Офіційна заява в День прав людини Дафіни Ґерчевої, Постійної представниці ПРООН в Україні

Ось уже 73 роки світ відзначає День прав людини 10 грудня на згадку про день, коли 1948 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила Загальну декларацію прав людини.  

Декларація проголошує невід'ємні права, які має кожна людина як людська істота — незалежно від раси, кольору шкіри, релігії, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, мови, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, майнового становища, місця народження чи іншого статусу.

Щороку ООН відзначає День прав людини та виділяє тему, пов'язану з цим історичним документом. Цього року пам'ятний день присвячений темі рівності та статті 1 Загальної декларації прав людини, яка свідчить: «Всі люди народжуються вільними та рівними у своїй гідності та правах».

Ми у Програмі розвитку Організації Об'єднаних Націй (ПРООН) твердо віримо, що права людини є основою сталого розвитку, і тому в усьому, що ми робимо, дотримуємося підходу, який ґрунтується на правах людини. Ми вважаємо принципи прав людини та Порядок денний на період до 2030 року взаємозміцнювальними та взаємодоповнювальними: понад 90 відсотків Цілей сталого розвитку та пов'язаних з ними завдань відповідають правам людини. Таким чином, ми підтримуємо підхід до розвитку у більш ніж 100 країнах, заснований на правах людини, за допомогою програм, спрямованих на розширення можливостей, захист основних прав та просування свобод для всіх.

В Україні, наприклад, ПРООН співпрацює з Національним інститутом з прав людини (який часто називають Офісом Омбудсмена), національними та місцевими органами влади, громадянським суспільством та правозахисниками з метою просування прав людини по всій Україні та покращення доступу до правосуддя, особливо для найбільш уразливих верств суспільства.

У 2021 році, незважаючи на низку нових проблем, уряд України досяг значного прогресу в багатьох важливих аспектах прав людини, таких як прийняття двох ключових стратегічних документів: Національної стратегії з прав людини та Національної стратегії зі створення безбар'єрного середовища в Україні.

Ми в ПРООН вважаємо обидві ці стратегії вкрай важливими, особливо у зв'язку з пандемією COVID-19, яка справила істотний негативний вплив на соціально-економічні права та розвиток людини. Деякі з проблем, з якими стикається країна, — це доступ до охорони здоров'я, освіти і доходів, у тому числі пенсій. Крім того, непропорційно сильно страждають найбільш маргіналізовані верстви населення, що ще більше посилює їх вразливість і нерівність. 

Під час локдаунів ми дізналися, як використовувати можливості технологій і як застосовувати нові цифрові підходи і платформи як у нашому професійному, так і в особистому житті. Однак, у той час як цифрова трансформація може принести численні переваги в розвитку для одних людей, вона може залишити інших осторонь — по той бік цифрового розриву, де немає зв'язку. За відсутності належного управління швидка діджиталізація може створити ризики у сферах надання державних послуг, захисту персональних даних та соціальної інтеграції. Щоб бути повністю інклюзивним, щоб ніхто не залишився позаду, процес реформи цифрової трансформації повинен повністю інтегрувати і відображати підхід до розвитку, заснований на правах людини.

За відсутності належного управління швидка діджиталізація може створити ризики для надання державних послуг, захисту персональних даних та соціальної інтеграції. Ми також розробляємо інноваційні рішення для забезпечення захисту персональних даних.

Що стосується приватного сектору, ПРООН наразі завершує чотири базові дослідження з метою вивчення та оцінки того, як підприємства можуть взяти на себе більш активну роль в інтеграції принципів прав людини у свої виробничі, розподільні та постачальні ланцюжки. Крім того, ПРООН співпрацює із засобами масової інформації з метою пропаганди цінностей прав людини серед журналістів, щоб вони могли включити правозахисний підхід і цінності прав людини в свою професійну практику.

Поза тим, поруч із пандемією ми спостерігаємо тіньову пандемію зростання гендерно зумовленого насильства у всьому світі. Гендерно зумовлене насильство є одним з найбільш поширених, постійних і руйнівних порушень прав людини в сучасному світі. Що ще гірше, про нього здебільшого не повідомляється через безкарність, мовчання, стигматизацію і сором. Це неприйнятно і не повинно допускатися ніким і ніде.

В Україні це було серйозною проблемою ще до пандемії, коли 67 відсотків жінок в країні заявили, що вони піддавалися тій чи іншій формі насильства — психологічному, фізичному або сексуальному — з 15-річного віку. Через пандемію ситуація погіршилася. Варто зазначити, що Національна поліція України зареєструвала майже на 50 відсотків більше скарг на насильство в сім'ї у 2020 році, ніж у 2019 році.

Ми не досягнемо Цілей сталого розвитку, поки не усунемо глибинні причини всіх форм порушень прав людини. Забезпечення недискримінації та рівності, розширення прав і можливостей, а також активна та значуща співучасть із застосуванням правозахисного підходу до розвитку — це найкращий спосіб зменшити нерівність, досягти ЦСР та забезпечити загальне процвітання в майбутньому, в якому ніхто не залишиться позаду.