17 жовтня 2022 р., Нью-Йорк — Новий Індекс багатовимірної бідності (ІББ), оприлюднений сьогодні, показує, що масштабне скорочення бідності є можливим, і виокремлює нові «профілі» бідності, що може сприяти прориву в зусиллях у сфері розвитку, спрямованих на подолання взаємопов'язаних аспектів бідності. Цей аналіз, проведений спільно Програмою розвитку Організації Об'єднаних Націй (ПРООН) та Оксфордською ініціативою з питань бідності та людського розвитку (OPHI) Оксфордського університету, бере до уваги не лише рівень доходів як мірило бідності, аби зрозуміти, як люди відчувають бідність у різних вимірах свого повсякдення — від доступу до освіти й медичних послуг до стандартів життя (житлові умови, питна вода, санітарні умови, електроенергія).

У доповіді, зокрема, визначено низку «комплексних депривацій (нестач)» — повторюваних моделей бідності, які зазвичай впливають на тих, хто живе в умовах багатовимірної бідності в усьому світі. Ці дані використовуються для визначення різних профілів бідності, які є більш поширеними в певних місцях. Це надважливий крок у розробці стратегій, спрямованих на вирішення численних аспектів бідності одночасно.

Навіть якщо не брати до уваги пандемію COVID-19 та нинішню кризу вартості життя, дані показують, що 1,2 мільярда людей у 111 країнах, що розвиваються, живуть в умовах крайньої багатовимірної бідності. Це майже удвічі перевищує кількість тих, кого вважають бідними, — коли, за визначенням, людина витрачає на проживання менш ніж 1,90 долара в день.

«В умовах, коли на горизонті назріває рецесія, а 54 країни, що розвиваються, мають борги, ми бачимо, що державні бюджети стають ще більш обмеженими, — надзвичайно важливо використовувати найсучасніші дані й аналітику, щоб зрозуміти, де можна досягти найбільших успіхів, використовуючи обмежені ресурси, — каже керівник ПРООН Ахім Штайнер. — Наприклад, цей багатовимірний аналіз показує нам, що декарбонізація і розширення доступу до чистих джерел енергії сприятимуть просуванню дій на захист клімату, а також є критично важливими для майже 600 мільйонів багатовимірно бідних людей, які все ще не мають доступу до електроенергії та чистого палива для приготування їжі».

На основі останніх наявних даних, зібраних переважно до початку пандемії COVID-19, у звіті наголошується на необхідності подолання різних рівнів депривації, які часто йдуть пліч-о-пліч, зокрема:

• Понад 50% малозабезпечених людей (593 мільйони) відчувають нестачу як в електроенергії, так і в чистому паливі для приготування їжі.
• Майже 40% малозабезпечених людей (437 мільйонів) не мають доступу як до питної води, так і до базових санітарно-гігієнічних умов.
• Понад 30% малозабезпечених людей (374 мільйони) одночасно бракує харчування, палива для приготування їжі, санітарно-гігієнічних умов і житла.

У доповіді підкреслюється важливість розуміння цих закономірностей у пошуку ефективніших способів боротьби з бідністю. «Наприклад, сім'ї в Лаоській Народно-Демократичній Республіці, у яких немає доступу до палива для приготування їжі, часто не можуть відправити своїх дітей до школи, тому що діти щодня змушені збирати дрова. Отже, якщо не вирішити проблему з опаленням, може виявитися недостатньо просто побудувати сільську школу», — зазначає один із авторів звіту Таснім Мірза, співробітник Офісу звітності ПРООН про людський розвиток.

У звіті представлені історії успіху з різних країн світу, які використовували інтегровані стратегії подолання бідності. Завдяки інвестиціям, зроблених Непалом у покращення санітарних умов, покращився доступ до питної води, дитячого харчування та знизилась дитяча смертність через зменшення випадків діареї. В Індії близько 415 мільйонів людей за 15-річний період вийшли з багатовимірної бідності. Це історична зміна.

До того, як вибухнула пандемія, в 72 країнах значно скоротився рівень бідності. Проте в звіті передбачається, що деякі зусилля з викорінення бідності відповідно до Цілей сталого розвитку, ймовірно були зведені нанівець внаслідок недавніх криз, що наклалися одна на одну.

Визначення профілів бідності спирається на надійну доказову базу даних про бідність у всіх її проявах, а в звіті підкреслюється необхідність поновити зусилля для регулярного оновлення даних про бідність, особливо в найбідніших країнах і в місцях проживання найбідніших людей.

«Індекс багатовимірної бідності є важливим доповненням до монетарних показників бідності, оскільки він безпосередньо виявляє комплексні депривації, — підкреслює директорка OPHI в Оксфордському університеті Сабіна Алкіре. — Ми сподіваємося, що дані цього року про комплексні депривації дозволять вжити заходів у відповідь з особливою рішучістю і лазерною точністю, щоб скоротити крайню бідність у ці неспокійні часи».

ІББ також пропонує поглиблений аналіз бідності по регіонах. Більшість багатовимірно бідних людей (83%) проживають у країнах Африки на південь від Сахари (майже 579 мільйонів) і Південної Азії (385 мільйонів). Дві третини бідних людей живуть у країнах із середнім рівнем доходу, а 83% — у сільських районах. І, незважаючи на значний прогрес, досягнутий у період до пандемії, в Індії, як і раніше, проживає 229 мільйонів малозабезпечених людей. На другому місці опинилася Нігерія з 97 мільйонами бідних людей.

«Цей ІББ матиме життєво важливе значення для стратегічного спрямування зусиль ПРООН у всьому світі, оскільки ми працюємо з нашими партнерами в системі ООН та за її межами для досягнення нашої сміливої мети — допомогти 100 мільйонам людей вирватися з багатовимірної бідності до 2025 року», — зазначив Ахім Штайнер.

Дізнатися більше про багатовимірний Індекс бідності 2022 року можна на сайті hdro.undp.org

Для запитів ЗМІ:

Кароліна Гівен Сьоландер, спеціалістка з комунікацій, Офіс звітності ПРООН про людський розвиток | моб. +1 347 908 4008 | carolina.given.sjolander@undp.org

Майя Еванс, менеджерка з комунікацій, пресслужба Оксфордського університету | моб.: + 1 202 486 8802| maya.evans@qeh.ox.ac.uk