрозу сталий розвиток, посилюючи нерівності в суспільстві.

Ми лише починаємо усвідомлювати підводні камені наших швидкозмінних ​​інформаційних технологій – починаючи від питань конфіденційності до дезінформації, що шириться Інтернетом. Однак зміни клімату, спричинені людською діяльністю, з’явилися на горизонті вже давно. Нам відомі деякі проблеми, викликані ними, але також відомі деякі рішення.

Зміни клімату не зважають на кордони і негативно впливають на кожну живу істоту на Землі. Люди можуть почуватися приголомшеними масштабністю цього явища: напевно, ми всі якоїсь миті запитували себе: а чи могли б мої власні дії – дії однієї людини – якось вплинути на цю ситуацію?

Звісно, одна людина, яка діє поодинці, не координуючи зусилля з іншими, рідко може на щось вплинути, попри зусилля юної активістки зі Швеції Грети Тунберг чи відомої української екоактивістки Євгенії Аратовської.

Але є деякі речі, які ми всі можемо зробити. Головне – згуртуватися і енергійно взятися до активних дій для протидії кліматичним змінам і скороченню викидів парникових газів. Як свого часу кліматичну кризу спровокували компанії, окремі люди, громади та країни через свою (шкідливу) діяльність, так само тепер ключ до вирішення цієї проблеми лежить у спільній роботі.

Тут, в Україні, Програма розвитку ООН (ПРООН) застосовує комплексний підхід до розв’язання проблеми змін клімату. Важливим аспектом у реалізації наших програм є підвищення енергетичної безпеки шляхом інвестування в енергоефективність державних та житлових будівель, а також заохочення використання відновлюваних джерел енергії, зокрема сонячної, сили вітру та біомаси для виробництва тепла і енергії.

Україна входить до першої десятки найбільш енергоємних економік світу. Для порівняння: енергоємність економіки України втричі вища ніж у країнах ЄС. Проблема ускладнюється тим, що чимало енергії в Україні виробляється з викопного палива – 70% викидів парникових газів у країні походять з енергетичного сектору. Окрім того, висока енергоємність у поєднанні зі зношеністю й неефективністю систем опалення та значною залежністю від імпорту газу та нафти становлять реальну загрозу енергетичній безпеці.

За останнє десятиліття вдалося досягнути певного прогресу в підвищенні енергоефективності державних та житлових будівель. ПРООН у партнерстві з ЄС реалізує проєкт під назвою «Об’єднання співвласників будинків для впровадження сталих енергоефективних рішень» (або коротко “HOUSES”).

Як видно з назви, цей проєкт має на меті мобілізувати українських співвласників будинків та стимулювати їх покращувати енергоефективність будинків, де вони живуть. На місцевому рівні по всій країні проєкт підтримує створення ОСББ, які можуть пропонувати проєкти з підвищення енергоефективності та подавати заявки на фінансування до новоствореного державного Фонду енергоефективності.

На цей час завдяки проєкту вже створено взаємозв'язки в організаційному ланцюжку, що тягнеться від співвласників будинків до державного рівня, і оскільки цей ланцюжок має на меті покращення енергоефективності, це допомагає вирішувати цілу низку проблем – неефективне енерговикористання в Україні, її енергетичну залежність, необхідність покращення інфраструктури, що, в свою чергу, сприяє вирішенню масштабнішої проблеми змін клімату.

За час реалізації проєкту «HOUSES», який триватиме до вересня 2020 року, майже півмільйона українців мають отримати безпосередню користь від впровадження заходів з ефективнішого використання енергії, а понад 1 мільйон підвищать свою обізнаність щодо питань енергоефективності. Це чимало людей, а їхні дії, пов'язані одним проєктом, точно МАТИМУТЬ вплив!

Але як щодо громадських будівель, де право власності (а отже відповідальність) опосередковане через державу, а не стосується конкретної людини чи організації?

Тут ПРООН, завдяки підтримці Глобального екологічного фонду, застосовує інший підхід, використовуючи т.зв. механізм ЕСКО. Цей підхід передбачає встановлення взаємозв'язків між енергосервісними компаніями (до речі, саме звідси походить назва ЕСКО) та державою через впровадження десяти пілотних субпроєктів для підвищення енергоефективності громадських будівель. В основі діяльності проєкту, що називається «Усунення бар’єрів для сприяння інвестиціям в енергоефективність громадських будівель в малих та середніх містах України шляхом застосування механізму ЕСКО», – створення механізму фінансової підтримки, завдяки яким приватні інвестиції можуть бути спрямовані через енергосервісні компанії на реалізацію проєктів з енергозбереження. Також запроваджуються системи енергоаудиту, щоб оцінити результативність проведених енергоефективних заходів та закріпити досягнуті результати.

Проєкт є життєво необхідним, адже, за підрахунками, 50% енергії, що йде на обігрів 78 000 громадських будівель в Україні, марнується через погану ізоляцію, застарілі системи опалення тощо. Такі дані Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України.

І йдеться не лише про заощадження теплової енергії – будівельний сектор України споживає приблизно 25% усієї електроенергії, що використовується в Україні, тому частиною проєкту є навіть такі заходи, як заміна старих систем освітлення новими енергоефективними лампочками. Саме тут стають в нагоді системи енергоаудиту – вони допомагають виявити енерговтрати, починаючи з непотрібного безперервного освітлення до поганої ізоляції стін і закінчуючи вікнами й дверима, через які гуляють протяги.

Завдяки простим енергозберігаючим заходам, що здійснюються за рахунок приватних інвестицій, проєкт досягає значної економії коштів для місцевих бюджетів, а також скорочення викидів парникових газів. Наприклад, завдяки реалізованому за підтримки ПРООН проєкту з енергозбереження у місті Чортків на Тернопільщині, у 2018 році вдалося зменшити споживання електроенергії у громадських будівлях міста на 111,5 мегават-годин, або ж на 4,9 %, тобто вуглецеві викиди скоротилися на 26,1 тонн.

Результати такої економії, якщо цю практику поширити на всю Україну, незабаром могли б стати відчутними і перетворитися на вимірюваний вплив як у плані енерговикористання в України, так і економічних показників, а разом із зусиллями інших країн це сприятиме вирішенню проблеми змін клімату. Одне із завдань проєкту ЕСКО – прокласти шлях для послідовників, запровадивши підхід, який можна застосовувати в інших містах по всій країні.

Сподіваюся, на основі цих двох прикладів діяльності ПРООН в Україні ви змогли побачити, як дії кожного справді можуть позитивно вплинути на загальну ситуацію – просто потрібно згуртуватися, щоб люди, компанії, організації та уряди спільно працювали задля досягнення спільних цілей. Зміни клімату ще не є незворотними, і ми знаємо, що нам потрібно зробити, щоб обмежити їх наслідки. Настав час для кожного з нас ДІЯТИ-Разом-ЗАРАЗ, адже час вирішує все!