Вперше опубліковано на сайті регіонального представництва ПРООН у Євразії 12 лютого 2021 р.

З’являється все більше доказів, що підтверджують зв'язок між рівнем забрудненості повітря і зростанням показників смертності від COVID-19. У спільному дослідженні ПРООН і Європейського космічного агентства (ESA) проаналізовано вплив пандемії на якість повітря в Україні та Республіці Молдова.

За оцінками, від хвороб, викликаних забрудненням повітря, передчасно помирають 7 мільйонів людей. Чадний газ, вуглекислий газ, двоокис азоту, двоокис сірки, вуглеводні та свинець – висока концентрація дрібних частинок цих речовин викликає запалення дихальних і легеневих шляхів, серцево-судинні захворювання.

«У поєднанні з вірусною інфекцією ці фактори запалення можуть призвести до серйозного ускладнення хвороби», – зазначає дослідник факультету природничих наук Інституту екології  в Женевському університеті та директор компанії «Meteodat» Маріо Рорер.

Намагаючись оцінити вплив пандемії «з космосу», дослідження «Вплив COVID-19 на якість повітря в Україні та Республіці Молдова» використовує супутникові дані для аналізу проблем забруднення повітря, зокрема, як змінилася ситуація під час суворих карантинних заходів та які регіони потерпають від цієї проблеми найбільше.

Використовуючи дані спостереження за Землею (EO) на додачу до традиційних систем моніторингу, це дослідження виявило нові факти щодо впливу COVID-19 на якість повітря та щодо транспортних і промислових викидів. Це дозволяє вийти на новий рівень розуміння ситуації як законотворцям, так і експертам у цій сфері.

Загалом рівень забруднення повітря в Молдові був визнаний відносно низьким порівняно з іншими європейськими країнами і в цілому відповідає рекомендаціям ВООЗ щодо якості повітря.

Один із найважливіших висновків дослідження полягає в тому, що хоча суворий карантин навесні 2020 року спричинив серйозний економічний спад і водночас сприяв тому, що в деяких регіонах повітря стало чистішим, проте в цілому дані про забруднення повітря не надто змінилися.

В Україні, де забруднення повітря є одним із трьох екологічних викликів, які найбільше непокоять населення, дослідницькій групі вдалося визначити найбільш забруднені райони, використовуючи дані про концентрацію твердих частинок протягом трьох років спостереження, а також зафіксувала зменшення концентрації забруднювачів повітря під час суворого карантину. Поєднання інформації, зібраної громадськими ініціативами й державними пунктами моніторингу, та супутникових даних може стати дієвим стимулом для впровадження ефективної екологічної політики та інноваційних рішень у галузях програмного забезпечення, охорони здоров'я, моделювання даних та інтелектуальних систем оповіщення.

«Ці результати свідчать про важливість створення спільної бази даних у Молдові, Україні та інших країнах. Представники різних секторів – уряду, приватних компаній чи партнери з розвитку – можуть обмінюватися своїми даними задля суспільного блага й працювати разом, щоб виходити сильнішими після будь-яких викликів, що можуть виникнути в майбутньому», – зазначила помічниця керівника ПРООН та Регіональна директорка ПРООН у країнах Східної Європи та Центральної Азії пані Мір’яна Споляріч.

«Це дослідження можна розглядати в контексті зусиль, яких докладає Європейське космічне агентство, аби глибше зрозуміти суспільно-економічні зміни, які нині відбуваються внаслідок коронавірусної пандемії», – сказав керівник відділу наукових і прикладних досліджень у кліматичній сфері в Управлінні програмами спостереження за Землею Європейського космічного агентства пан Моріс Боржо.

Забруднення повітря – найбільший екологічний ризик для здоров'я людини, а також одна з основних причин смертності та захворювань у всьому світі, яким можливо запобігти. Оскільки COVID-19 вражає передусім дихальну систему, за допомогою супутникових даних можна отримати надійну, життєво важливу інформацію про якість повітря, яка допоможе захистити людей, схильних до серцево-судинних і респіраторних захворювань, а також інші вразливі групи населення.

Знаючи про те, що забруднення повітря впливає на їхнє здоров'я, громадяни можуть звертатися до влади на місцевому чи національному рівні з вимогою усунути фактори забруднення повітря, зокрема неекологічні види транспорту, спалювання викопного палива і відходів, а також промислові викиди. Якщо інформація про якість повітря стане такою ж доступною, як показники термометра у нас за вікном, це стане важливим кроком до зниження захворюваності, спричиненої забрудненням повітря.

Для запитів ЗМІ

Юлія Самусь, очільниця відділу комунікацій, ПРООН в Україні, yuliia.samus@undp.org