Світ прагне, аби припинилися величезні людські страждання в Україні,  мільйони українців переміщені через кризу. Ситуація становить небезпеку для всіх українців і, подібно до конфліктів у інших частинах світу, ставить жінок і дівчат під підвищений ризик сексуального та гендерно зумовленого насильства, особливо тих, хто є біженками або іншим чином переміщеними зі своїх домівок. Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) долучилася до спільного реагування системи ООН для підтримки постраждалих від конфлікту як всередині України, так і в сусідніх країнах, які приймають біженців. В Україні, як і в багатьох інших кризових ситуаціях і збройних конфліктах від Афганістану та Сахеля до М’янми та Ємену, – розширення всебічної, рівноправної та активної участі жінок у миротворчих зусиллях, запобіганні конфліктам та миробудівництві має вирішальне значення для віднайдення довготривалих рішень.

Цей підхід також дієвий, коли йдеться про боротьбу зі зміною клімату та погіршенням стану довкілля. Саме тому сприяння зниженню ризику стихійних лих було обрано темою цьогорічної Комісії ООН зі становища жінок. Жінки відіграють вирішальну роль у кліматичному та екологічному секторі, і вони нерідко просувають ключові стратегії управління природними ресурсами. Це дає їм можливість визначати і впроваджувати ефективні та стійкі рішення. Проте погіршення стану довкілля та активізація конкуренції за обмежені ресурси посилюють ризик гендерно зумовленого насильства, натомість жінки, які захищають екологічні права людини, зокрема жінки з числа корінних народів, часто стикаються з погрозами та насильством. У Глобальній доповіді про гендерну рівність у державному управлінні, підготованій ПРООН та Університетом Піттсбурга, зазначається, що попри те, що кліматичні та екологічні кризи мають непропорційного більший негативний вплив на жінок, вони все ще стикаються зі скляною стелею, яка не дає їм досягнути найвищого керівного рівня у сфері охорони навколишнього середовища і захисту клімату. Наприклад, частка жінок у міністерствах захисту довкілля в усьому світі становить у середньому 33%, а паритетність у прийнятті рішень із цих критичних питань є великою рідкістю.

І все ж зміни можливі. Завдяки Кліматичній обіцянці ПРООН 120 країн нині посилюють свої кліматичні обіцянки, відомі як Національно визначені внески (НВВ). Ці НВВ є важливими інструментами для просування не лише сталого розвитку, але й гендерної рівності. У всьому світі понад 110 000 людей взяли участь у консультаціях щодо НВВ із зацікавленими сторонами, і в багатьох випадках жінки керують цим процесом. 96% НВВ другого покоління, які підтримуються в рамках Кліматичної обіцянки, містять посилання на стать порівняно з 48% НВВ першого покоління. Або погляньте на Коаліцію «Феміністична дія за кліматичну справедливість», яку очолюють ПРООН та консорціум партнерів. Вона має на меті прискорити прогрес у сфері кліматичної справедливості та гендерної рівності вподовж наступних п’яти років. Нам потрібно розбудовувати такі зусилля, щоб просувати більш амбітні гендерно чутливі екологічні та кліматичні програми. Зокрема, вони повинні враховувати унікальні потреби та перспективи жінок, активно сприяти участі та лідерству жінок. Вони також повинні зробити так, щоб фінансування діяльності по захисту клімату та навколишнього середовища працювало задля жінок. Подальше просування цих змін може мати ланцюгову реакція. Наприклад, дослідження показує, що країни з високою часткою жінок у парламенті з більшою ймовірністю ратифікують міжнародні екологічні угоди, яких зараз потребує світ.

Керуючись Глобальними цілями, нашим новим Стратегічним планом на 2022-2025 рр. та нашою майбутньою Стратегією гендерної рівності на 2022-2025 рр., ПРООН продовжуватиме наполегливі зусилля для реалізації #GenerationEquality. ПРООН також змінюється і на цей час досягла балансу 50-50 серед наших співробітників. Ми знаємо, що забезпечити стабільне, зелене та рівноправне майбутнє для всіх без гендерної рівності просто неможливо. Зважаючи на дані та аналітику, зібрані через такі ресурси, як Глобальний інструмент для відстеження гендерних факторів COVID-19, країни нині повинні поставити жінок і дівчат – та їхні потреби – у центр зростаючого зеленого відновлення. Сюди входять нові політичні заходи, які враховують економічну та соціальну безпеку жінок, зокрема такі аспекти, як неоплачувана робота по догляду за родичами, ринок праці, насильство щодо жінок, а також вплив зміни клімату та погіршення стану довкілля на жінок і дівчат. Адже стає очевидним, що створення більш рівноправного світу сьогодні створить умови для більш стійкого завтра.

Ахім Штайнер, керівник Програми розвитку ООН (ПРООН)