Україна посіла 69 позицію у світовому рейтингу Індексу розвитку е-урядування ООН 2020 (EGDI), що був оприлюднений 10 липня, з показником 0,7119. У минулому рейтингу в 2018 році країна посіла 82 позицію з показником 0,6165. Індекс розвитку е-урядування в Україні, як і два роки тому, впевнено перевищує поточний середній показник у світі 0,6 (0,55 в 2018 році). Україна протягом останніх двох років багато зробила для досягнення цього прогресу, а глобальна коронавірусна криза, яка почалася лише кілька місяців тому, також значно пришвидшила програму цифрової трансформації країни. Тож можемо очукувати ще більшого поступу країни у рейтингу, коли ООН оприлюднить свій наступний звіт.

За іронією долі, хоча пандемія згубно впливає на людський розвиток загалом, вона прискорила цифровізацію. Людям по всьому світу враз довелося працювати віддалено, і вони побачили, що необхідні для роботи інструменти вже були створені – ці інструменти неідеальні, але постійно вдосконалюються. Світові технологічні гіганти, а також менші стартапи швидко вийшли на перший план зі своїми рішеннями. Це полегшило ситуацію для фахівців, які змогли продовжувати працювати дистанційно.

COVID-19 став «великим руйнівником-реформатором» цього року і, можливо, нашого часу. Смертельна хвороба зіграла роль «джокера», загостривши необхідність у нетривіальних рішеннях і нестандартному мисленні. Пандемія та супутні карантинні обмеження зруйнували бізнеси і загальмували економічне зростання. На превеликий жаль, на сьогодні хвороба забрала життя майже 1300 українців. Водночас пандемія дуже сильно вплинула на повсякдення людей – від навчання, розподілу домашніх обов’язків і суспільне життя нашого найближчого оточення, до способів взаємодії з банками, здійснення оплати та взаємодії з системою охорони здоров’я. Вона змусила нас швидко думати та шукати рішення, часто цифрового характеру.

У глобальному вимірі COVID-19 не лише прискорив наші щоденні справи й економіки; пандемія представила світовій громадськості нові виклики, які змушують людство переглянути прогрес у досягненні 17 Цілей сталого розвитку (ЦСР) ООН. Втім ця перешкода мала несподіваний позитивний побічний ефект на швидкість цифрової трансформації в країні. Але немає лиха без добра. Саме на цьому я хочу зосередитися, поділившись кількома думками щодо уроків, які ми могли б винести, і того, куди можна спрямувати наші дії.

Із 17 Цілей сталого розвитку, Ціль №16 «Сприяння побудові миролюбного й відкритого суспільства в інтересах сталого розвитку, забезпечення доступу до правосуддя для всіх і створення ефективних, підзвітних та заснованих на широкій участі інституцій на всіх рівнях» виступає як така, що може потенційно виграти від інтенсивної адаптації людства до епохи пандемії. Нещодавно я мала нагоду обговорити з колегами нашу роботу в Україні щодо сприяння в зміцненні верховенства права й надання юридичної допомоги як нині, під час пандемії, так і до цього. Обмін досвідом відбувався під час Щорічної зустрічі ПРООН з питань зміцнення верховенства права задля збереження миру та стимулювання розвитку.

На жаль, але, мабуть, так було доцільно, я не була присутня на цій події фізично, а брала участь через Zoom, як і інші учасники зі всього світу. Цей діалог та обмін досвідом змусив нас озирнутися в минуле, а потім поглянути в непевне майбутнє – непевне за винятком ролі технологій у ньому. Можна впевнено сказати, що в майбутньому буде значно більше цифрових технологій, ніж у минулому.

На національному рівні, навіть до спалаху пандемії, Україна була доволі успішною в сфері електронного врядування. Керівництво країни послідовно ставило цифрову трансформацію в пріоритет, а минулого року було створено спеціальне міністерство на основі державного агентства як інституції-попередника. Досягнення останніх років завбачливо зберігалися та розвивалися, і амбітне бачення «Держави в смартфоні» почало набувати змісту. Ініціатива «Держава у смартфоні» (нині – під брендом вебпорталу «Дія») бере початок влітку 2019 року, її мета – цифровізувати більшість державних послуг до 2024 року, підвищуючи продуктивність та ефективність державних інституцій і зменшуючи шанси для дрібної та адміністративної корупції. Це амбітна, але досяжна мета, зважаючи на той імпульс, який дає пандемія.

Ще однією позитивною тенденцією є бажання керівництва держави забезпечувати більш ефективну та структуровану координацію допомоги в галузі розвитку, особливо тепер, коли з кожним днем зростає кількість міжнародних партнерів, що займаються питаннями цифровізації та пов’язаним із цим питанням кібербезпеки. Така координація покликана створити умови для партнерів у галузі розвитку та профільних міністерств, у нашому випадку Міністерства цифрової трансформації, координувати підтримку міжнародних партнерів і гарантувати, що рішення, розроблені або підтримані релевантними ініціативами, пілотні проєкти або проєкти технічної допомоги сумісні, надійні та належним чином сертифіковані для захисту персональних і конфіденційних даних.

