LocationsЕкологічно орієнтований підхід до відбудови України
15 August 2023
Макарів, розбирання завалів у дитячому садочку.
Територія України вкрита залишками будівель, зруйнованих під час вторгнення РФ в країну. Іноді цілі міста, як наприклад Маріуполь, Бахмут, Сєвєродонецьк, майже повністю зрівняли з землею. Зруйновані будинки, школи та інші споруди є типовим явищем – чи то внаслідок артилерійських обстрілів і ураження прямим вогнем у районах, що найбільше постраждали від війни, чи то внаслідок ударів крилатих ракет далекого радіусу дії у нібито «безпечних» місцях. Перед українським народом стоїть завдання відновити зруйновані об'єкти.
Програма розвитку Організації Об'єднаних Націй (ПРООН або UNDP) пропонує часткове розв'язання цієї проблеми за допомогою програми, яка підкреслює важливість екологічної безпеки та дає більше можливостей для місцевої влади та громад. Головна ідея програми – вивезення уламків зруйнованих під час війни будівель та їх переробка для повторного використання на інших об’єктах, наприклад, для будівництва доріг. Це призводить до зменшення кількості відходів, викидів шкідливих речовин і більш доступного постачання матеріалів. Цей процес також пов'язаний із необхідним наступним кроком у заходах із розмінування, які незабаром будуть не лише у Київській області.
Значна частина відповідальності за програму утилізації зруйнованих будівельних матеріалів залишається в руках місцевих органів влади. По-перше, місцеві та муніципальні органи влади повинні зв'язатися з власниками зруйнованого майна або їхніми найближчими довіреними особами і допомогти їм пройти через стандартний процес компенсації, передбачений державним бюджетом, щоб допомогти людям стати на ноги, наскільки це можливо.
Потім починається процес розчищення. Команда почне розчищати територію, дотримуючись усіх необхідних заходів безпеки. На наступному етапі ПРООН відіграє основну роль – зібрані матеріали будуть відсортовані та перероблені для повторного використання. Суть програми полягає в тому, що цегляна кладка та бетон будуть подрібнені та перетворені на гравій, який можна використати для будівництва нових доріг та виконання земляних робіт. Потім його передадуть місцевій владі для реалізації проєктів громадських робіт або для інших цілей, які можуть відрізнятися в кожному конкретному випадку. Деревина буде відкладена, в першу чергу, для повторного використання тими, хто її потребує.
Одним із експертів, які працюють над проєктом, є Мартін Б'єррегаард, менеджер з утилізації сміття та відходів, який працював у зонах конфліктів та стихійних лих, починаючи від Боснії та Герцеговини і закінчуючи Гаїті. Характеризуючи роль ПРООН, він розповідає: «Це досить стандартні речі. Просто у нас є ресурси, підрядники, навантажувачі та уся важка техніка, щоб це робити. Більш технічною проблемою є те, що ми повинні відсортувати все, що не підлягає вторинній переробці, тож у нас залишаються лише бетон і цегла. Потім ми повинні подрібнити їх і просіяти, щоб отримати правильні розміри фракцій і правильні комбінації сумішей».
Макарів, розбирання завалів у дитячому садочку.
Орієнтація на роботу на місцях має дві основні переваги. Одна з них –безпосередньо економічна складова: очищення, сортування та переробка отриманих матеріалів вимагає зусиль . І цю роботу виконують місцеві громади. Але це також сприяє досягненню екологічних цілей, оскільки зменшує великий вплив та шкідливі наслідки видобутку та транспортування каменю та гравію.
Основним елементом програми ПРООН з переробки будівельного сміття є застосування мобільних дробарок, які можна використовувати всюди, де це необхідно. Вони дозволяють збирати, переробляти та повторно використовувати цеглу та бетон у тому ж районі, не потребуючи спеціальних заводів чи транспортування їх деінде.
На кожні 10 мільйонів тонн сміття одне перевезення вантажу на звалище, розташоване в середньому на відстані 10 кілометрів, додає 13 мільйонів кілометрів вантажних перевезень. Ця відстань кратна відстані до Місяця і назад 17 разів. Також спалюється 15 млн літрів дизельного палива. Відпрацьовані матеріали просто викидалися б без реального плану подальшого їх використання, і для будь-якого нового будівництва необхідно було б постачати матеріали з кар'єрів. Натомість перероблений гравій з 10 млн тонн сміття можна використати для будівництва такої кількості доріг, що цього б вистачило від Києва до Брюсселя.
