Україна включила питання взаємозв’язку бізнесу та прав людини у свою Національну стратегію у сфері прав людини, затверджену Президентом у 2021 році. Але чи може план дій з реалізації цієї стратегії стати успішним, зважаючи на неоднорідний прогрес у дотриманні прав людини в бізнесі в регіонах та громадах України?

Програма розвитку ООН (ПРООН) проаналізувала, як в Україні впроваджуються «Керівні принципи ООН щодо бізнесу та прав людини», щоб чітко з’ясувати, які фактори у сфері бізнесу можуть негативно впливати на дотримання прав людини.

Провівши у 2019 році Національну базову оцінку щодо бізнесу та прав людини, яка була зосереджена передусім на компоненті 1 Керівних принципів, ПРООН виявила необхідність комплексно зрозуміти та задокументувати проблеми, перешкоди та потреби, а також можливості, що існують у сфері бізнесу та прав людини: як для носіїв обов’язків (уряду та бізнесу), так і для носіїв прав (громадян).

Для цього ми зосереджуємося на чотирьох завданнях:

1.     Аналіз зацікавлених сторін та аналіз отриманих уроків

2.     Опитування носіїв прав (громадян)

3.     Дослідження сектору/ринку

4.     Міжнародне дослідження передового досвіду, що стосується бізнесу та прав людини.

Зокрема, у дослідженні представлено загальні тенденції, потреби та перепони для носіїв обов’язків та носіїв прав, що дозволить краще проаналізувати ситуацію з правами людини у сфері Інформаційно-комунікаційних технологій, роздрібної торгівлі та сільського господарства, щоб зрозуміти ключові обмеження, а також визначити можливості щодо забезпечення практик ведення бізнесу, які гарантують повагу до прав людини.

Ми також визначаємо уроки та кращі міжнародні практики, які можуть стати в пригоді в українському контексті, але водночас розуміємо важливість врахування місцевих особливостей.

Ми сподіваємося, що результати цих якісних досліджень будуть враховані при розробці політики та законодавства, а також стануть в пригоді бізнесу та носіям прав – зокрема, дадуть їм можливість добиватися вирішення нагальних питань, що стосуються бізнесу та прав людини, зокрема питань, що безпосередньо стосуються деяких ключових проблем у сфері розвитку в Україні (наприклад, брак гідних та добре оплачуваних робочих місць, демографічні проблеми/міграція, значний неформальний сектор, слабкість соціального захисту, негативний вплив бізнесу на стан довкілля, порушення прав людини тощо), а також мають чимало очевидних переваг для уряду, бізнесу та громадян України (гідні робочі місця, доступ до фінансування, інклюзивне стале зростання, податкові надходження, реалізація прав людини та скорочення відтоку кваліфікованих кадрів).

Дорожня карта

Дослідження також допоможуть ПРООН та її партнерам у сфері розвитку скласти цілісну дорожню карту для швидшого вирішення цих нагальних питань в Україні.

Виходячи з наших попередніх спостережень під час досліджень, ми бачимо суттєву потребу підвищити обізнаність про взаємозв’язок бізнесу та прав людини в усій Україні.

Нині і носії прав, і носії обов’язків (уряд, місцева влада та бізнес), а також наглядові органи та судова влада мають обмежене розуміння цієї теми.

Що стосується розширення прав людини, в Україні ПРООН застосовує збалансований підхід, заснований на правах людини, і підтримує як підвищення обізнаності, так і розвиток потенціалу носіїв обов’язків і носіїв прав.

У межах наших проєктів та довгострокових програм ми прагнемо впровадити підхід, заснований на правах людини, та забезпечити реальну участь широких категорій носіїв прав.

Наприклад, ми співпрацюємо з носіями прав та організаціями громадянського суспільства, які представляють носіїв прав у всій Україні (зокрема, жінок, молодь, людей похилого віку, сільське населення тощо), щоб розширити їхні можливості захищати свої права, щоб їхній голос було почуто і щоб вони могли брати участь у процесах формування політики та впливати на ці процеси, а також слідкувати за дотриманням своїх прав і відстоювати їх.

