Перш за все ми чуємо людей, а природу – вже тоді, коли ситуація критична і потребує негайного втручання та вирішення. Саме тому проєкт ПРООН «Ефект метелика: пілотні дослідження на підтримку запуску трансформації вугледобувних міст України» фокусується не лише на соціальних трансформаціях, а й на глибокому "слуханні" та розумінні, що відбувається з природою в містах.

Не секрет, що вугільна промисловість негативно впливає на навколишнє середовище: якість повітря, водні та ґрунтові ресурси, а також біорізноманіття.

Під час одного з семи кроків нашого дослідження ми вирішили оцінити екологічний стан пілотних вугільних мономіст Червонограда і Мирнограда, щоб почути не лише людей, а й природу, і знайти ефективні рішення, які можуть покращити стан довкілля у  місті. Для цього ми запланували провести глибинне слухання та зібрати дані про навколишнє середовище за допомогою 8 різних інструментів та джерел даних:

У 2021 році ми провели аналіз, використовуючи чотири інструменти:

1. Інформація з супутників

Аналізуючи інформацію з супутників, ми побачили забруднення повітря часточками РМ 2,5/10. Загалом, після закриття шахти якість повітря покращується через тенденцію до зниження викидів плавних часток від діяльності шахт. Проте кілька важливих проблем лишаються актуальними протягом багатьох років: пил і викиди газу (СО2, SO2, NOx) від териконів, вибухи та пожежі, кислотний дощ та смог.

Вражає картина розораності земель, що ми побачили за допомогою супутникових знімків.  75% території України – це сільськогосподарські поля. У Мирнограді та навколо нього майже 100% земель розорані. Сільське господарство є одним із важливих напрямків розвитку в Мирнограді, але такий рівень розораності свідчить про руйнування родючості ґрунту і перспектив вирощування в майбутньому.

2. Існуючі дані моніторингу

Під час дослідження було перевірено наявність сенсорів та станцій, які моніторять якість повітря в Мирнограді та Червонограді. В самих містах наявні дані моніторингу дуже обмежені. Проте поруч із Мирноградом у населеному пункті Очеретине та у Покровську (Донецька обл.), а також неподалік Червонограда в населеному пункті Кам'янка-Бузька і в Жовкві (Львівська обл.) функціонує SaveEcoBot та Ecocity, які також підтверджують дані, що ми отримали з супутників, щодо забруднення повітря за вмістом часток РМ2.5 і РМ10.0

Також у Мирнограді вимірюють вплив діючих джерел забруднення стану атмосферного повітря за допомогою пересувної екологічної лабораторії. Під час останнього спостереження 10.04.2020 р. значення показників фіксувалося вище нормативів за вмістом часток РМ2.5, РМ10.0 в районі вул. Центральна, 77 а також у районі між вул. Горького та провулком Шкільний, 2 на СЗЗ породного відвалу ДП «Мирноградвугілля» ВП Шахта «5/6».

3. Урядові звіти, публікації та інші документи

Урядові звіти, публікації та інші документи також підтвердили локальне забруднення ґрунтів, атмосферного повітря пилом та важкими металами, локальне забруднення підземних та поверхневих вод, підтоплення, а також фонове забруднення.

Загалом більшість публікацій фокусується на двох основних проблемах: шахтні води і терикони.

Через значне порушення гідрологічного режиму під час видобутку вугілля відбувається підвищення рівня ґрунтових вод. Поки шахта працює – вода відкачується, але після закриття рівень води піднімається назовні, підтоплюючи території, що несе в собі величезний ризик для міста. Крім того, значний рівень мінералізації та низький рН становлять небезпеку для екосистем та здоров’я людини. У цій воді міститься висока концентрація важких металів, таких як мідь, свинець, цинк, кадмій. Навіть у низькій концентрації ці елементи дуже токсичні.

Ще одним із негативних наслідків діяльності шахт є терикони. Терикони  складаються з порожніх порід, відділених під час видобутку вугілля. Вони затримують сонячне тепло, збільшують ерозію, часто є джерелом радіаційного випромінювання та є вибухонебезпечними. В 60-х роках у Мирнограді навіть стався вибух на териконі шахти 5.6.