І це лише із 10 млн тонн. Кількість будівельного сміття в Україні обчислюється десятками мільйонів.
«Це величезна кількість вантажного транспорту, – пояснює пан Б'єррегаард. – Зазвичай ці вантажівки проїжджають повз школи, повз лікарні. У нашому звичайному житті відбувається величезна кількість вантажних перевезень. Якщо ми перероблятимемо половину сміття на місці, ми вдвічі зменшимо кількість залучених вантажівок». Зелені ініціативи з енергозбереження чи зменшення кількості особистих відходів є досить популярними, але часто залишають поза увагою найбільші, найсуттєвіші причини викидів парникових газів. Час у дорозі, необхідний для того, щоб доставити матеріали з місця їх виробництва до місця використання, є величезним джерелом забруднення.
Відмова від вивезення сміття на звалища також економить місце на них, а звалища наразі майже повністю заповнені. В Україні просто не вистачає місця на сміттєзвалищах, щоб викидати все підряд. Кожна перероблена тонна завалів – це ще одна тонна, яка не створює більшого попиту на звалища, що мають свої екологічні ризики.
Прикладом одного з міст, де ПРООН була безпосередньо залучена , є місто Макарів, яке розташоване на захід від Києва і де в результаті російських атак було вбито 200 цивільних осіб та зруйновано 40 відсотків споруд. Два дитячі садки були повністю знищені, і дітям нікуди було ходити. ПРООН спільно з урядом Японії обстежила територію на наявність вибухонебезпечних предметів. Потім направили волонтерів очистити територію від уламків. Те, що можна було врятувати і використати повторно в інших школах, було вивезено, а решту відклали на переробку. Повністю відновити втрачене не вдасться, але принаймні на майданчиках, де гралися діти, більше немає нічого, що могло б їм зашкодити в майбутньому. Те, що колись було їхньою школою, чекає на переробку та повторне використання для відновлення інших об’єктів рідного міста.
Макарів, розбирання завалів у дитячому садочку.
Звісно, хоча функціонально цей процес майже не відрізняється від знесення будівель у мирний час, у воєнних умовах все набагато складніше і небезпечніше. Це не просто цеглини, а будівлі, зруйновані за допомогою повноцінних боєприпасів. Завали містять боєприпаси, що не розірвалися, і навіть саморобні вибухові пристрої, навмисно залишені, щоб убивати. На жаль, є занадто багато випадків, коли сім'ї поверталися додому, де, на їхню думку, вони були в безпеці, але цей дім виявився пасткою. ПРООН приділяє першочергову увагу гарантуванню безпеки груп з розмінування відповідно до стандартів ООН, українського законодавства та місцевих підрозділів з утилізації вибухонебезпечних предметів.
Азбест є ще однією проблемою, яка також може бути смертельно небезпечною у більш широкому масштабі. Старі будівлі в безпечних місцях можуть бути небезпечними, якщо постійний знос оголює азбест. ПРООН надзвичайно серйозно ставиться до загрози азбестового забруднення від зруйнованих будівель.
Третій виклик, з яким стикається програма, є більш буденним – в Україні відсутня історія широкомасштабної переробки відходів або інфраструктура, яка б її підтримувала. Тому вторинною метою є те, щоб місцеві органи влади, які співпрацюють з ПРООН, використали цю програму переробки та перетворили її на звичку шукати більш екологічні рішення в інших сферах.
Наразі програма ПРООН з утилізації будівельного сміття має відносно невеликий масштаб. Нині вона обмежується районами Київської області на північний захід від столиці, передмістями, де точилися запеклі бої – Ірпінь, Гостомель, Макарів тощо. Але в планах – розширити діяльність по всій країні, охопивши такі регіони, як Чернігів чи Миколаїв, які також постраждали від перебування на лінії фронту.
Робота ПРООН з координації протимінної діяльності, екстреного знешкодження вибухонебезпечних предметів та розчищення завалів стала можливою завдяки внескам Європейського Союзу та урядів Хорватії, Данії, Франції, Японії, Нової Зеландії, Швеції та Японії.
