Київ, 22 липня 2019 р. – Програмою розвитку Організації Об’єднаних Націй в Україні (ПРООН) було започатковано Школу екологічної журналістики з метою підвищення рівня обізнаності українських журналістів, медіа активістів та блогерів у сфері охорони довкілля та сталої енергетики. Це дозволить екологічним журналістам стати адвокатами змін щодо покращення стану довкілля, раціонального використання природних ресурсів, енергетичних трансформацій і, як наслідок, створення чистого і безпечного середовища для всіх.

Запит на екологічну інформацію тісно пов'язаний зі станом довкілля навколо нас. Це підтверджують дані соціологічного опитування, проведеного ПРООН разом із Київським міжнародним інститутом соціології у листопаді-грудні 2018 року. Згідно з його результатами, третина громадян України (29,7%) вважає, що саме низька поінформованість та брак знань щодо екологічних проблем і ризиків в Україні заважають громадянам та бізнесу вживати екологічно дружні заходи. Також третина населення (30%) впевнена, що держава повинна вести активне інформування про стан довкілля та екологічні ризики для захисту довкілля.

«Засоби масової інформації мають значний потенціал у формуванні порядку денного суспільства та поширенні ідей сталого розвитку, – сказав Сухроб Кахаров, в.о. керівника ПРООН в Україні. – Школа екологічної журналістики – це місток між громадянами та «зеленим» порядком денним, сформованим Верховною Радою та громадянським суспільством як ключові пріоритети для політики у сфері сталої енергетики та довкілля на період до 2030 року».

«Новинна стрічка чи телесюжет є одними з ключових інструментів у формуванні та донесенні запиту на наявність екологічних пріоритетів у програмах партій та їхніх лідерів. Ми ставили за мету надати авторам новин широкий інструментарій для роботи з темами екологічного напрямку та навчити ефективно використовувати його у редакції».

У рамках Школи вже відбулося два навчальних модулі: 17 травня у Києві для журналістів центральних областей України і столиці, та 11 липня у Львові – для представників медіа західних областей. Загалом, до обох заходів долучилося 50 журналістів.

Власним досвідом та внутрішніми процесами формування екологічної політики з учасниками поділилися представники профільних органів влади, досвідчені журналісти, науковці та представники громадських організацій.

«Для успішного реформування екологічної сфери необхідна спільна робота зі ЗМІ з метою широкого висвітлення комплексності та етапності процесу реформ», – зазначив Микола Кузьо, Заступник міністра екології та природних ресурсів.

«Це не лише буде запорукою поінформованості громадян, а й сприятиме їхній активній участі. А це вже половина успіху. Українське суспільство потребує якісних змін в екологічній сфері у відповідності до кращих європейських стандартів. Ми зможемо втілити такі реформи, якщо зможемо кожного разу розуміти кожну окрему подію чи випадок у широкому контексті відповідної реформи, знати, де саме точка цієї події чи випадку на шляху впровадження реформи».

Інструментом Європейського Союзу, який активно використовується в Україні з кінця 2017 року, є процедура Оцінки впливу на довкілля (ОВД). Марина Шимкус, очільниця Відділу оцінки впливу на довкілля Міністерства екології та природних ресурсів України, розповіла, як Єдиний реєстр з ОВД може бути ефективно використаний під час роботи ЗМІ та журналістських розслідувань.

Важливе завдання Школи екологічної журналістики – не лише дати більше інформації на такі теми, як євроінтеграція, кліматична політика, управління відходами, відновлювана енергетика, процедура Оцінки впливу на довкілля (ОВД), а й запропонувати практичний інструмент роботи за цими напрямами: пошук достовірних джерел інформації та експертів, використання доречної термінології, поради щодо вибору теми.

«Часто журналісти зіштовхуються з однобокою інформацією, міфами чи просто дуже складно поданими офіційними матеріалами щодо зміни клімату. Але ж це тема з надзвичайними можливостями для медіа», – сказала Ольга Веснянка, тренерка Школи екологічної журналістики та журналістка-лауреатка журналістських конкурсів про Цілі сталого розвитку, нагороджена "За внесок у розвиток кліматичної журналістики".

«Я ставила за мету простими словами пояснити кліматичну термінологію, поділитися власним багаторічним досвідом спілкування про кліматичну політику на міжнародних конференціях ООН, вибору експертів та тем. Адже зміна клімату – це про все: енергетику, урбаністику, стиль життя, здоров’я, гроші. З таким підходом журналістам зазвичай легше працювати над матеріалом та подати його редакції».

За час занять журналісти навчилися працювати з природоохоронною термінологією, зокрема у сфері зміни клімату, шукати теми для підготовки матеріалів на екологічну тематику, працювати з Єдиним реєстром Оцінки впливу на довкілля та багато іншого.

Черговий модуль Школи екологічної журналістики відбудеться 20 серпня 2019 року в місті Краматорськ для журналістів східних областей України. Відбір учасників на цей тренінг вже розпочато за посиланням.

Довідка:

Школа екологічної журналістики започаткована в рамках проекту ПРООН "Підтримка Парламенту України з питань сталої енергетики та охорони довкілля", що впроваджується за фінансової підтримки Швеції. У рамках проекту також було підготовлено «Зелений» порядок денний для України до 2030» – пріоритети політики у сфері охорони довкілля та сталої енергетики для України.

Запити ЗМІ:

Юлія Самусь, спеціалістка з комунікацій, ПРООН, yuliia.samus@undp.org