Всесвітній день боротьби зі СНІДом відзначається щороку, починаючи з 1988 року, 1 грудня, щоб висловити підтримку людям, які живуть з ВІЛ (ЛЖВ), і згадати про тих, хто помер від захворювань, пов’язаних зі СНІДом. Кожен Всесвітній день боротьби зі СНІДом присвячений певній темі, і в 2022 році ЮНЕЙДС закликає кожного з нас подолати нерівність, яка стримує прогрес у подоланні СНІДу.

Цьогорічне гасло «Equalize» — це заклик до підвищення доступності та якості послуг з лікування, тестування та профілактики ВІЛ, до вдосконалення чинних законів, політик та практики з метою усунення стигми та дискримінації, з якими стикаються люди, які живуть з ВІЛ, і а також учасники ключових спільнот, а також забезпечення доступності сучасних технологій та новітніх наукових розробок у сфері ВІЛ.

ВІЛ продовжує залишатися серйозною глобальною проблемою системи охорони здоров'я. За даними ВООЗ, у 2021 році 650 000 людей померли внаслідок причин, пов’язаних зі СНІДом, і 1,5 мільйона людей інфікувались ВІЛ. Для українців, які живуть з ВІЛ, широкомасштабне вторгнення поставило під загрозу як доступність, так і якість лікування. У цій  статті розглянемо проблеми боротьби з хворобою під час війни та ризики, які може спричинити уповільнення боротьби зі СНІДомна національному рівні.

Прогрес України в забезпеченні лікування ВІЛ до війни

До війни Україна досягла значного прогресу у своїй протидії СНІДу. Кількість людей, які живуть з ВІЛ та отримують антиретровірусну (АРВ) терапію, стабільно зростала, досягнувши 132 239 на початок 2022 року. Водночас якість та ефективність лікування неухильно зростала в результаті впровадження нових протоколів, як показано на прикладі за часткою пацієнтів, чиє вірусне навантаження досягло невизначеного рівня. Невизначений означає, що тест на вірусне навантаження не може виявити вірусні частинки в крові. Невиявлений  вірус, означає, що він  непередаваний. Це підтверджений науковий підхід до зупинки поширення хвороби та контролю над епідемією ВІЛ.

Україна була єдиною країною в регіоні СЄЦА (країни Східної Європи та Центральної Азії), де уряд фінансував базовий пакет послуг з профілактики ВІЛ серед ключових груп населення з державного бюджету. Сотні тисяч людей скористалися цими послугами, які надавали громадські організації, які  в свою чергу були профінансовані урядом.

Виклики війни та відповідь України

Війна спричинила значну міграцію – понад 7,9 мільйонів українців змушені були тікати до інших країн, а ще 6,5 мільйонів залишаються внутрішньо переміщеними особами всередині країни. Понад 30 медичних закладів, які надавали ВІЛ-послуги, припинили свою роботу через знищення або окупацію. Логістичні ланцюги також були порушені.

Однак Україна продемонструвала унікальну стійкість у своїй відповіді на ВІЛ. Сьогодні, завдяки таким партнерам, як Глобальний фонд і Надзвичайний план президента США з боротьби зі СНІДом (PEPFAR), Україна отримала достатньо АРВ-препаратів, щоб забезпечити безперервне лікування для всіх, не залишивши осторонь нікого, хто живе з ВІЛ. Українське громадянське суспільство, яке завжди було серцем і двигуном національної відповіді на епідемію, зробило майже неможливе, надаючи послуги, ліки та гуманітарну допомогу навіть там, де точилися бойові дії.

У перші тижні війни в рамках ООН було створено Надзвичайний фонд ЮНЕЙДС, що дозволило партнерам продовжувати надання послуг з ВІЛ, а також допомогло створити  десятки прихистків для внутрішньо переміщених осіб (ВПО). За технічної підтримки міжнародних організацій МОЗ та Центр громадського здоров’я України продемонстрували здатність чітко контролювати ситуацію, що постійно змінюється, та чітко та професійно реагувати на виклики, спричинені війною. Все це ще раз підтверджує, що інвестиції в розвиток потенціалу та сталість національних заходів протидії СНІДу були правильним і стратегічно вивіреним рішенням із самого початку.

Представницький директор ЮНЕЙДС в Україні Раман Гайлевич зазначив, що організації ООН мають Спільну програму підтримки боротьби зі СНІДом, спільну структуру допомоги Уряду України у сфері ВІЛ. «Сьогодні, з нагоди Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом у 2022 році, я можу заявити, що війна ні на йоту не змінила наших цілей і намірів подолати СНІД в Україні, — сказав він. – Ми продовжуємо забезпечувати справедливий доступ до послуг з ВІЛ в Україні, залишаючись зосередженими та добре скоординованими з нашими партнерами з ООН для досягнення спільних результатів».

Внесок ПРООН у боротьбу зі СНІДом

Виконуючий обов‘язки Постійного представниа ПРООН  в Україні Яко Сільє зазначив, що вважає надзвичайно важливим для всіх партнерських організацій продовжувати допомагати Україні підтримувати рівень ефективної відповіді на ВІЛ/СНІД, незважаючи на обставини війни. «Ми продовжуватимемо підтримувати українську систему охорони здоров’я в рамках спільних зусиль ООН у ці найважчі для України часиз тим, щоб ніхто не залишився без уваги», – сказав він.

