Вперше опубліковано у виданні Interfax-Україна 18 травня 2021 р.

Лише за кілька місяців коронокриза спромоглася прискорити темп прогресу щодо того, як працюють урядові структури, організації та компанії в усіх секторах та регіонах. Численні обмеження через локдаун спричинили бум попиту на державні онлайн-послуги та перевели їх у розряд речей, якими користуєшся кожен день. Глобальне опитуванням McKinsey свідчить про те, що за 2020 рік багато компаній перебудували свої внутрішні процедури та зовнішню діяльність настільки стрімко, що у звичайному темпі це зайняло би від трьох до чотирьох років. Кількість же цифрових або комбінованих продуктів у портфоліо компаній показала семирічний прогрес за дванадцять місяців. Коли вдарила пандемія, Програмі розвитку ООН (ПРООН) в Україні довелось перевести більшість своєї роботи (як програмної, так і управлінської) онлайн за шість днів.

Здебільшого успіх у цьому карколомному процесі цифрової еволюції під час кризи залежав від того, наскільки міцний фундамент уряди та організації заклали в основу своїх цифрових пускових майданчиків перед пандемією. Уряд України, на щастя, був серед тих, хто краще підготувався. У 2019 році країна створила Міністерство цифрової трансформації та запровадила амбітний порядок денний для всебічної цифрової трансформації в державному секторі, щоб зробити більше державних послуг доступними онлайн. У 2020 році, коли розпочалася пандемія, Міністерство діяло сміливо та амбітно, створивши численні онлайн-сервіси та вдосконаливши існуючі інструменти для пришвидшення доступу українців до державних послуг під час локдауну.

Однак, прокладаючи шлях для нових цифрових магістралей, коронавірус також підсвітив цифрові розриви між суспільствами та всередині них. Він вказав на нерівності та засвідчив, як багато чоловіків та жінок, хлопців та дівчат залишаються осторонь через низькі доходи, недостатню цифрову грамотність, вік, інвалідність та багато інших соціальних, економічних та системних перешкод.

Керівник ПРООН Ахім Штайнер неодноразово наголошував, що цифрові технології можуть подолати різноманітні наслідки пандемії. Але це можливо тоді, коли всі матимуть рівний доступ до них. «Пандемія підкреслила ціну цифрової нерівності, – написав Штайнер у своєму  блозі. – Упроваджуючи цифрові рішення, нам слід пам’ятати про нерівність у цифровому доступі та цифровій грамотності між країнами та всередині них».

До критичних бар'єрів можна віднести вартість технологій, інвалідність користувачів та відсутність цифрових навичок. Таким чином, кожен онлайн-сервіс або цифрове рішення повинні оцінюватися не лише з точки зору їхньої швидкості отримання результату та корисності. Ми також повинні оцінити, наскільки ефективно користувачі та користувачки (в тому числі ті, які знаходяться в найбільш невигідному становищі) можуть отримати доступ до послуги. Цифрові бар'єри були окреслені, зокрема під час розробки Національної стратегії зі створення безбар'єрного простору в Україні, яка була прийнята у квітні 2021 року. Стратегія зосереджена на шести сферах – відсутність фізичних, інформаційних, цифрових, соціальних, освітніх та економічних бар'єрів. При цьому, цифрову доступність визнано одним із наріжних каменів для побудови більшої інклюзивності в Україні.

Хоча це кроки у правильному напрямку, концепція безбар’єрної цифрової трансформації не повинна обмежуватися доступністю вебсторінок та дотриманням стандартів, що визначені, зокрема, Керівними принципами доступності веб-вмісту (WCAG). Побудова цифрового інклюзивного суспільства означає створення можливостей для всіх отримати доступ та використовувати онлайн-ресурси, послуги та інструменти.

Сприяємо інклюзивній цифровій трансформації

ПРООН застосовує в Україні комплексний підхід, орієнтований на людину, та консолідує зусилля різних зацікавлених сторін, аби зменшити цифрову нерівність у країні. Наш підхід охоплює ціле суспільство та діє із багатьма урядовими органами. Наприклад, ПРООН взяла на себе зобов'язання підтримувати Міністерство цифрової трансформації для досягнення Цілей сталого розвитку, заснованих на принципах цифрової трансформації, справедливої для всіх. Це партнерство, закріплене в Меморандумі про взаєморозуміння, має на меті сприяти економічному та соціальному розвитку України шляхом ширшого доступу до прозорих державних послуг без дискримінації.