Сподіваюсь, що відкритий обмін інформацією, відверті дискусії та поширення матеріалів, чесні й інклюзивні переговори та справедливе управління ресурсами можуть стати основою для подвоєння зусиль українських і міжнародних партнерів, щоб відкрити українцям світ більш зручних, надійних та правовихелектронними послугами. Наша команда ПРООН є частиною цього процесу, і ми сподіваємось запустити спеціалізовану підтримку в цій галузі у тісній співпраці з колегами з Європейського Союзу, його країн-членів і Сполучених Штатів.

Упродовж багатьох років діяльності в Україні ПРООН інвестувала в низку напрямів розробки продуктів цифровізації, орієнтованих на громадян. Це включає розробку мобільних застосунків для швидкого надання послуг, доступу до бюджетних даних муніципалітетів або інструменти для надання правої допомоги людям, яких торкнувся збройний конфлікт на сході країни. Коли розпочалася коронавірусна криза, ПРООН в Україні швидко переключилася на інші програми, співпрацюючи з Міністерством цифрової трансформації над конкурсом #HackCorona, що об’єднав ІТ-спеціалістів, громадських активістів, стартаперів і журналістів для розробки ІТ-проєктів для протидії пандемії COVID-19. Нині ПРООН продовжує розробляти мобільні застосунки для надання адміністративних послуг на сході, бізнес-платформу для малих і середніх підприємств, а також працює над багатьма іншими ініціативами.

Уся ця робота дала нам засвоїти щонайменше два уроки. Перший стосується здатності (чи радше навиків) насолоджуватися перевагами цифрової епохи. Виникнення пандемії COVID-19 оголив проблему, що могла сильно перешкоджати розвитку: брак цифрової грамотності. Коли через карантинні обмеження традиційні методи отримання послуг і консультацій стали недоступними, потреба використання ІТ-технологій вийшла на передній план. Проте, згідно зі всеукраїнським дослідженням цифрової грамотності населення, яке було проведене в кінці 2019 року, рівень цифрової грамотності 38 відсотків українців нижчий за середній, а в 15 відсотків населення такі навики практично зовсім відсутні. За 2019 рік 34 відсотки українських громадян віком від 18 до 70 років стали жертвами інтернет-шахрайства, і лише 14 відсотків знають, як захищати свої дані онлайн.

Стало очевидним, що потрібно покращувати цифрові навики та вміння громадян – потенційно, через Національну програму з цифрової грамотності. ПРООН в Україні та наш підрозділ, Лабораторія інноваційного розвитку, вже погодили з нашими партнерами з Міністерства цифрової трансформації, що наша мережа регіональних координаторів ЦСР, громадських хабів, молодіжних працівників і регіональні представництва Уповноваженого з прав людини по всій країні можуть допомогти в цьому прагненні.

Другий урок, який ми як організація засвоїли, стосується оманливої обіцянки забезпечити рівність у суспільстві, яку дає цифровізація. На практиці цифровізація послуг для громадян лише на поверхні стирає всі прогалини та бар’єри. Поглянувши глибше, ми побачили, що цифровізація без належної уваги до заповнення прогалин цифрової нерівності між суспільними групами (за ознакою статі, віку, професії, інвалідності й економічного статусу), викорінюючи старі форми нерівності, може потенційно створити нові – особливо в країнах із середнім рівнем достатку, як-от Україні.

До того ж, недостатньо уваги і невирішення питань, пов’язаних із правами людини, та паралельна реорганізація бізнес-процесів відповідно до вимог цифрової епохи може позбавляти деяких громадян можливості користуватися такими послугами, розширюючи можливості інших. Тому ПРООН в Україні застосовує комплексний підхід, заснований на правах людини, для детального вивчення модифікаціїй послуг, які ми здійснюємо разом із державними партнерами та  консультуючись із вразливими групами населення, що можуть отримувати не всі переваги цифровізації або ставати втрачати права і можливості через свій рівень цифрових навиків, інвалідність або матеріальний статус. Зрештою, не кожен має мобільний телефон із сенсорним екраном або доступ до ноутбука чи планшета з мобільним чи широкосмуговим інтернетом.

Зважаючи на ці фактори та міркування, ми продовжуватимемо працювати з урядом України, аби переконатися, що цифрова нерівність буде вирішуватися у процесі руху країни до цифрової трансформації, і що оновлені послуги будуть справді засновані на правах людини, і що ніхто не залишиться при цьому без уваги.

Деструктивні події на глобальному рівні, як видно на прикладі COVID-19, породжують ударні шокові хвилі по всій планеті. Яким би неідеальним, проблемним і соціально несправедливим не був наш світ, на сьогодні ми маємо лише такий, і лише ми в силах його змінювати – на краще чи на гірше.

Для того, щоб відновитися й побудувати кращий, креативніший світ для кожного і всюди, необхідно зберігати фокус на Цілях сталого розвитку (ЦСР). ЦСР – це ДНК роботи ПРООН в Україні, це те, що мотивує нас підтримувати орієнтований на людей, заснований на правах людини підхід до цифрової трансформації.

Над нами можуть нависати темні й похмурі хмари, проте ми рухаємося до яскравішого світанку – і шукаємо ефективні партнерства на цьому захоплюючому шляху позитивних змін у нашому суспільстві.