Збільшення кількості скарг

Під час пандемії COVID-19 ми стали свідками збільшення кількості скарг на порушення соціально-економічних прав, які надходять до Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини з усіх регіонів. Ми також спостерігаємо чітку тенденцію порушення трудових прав (найпоширеніше порушення – невиплата заробітної плати).

Проаналізувавши вплив та наслідки пандемії у сфері прав людини, ми дізналися, що у процесі цифрової трансформації особливо важливо застосовувати підхід, заснований на правах людини, та приділяти особливу увагу вразливим групам – людям із низьким рівнем доходу, людям похилого віку, ромам тощо – які можуть не мати доступу до Інтернету, цифрових платформ або соціальних мереж.

Ми також працюємо над розвитком потенціалу носіїв обов’язків та наглядових установ, таких як Парламент та Секретаріат Уповноваженого ВРУ з прав людини (в усіх регіонах), а також із центрами надання безоплатної правової допомоги. Секретаріат Уповноваженого ВРУ та його регіональні координатори відіграють ключову роль, сприяючи діалогу між носіями обов’язків та носіями прав.

Роль громад у забезпеченні прав людини в Україні є вирішальною. У переважній більшості випадків як захист прав людини, так і запобігання порушенням прав людини повністю залежать від місцевої громади та органів місцевого самоврядування.

Реформа децентралізації, що розпочалася в Україні у 2014 році, посилює роль органів місцевого самоврядування у дотриманні прав людини та залученні громадян для забезпечення ефективної роботи механізмів нагляду за отриманням прав.

Шлях вперед

Для того, щоб носії прав знали про можливий негативний вплив, який може мати бізнес на права людини, необхідно проводити цільові заходи з підвищення обізнаності та забезпечити реальну участь широких категорій носіїв прав, включаючи вразливі категорії.

Опитування ПРООН щодо прав людини у грудні 2020 року засвідчило, що українці стали активніше захищати свої права. Але багато хто не звертається до суду через недовіру до судової влади. Отож, необхідно більше зосередитися на підзвітності та доступі до засобів правового захисту, щоб носії прав могли відстоювати свої права та притягати носіїв обов’язків (органи влади чи бізнес) до відповідальності у випадку порушення їхніх прав.

Щоб розширення повноважень було ефективним, потрібен збалансований підхід, заснований на правах людини, який залучатиме як носіїв обов’язків, так і носіїв прав.

Нарешті, оскільки тема бізнесу та прав людини включає багато аспектнів, дуже важливо враховувати їх у суміжних сферах та політиках.

Вимірювання прогресу у виконанні плану дій

Той факт, що питання бізнесу та прав людини вперше було включено в «Національну стратегію у сфері прав людини» та план дій з її реалізації, затверджені в Україні у 2021 році, є дійсно дуже позитивним та свідчить про наявність політичної волі. ПРООН зробила значний внесок у цей процес, надавши технічні консультації.

Однак виходячи з результатів нашої оцінки та спостережень із нашого дослідження, існує значна потреба у посиленні процесу виконання плану дій, що стосується бізнесу та прав людини, та узгодженні політики на міжвідомчому рівні. Більше того, для успішного виконання плану дій і сприяння залученню багатьох зацікавлених сторін ПРООН наполегливо рекомендує включити питання бізнесу та прав людини до наступної оновленої Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також включити ці питання до компетенції Віце-прем’єр-міністра з питань європейської інтеграції. Також дуже доречним кроком буде забезпечити зв’язок цих питань із Європейським зеленим курсом. У зв’язку з майбутньою директивою ЄС про обов’язкову перевірку впливу бізнесу на дотримання прав людини та довкілля, а також із ухваленням нового законодавства держав-членів ЄС щодо цих питань дуже важливо зробити питання бізнесу та прав людини пріоритетними, щоб підготувати Україну до майбутнього. Торгівля з ЄС та державами-членами ЄС має велике значення для України, оскільки приблизно 40-45 % її загального експорту йде на ринок ЄС.