У рамках нашої підтримки цифровізації України ми також розробили концепцію та запустили проєкт «Електронні, інклюзивні, доступні: підтримка цифровізації державних послуг в Україні» (Підтримка DIA). Ініціатива покликана посилити спроможність України створювати цифрові послуги, якими користуватимуться вразливі групи населення країни, з урахуванням інклюзивного підходу, що ґрунтується на правах людини, до формування політики. Проєкт, підтриманий Урядом Швеції, спрямований на подолання цифрового розриву між поколіннями та в межах різних соціальних груп в Україні, зокрема людей похилого віку та пенсіонерів, осіб з інвалідністю, людей, які живуть за межею бідності, у сільській місцевості, молоді, що проживає в районах, постраждалих від збройного конфлікту, етнічних меншин (зокрема ромське населення), внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та ветеранів і ветеранок, що повертаються до цивільного життя.

Що стосується розширення доступу до державних послуг в Україні, то доступність залишається важливою проблемою. Нещодавнє опитування ПРООН «Електронні послуги: досвід, довіра, доступність» показує, що майже половина українців та українок отримала принаймні одну електронну послугу протягом останнього року. Серед тих, хто не отримав такого досвіду, кожен четвертий(а) скаржились на відсутність цифрових навичок та компетенцій. Кожен п'ятий(а) з тих, хто не користувались послугами, зазначили, що не мали пристрою, що підтримує доступ до Інтернету, для того, щоб скористатися сервісами.

Аби усунути деякі з цих обмежень, Уряд України у 2019 році постановив, що всі цифрові інструменти, що фінансуються державою, повинні відповідати принаймні вимогам WCAG 2.0 (рівень AA). Керівні принципи доступності вебвмісту (WCAG) Консорціуму Всесвітнього павутиння (W3C) були розроблені на глобальному рівні, щоб забезпечити єдиний загальний стандарт доступності вебвмісту, який відповідає потребам людей, організацій та урядів.

Вебсайт, який відповідає мінімальним критеріям WCAG 2.0 рівня AA, повинен бути зручним та зрозумілим для більшості людей без перешкод. Натомість, згідно з внутрішнім дослідженням ПРООН, яке готується до публікації, більшість інтернет-ресурсів та послуг в Україні залишаються частково або повністю недоступними. Жоден із 82 перевірених нами інтернет-порталів та ресурсів не відповідав повністю критеріям WCAG. Лише 5 відсотків досліджуваних електронних порталів давали змогу користувачам швидко знаходити вміст сторінки, використовуючи допоміжне програмне забезпечення для зчитування з екрана.

Дивимось вперед

14 квітня 2021 року Кабінет Міністрів України прийняв Національну стратегію із створення безбар’єрного простору в Україні, ініційовану першою леді Оленою Зеленською та згідно з Указом Президента «Про забезпечення створення безбар’єрного простору в Україні». Національна стратегія передбачає комплексний підхід до створення безбар’єрного середовища для кожного, враховуючи інтереси всіх соціальних груп, зокрема молоді, батьків дітей у віці до шести років, дітей та дорослих із інвалідністю, а також людей похилого віку. Вона зосереджена на побудові освітньої, економічної, цифрової, цивільної та фізичної інклюзивності. ПРООН підтримує ці зусилля та допомагає Уряду України сприяти цифровим перетворенням, заснованим на принципах рівності та універсальності та відповідно до Порядку денного у сфері сталого розвитку до 2030 року.

Зокрема, ПРООН планує сприяти прийняттю останньої версії європейського стандарту EN 301 549, який базується на WCAG 2.1. Поряд з цим буде проаналізовано найкращі світові практики щодо вимог цифрової доступності для мобільних додатків, що фінансуються державою. Ці два кроки допоможуть розробити та прийняти оновлені вимоги щодо доступності відповідних державних як веб, так і мобільних ресурсів.

ПРООН також підтримуватиме різні навчальні заходи для представників профільних міністерств та державних підприємств із різноманітного спектру питань, зокрема щодо того, як оцінювати відповідність державних вебресурсів вимогам доступності та вбудовувати їх у програмне забезпечення.

Паралельно ПРООН тестує екосистему «Дія», зокрема основний вебпортал, мобільний додаток та споріднені портали, такі як «Дія.Бізнес», «Дія.Освіта» та інші ресурси, щоб допомогти Міністерству цифрової трансформації посилити доступність своїх ресурсів і слугувати взірцем для інших державних установ.

Країни з низьким та середнім рівнем доходу можуть за допомогою нових цифрових технологій диверсифікувати свою економіку, створити нові робочі місця, переосмислити підходи до ведення сільського господарства, поліпшити системи освіти та охорони здоров’я. Втім, команда ПРООН в Україні свідома і того, що цифрові рішення можуть посилити нерівність або створити штучні перешкоди для людей. І саме тому ми готові і надалі працювати із Міністерством цифрової трансформації – аби ніхто не залишився поза увагою.