Locations
Посилити роботу Верховної Ради України задля збільшення ефективності, підзвітності та прозорості та здійснити позитивний вплив на виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС — так звучить мета Проєкту ЄС-ПРООН з парламентської реформи, який впроваджується з лютого 2019 року і добіжить до свого завершення у жовтні 2021 року. Проєкт, зокрема, допомагає українському Парламенту удосконалити процес законотворчості відповідно до сучасних практик: запровадити планування правотворчої діяльності і циклічність правотворчого процесу, зробити більш ефективною процедуру розробки і розгляду законопроєктів, застосувати правовий моніторинг та оцінювати ефективність законодавства, розширювати практику публічних консультацій, здійснювати оцінку ефективності застосування законодавства та евалюацію впливу проєкту нормативно-правових актів (НПА).
Експерти Офісу парламентської реформи Проєкту ЄС-ПРООН сприяли розробці Проєкту Закону «Про правотворчу діяльність» №5707, який врегульовує правотворчість в Україні “від початку до кінця”. Задля цього було віднайдено найбільш релевантний міжнародний досвід і запроновано кращі практики Європейської Комісії і окремих держав-членів Європейського Союзу зі схожим до України контекстом, а також висновки та рекомендації Венеціанської комісії щодо розробки аналогічних законів. Пропоновані зміни вже отримали рекордну підтримку від парламентаріїв IX скликання – законопроєкт ініційований 195 народними депутатами.
Названий “енциклопедією законотворчості” Проєкт Закону №5707 запроваджує низку актуальних та безпрецедентних для України речей:
● єдиний категорійно-понятійний апарат - для всіх без вийнятку учасників правотворчої діяльності,
● 10 принципів правотворчої діяльності - релевантні відповідним принципам в ЄС,
● засади планування правотворчої діяльності,
● циклічність правотворчого процесу - зробить процес виваженим врешті, оскільки рішення про розробку НПА або внесення змін до нього буде ґрунтуватися на результатах правового моніторингу, який опиратиметься в свою чергу на оцінку впливу акта,
● єдині правила щодо планування, розробки проєкту (концепції), прийняття та проведення правового моніторингу НПА для: ВРУ, ЦОВВ та інших державних органів, КМУ, ОМС,
● структурування етапів розробки НПА та вимог до їх структури - підвищить якість законодавства, ясність та передбачуваність для громадян,
● ієрархічна система НПА - позбавить плутанини щодо вищої юридичної сили одного акта над іншим,
● уніфікація процесу проведення публічних консультацій,
● гарантії забезпечення права на доступ до інформації щодо правотворчої діяльності
● чітке визначення обліку та реєстрації НПА, - інформація про що відображатиметься у формі відкритих даних,
● оцінка ефективності застосування законодавства,
● оцінка впливу проєкту НПА.
Спроби прийняти схожий закон в Україні тривають з 1994 року, а потреба врегулювання правотворчості гостро стала очевидною безпосередньо з часу проголошення незалежності. Тенденцію до перевантаження апарату ВРУ так званим «законодавчим спамом» — великим потоком неякісних законопроєктів — можна прослідкувати протягом роботи ВРУ усіх скликань. Так, у ВРУ IX скликання відсоток законопроєктів, які стали законами складає ~12% і лише 2% з них не викликають зауважень під час правової експертизи. Ніхто не знає точної кількості, але однозначно відомо, що станом на сьогодні в Україні існує понад 1 млн НПА і це — юридична катастрофа для: як для правторців, так і громадян, для яких законодавство не є зрозумілим і передбачуваним.
При цьому в країні досі відсутній єдиний законодавчий підхід до врегулювання правотворчості і низка типових проблем, серед яких: практична неможливість планування правотворчої діяльності, недотримання процедур, неузгодженість і низька якість НПА, присутня суттєва плутанина щодо юридичної сили НПА, непередбачуваність правової політики, неефективність громадського контролю.
Проєкт Закону «Про правотворчу діяльність» №5707 покликаний покласти край законодавчому цунамі і вирішити окреслені системні проблеми у сфері правотворчості. Дізнатися більше можна в Пояснювальній записці і порівняльній таблиці чинного законодавства з пропонованими змінами.
Для розробки і втілення закону про нормотворчу діяльність експерти Проєкту ЄС-ПРООН з парламентської реформи допомогли розробити також положення щодо запровадження системного планування законодавчої діяльності і план законопроєктної роботи, який затверджується вже другий рік поспіль та залучає до усіх суб’єктів права законодавчої ініціативи його формування. Завдяки внесенню змін до Регламенту ВРУ і оновленню парламентських процедур, ВРУ вдалося забезпечити сталу роботу на демократичних засадах у найбільш критичні дні, коли Україна зіткнулася із епідемією коронавірусу. За два роки Проєктом ЄС-ПРООН було розроблено і опубліковано низку аналітичних документів та рекомендацій для покращення роботи Українського Парламенту. Серед них:
● Концептуальна записка щодо удосконалення законодавчого процесу в Україні
● Парламентський контроль: практичні поради та рекомендації для підвищення ефективності
● Пропозиції щодо вдосконалення експертизи законопроєктів
Також проєкт ЄС-ПРООН з парламентської реформи, що впроваджується Програмою розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) за фінансової підтримки Європейського Союзу, для забезпечення комплексної підтримки Верховної Ради України проєкт впроваджує 2 інші компоненти:
● #ПрофесійнаРада. Надання підтримки для професійної модернізації Апарату Верховної Ради України, приділяючи основну увагу засадам його організації та управління, а також розвитку персоналу в контексті загальної реформи державного управління та з урахуванням Закону України «Про державну службу»;
● #ПрозораРада. Посилення прозорості, підзвітності та зв’язку між парламентом та громадянами передусім, заради підняття довіри громадськості до парламенту, шляхом використання нових комунікаційних технологій, громадянської просвіти та залучення громадян.