Це свідчить про значну потребу в підвищенні обізнаності та розвитку потенціалу зацікавлених сторін.

Ці зусилля можуть прискорити вкрай необхідний інклюзивний процес виконання плану дій із залученням багатьох зацікавлених сторін, щоб передбачені в плані дій заходи виконувались активно, на них виділялися кошти і до них були долучені всі відповідні сторони, включаючи експертів із бізнесу та прав людини, науковців та представників організацій громадянського суспільства.

Щоб забезпечити підзвітність та ефективність заходів плану дій у сфері бізнесу та прав людини, нам потрібно оцінити поточну ситуацію, визначити завдання, вимірювані показники та конкретні заходи (із відповідним бюджетом), реалізація яких буде контролюватися й оцінюватися.

Місцевий контекст

Крім того, план дій має бути адаптованим до місцевого контексту. Нам потрібно ретельно проаналізувати цей контекст і потенційний негативний вплив, який може мати бізнес на дотримання прав людини, а також можливості та перепони для носіїв прав на обласному рівні.

Систему адміністративно-територіального устрою України складають 24 області, міста Київ, Севастополь та Автономна Республіка Крим. Загалом в Україні нараховується 1 421 громада. Державне управління на обласному рівні здійснюють місцеві державні адміністрації (на обласному, районному, міському та міськрайонному рівнях). Місцеве самоврядування здійснюють місцеві ради: обласні (24 ради), районні (119), міськрайонні у містах (15), міські (369), селищні (428) та сільські (623) ради.

Роль громад у забезпеченні прав людини в Україні є вирішальною: у переважній більшості випадків як захист прав людини, так і запобігання порушенням прав людини повністю залежать від місцевої громади та органів місцевого самоврядування.

Наявність ресурсів дає можливість громадам самостійно визначати пріоритетні проєкти та реалізовувати програми для задоволення потреб громади, включаючи посилення правоздатності та правового захисту мешканців громади.

Водночас, згідно з регіональним індексом людського розвитку, складеним Мінрегіоном, спостерігаються значні відмінності в людському розвитку між регіонами. За даними 2018 року, у дев’яти областях (у 2017 р. – у 13 областях) значення індексу було нижче за середнє в Україні (Дніпропетровська, Житомирська, Кіровоградська, Рівненська, Сумська, Черкаська, Чернігівська, Херсонська, Хмельницька області). Це свідчить про необхідність пошуку специфічних підходів для кожного регіону та громади, які б відповідали поточним правовим потребам їхніх мешканців.

Рекомендації

ПРООН наполегливо рекомендує включити питання бізнесу та прав людини до наступної оновленої Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також включити ці питання до компетенції Віце-прем’єр-міністра з питань європейської інтеграції. Також дуже доречно буде позв’язати ці питання з Європейським зеленим курсом.

Отож, плани дій, що стосуються бізнесу та прав людини, мають бути закріплені як на національному, так і на місцевому рівні. Носії обов’язків (місцева влада та бізнес), носії прав та відповідні зацікавлені сторони мають брати участь у діалозі на місцевому рівні, щоб спільно визначити найбільш поширені випадки, коли виникає загроза недотримання прав людини, та розробити реалістичні плани дій на місцевому рівні, які можна послідовно реалізувати, а також проводити моніторинг та оцінку їх реалізації.

Крім того, в Україні (як і в інших країнах) може виникнути потреба у створенні спеціальної робочої групи з питань бізнесу та прав людини, яка зможе відстежувати прогрес, забезпечувати підзвітність та, за потреби, адаптувати плани дій до місцевого контексту.

Також для підвищення підзвітності може бути цікаво вивчити можливість запровадження міжнародного огляду на кшталт Універсального періодичного огляду.