4. Розмови, спостереження, чат-бот

Під час опитування людей у Мирнограді та Червонограді ми почули, що їх турбує екологічна ситуація, але не настільки, як закриття шахт і можливий економічний спад. Люди в обох містах говорили про забруднення повітря, води, тліючі терикони, радіоактивний фон та інші проблеми, пов'язані з роботою шахт.

Крім шахт, діяльність яких впливає на всі сфери життя вугільних мономіст, ми також бачимо, що людей турбує паління сухостою, відходи та агресивне сільське господарство. У Червонограді також говорять про зміну клімату, паводки та деградацію ґрунтів.

В Мирнограді люди найчастіше нарікали на наслідки тваринництва і відходи від сільського господарства. А в Червонограді майже всі скаржились на якість води.

Створення персони-природи:

На основі всіх отриманих даних дослідження ми розробили так звані персони для Мирнограда і Червонограда. Створення персон – це інструмент, який часто використовується в дизайн-мисленні та дозволяє створити узагальнені образи користувачів рішень. Адже пропонувати ті чи інші рішення ми можемо тільки розуміючи, як ці рішення задовольняють потреби цільової аудиторії. Зазвичай користувачі рішень – це люди. В нашому випадку ми вирішили створити ще одного користувача – природу – щоб портфоліо рішень було не егоцентричним, а екоцентричним і включало в себе і людей, і природу. Тому командою ПРООН разом із експертами ми створили також персони природи міст:

Розроблені персони допомагають нам у наступному кроці дослідження – створенні портфоліо ініціатив та проєктів для міст. Для розробки такого портфоліо ми не тільки аналізували вже існуючі ініціативи та проєкти, що можуть допомогти подолати виклики для людей та природи у пілотних містах внаслідок вугледобувної діяльності, а й генерували такі рішення, організувавши спеціальний хакатон та залучивши різні команди до участі.

Створення рішень для персони-природи:

Під час проведення Хакатону вугледобувних міст. Видобувай нові ідеї над вирішенням задач, пов’язаних із викликами природи, екологією та енергетикою пілотних міст Мирнограда і Червонограда, працювали десять команд-учасниць, які запропонували такі проєкти:

1. Наукова команда «EcoMining» – вивчення породного складу терикону, оцінка складу повітряного басейну, нейтралізація стічних вод терикону методом створення біоплато та проведення фітомеліоративних процесів на поверхні, схилах та підніжжі терикону, фіторемедіації, формування фітогенних полів рослинного покриву.

2. Львів/АНІЛСАМ проєкт 1 – будівництво вуглехімічного комплексу «THERMOTEC» на території шахти для виготовлення синтез-газу та синтетичного моторного палива  (ДМЕ). Проєкт може вирішити проблему забезпечення міста якісною тепловою та електричною енергією.

3. Львів/АНІЛСАМ проєкт 2 – створення локальної сонячної електростанції для виробництва електроенергії і підвищення енергонезалежності комунального об’єкту.

4. ДП “НТЦ “Вуглеінновація” – використання низькопотенційних джерел енергії шахти №5/6 для теплового забезпечення проєктів, що створюються на базі шахти.

5. GeoTherm – використання геотермального ресурсу шахтних вод для забезпечення теплових потреб комунального господарства у Мирнограді.

6. Green Power Hybrid – будівництво підземних енерго-накопичувальних сховищ – гідроелектростанції з використанням шахтних вод.

7.  Науково-технічний центр “Техмет” – очищення шахтних вод Червоноградського регіону за допомогою залізо-титанового коагулянту “Ферротит”, що дозволяє очистити сильно засолені шахтні води.

8. Чиста вода – концептуальні рішення з очистки шахтних вод та водозабезпечення вугледобувних регіонів.

9. Біоплато – розробка та установка плаваючих біоплато для очищення водойм.

10. СІНАПС – когенераційна електростанція для утилізації шахтного метану.

Дізнайтеся більше про рішення для трансформації Мирнограду та Червонограду.

Текст: Оксана Удовик, Лабораторія іноваційного розвитку ПРООН в Україні;

Аліса Баньковська, СИНХРОПРОСТІР