ПРООН закуповує діагностику ВІЛ для МОЗ України з кінця 2021 року. Наразі надане постачання за 9 підпрограмами сягнуло 10 мільйонів гривень ($275 000) і включає тест-системи для діагностики ВІЛ-інфекції, підтримку антиретровірусної терапії (АРТ)  та моніторинг ВІЛ-інфекції пацієнтів, виявлення резистентності вірусу, проведення референтних досліджень.

Крім того, ПРООН продовжує підтримувати боротьбу з ВІЛ/СНІДом через реалізацію глобальної ініціативи Fast Track Cities в Україні. Паризька декларація Fast Track Cities — це глобальне партнерство між містами та муніципалітетами по всьому світу задля боротьби з ВІЛ/СНІДом і туберкульозом. Логіка цієї ініціативи полягає в тому, що 70 відсотків ЛЖВ та основних груп населення проживають у містах. А контроль над епідемією у великих містах значною мірою сприятиме контролю над епідемією на національному рівні. Основною причиною смертності хворих на СНІД в Україні залишається туберкульоз — на його частку припадає понад 50% усіх смертей від СНІДу. Декларація Fast Track Cities спрямована на досягнення мети 95/95/95 — 95% людей, які живуть з ВІЛ, знають про свій статус, 95% тих, у кого встановлений діагноз, отримують АРВ-препарати, а 95% тих, хто отримує терапію, досягають стійкого придушення вірусу. Також метою декларації є досягнення нульового рівня дискримінації та стигматизації ЛЖВ.

Реалізація цього бачення має призвести до подолання епідемії ВІЛ. Третя з 17 Цілей сталого розвитку спрямована на забезпечення «здорового життя та сприяння благополуччю для всіх  і у будь-якому віці» до 2030 року. Мета ЦСР 3.3 вимагає покласти край  СНІДу до того ж року. Це бачення було погоджене всіма державами-членами ООН у 2015 році.

Досягнення цих цілей призведе до подолання епідемії ВІЛ, однієї з цілей Порядку денного сталого розвитку до 2030 року, який був схвалений ООН у 2015 році, а також ухвалений Україною. За даними Міністерства охорони здоров’я, Дніпропетровська область посідає перше місце в Україні за смертністю від СНІДу та входить до трійки регіонів із найвищим рівнем поширеності ВІЛ-інфекції. Водночас ця сфера має потужний потенціал для боротьби з ВІЛ-інфекцією та туберкульозом, продемонструвала здатність контролювати інфекційні захворювання навіть у воєнний час. Місто Дніпро приєдналося до глобальної ініціативи Fast Track Cities у вересні 2020 року, а в листопаді 2021 року Кривий Ріг також підписав Декларацію та став четвертим містом в Україні, яке приєдналося до ініціативи.

У серпні 2022 року за ініціативи ПРООН та за участю ЮНЕЙДС у Кривому Розі відбулася стратегічна сесія з розробки проєкту Дорожньої карти реалізації ініціативи Fast Track. Дорожня карта є інструментом для досягнення цілей Fast Track в рамках Міської програми підтримки системи громадського здоров’я на 2022-2023 роки. Після доопрацювання та затвердження міською радою дорожня карта стане основою для планів роботи всіх виконавців ініціативи.

Крім того, ПРООН продовжує  підтримувати  запобігання порушенням прав ЛЖВ. У 2022 році ПРООН підготувала «Посібник із міжнародних стандартів, практики ЄСПЛ та національної судової практики у сфері ВІЛ/СНІДУ та ТБ: Правовий інструментарій адвоката», який підтримує роботу правозахисників та громадських адвокатів, які працюють з ЛЖВ, а також суддів з судової системи України.

Посібник містить інформаційні ресурси та правові інструменти, які були б корисними для забезпечення прав пацієнтів на доступ до лікування в Україні та за кордоном, а також окремі приклади з національної прецедентної практики та ЄСПЛ. Поточні події в Україні вимагають, щоб правозахисники володіли інструментами, які виходять за межі правових питань. Враховуючи складні умови, в яких сьогодні здійснюється адвокація, цей Ппсібник дає практикуючим юристам готові рішення у вигляді алгоритмів дій, інструкцій та дорожніх карт для захисту постраждалих.

Фрідріх Ніцше якось сказав, що те, що нас не вбиває, робить нас сильнішими. Ні СНІД, ні війна не вб’ють Україну, яка вийде з викликів сильнішою та витривалішою, ніж будь-коли. У цей Всесвітній день боротьби зі СНІДом нехай кожен  з нас на особистому  чи колективному рівні  працюватиме задля подолання нерівності, яка стримує прогрес у подоланні СНІДу в Україні. Сьогоднішня тема «Equalize» — це заклик до дії — спонукання до всіх нас працювати використовуючи перевірені практики, необхідні для подолання нерівності та перемоги над СНІДом.