Лише 18% молодих людей наразі розглядають роботу на державній службі, у 2023 році цей відсоток становив 24%.

На четвертий рік повномасштабної війни органи місцевої влади стикаються з численними викликами — подолання наслідків війни, нестача фінансування і людських ресурсів, зокрема молоді. За даними дослідження «Вплив війни на молодь в Україні — 2024», лише 18% молодих людей розглядають роботу на державній службі, у 2023 році було 24%. Причиною тому можуть бути стереотипи навколо сфери та висока конкуренція на ринку праці. Водночас наразі серед державних службовців відсоток молодих людей до 35 років — 21%.
Однак саме молодь може бути тим рушієм, який впливає на позитивні зміни в громаді, залучає нові технології до її розвитку. Ми поговорили з молодіжним працівником проєктного офісу Новопокровської селищної ради у Харківській області Костянтином про його досвід роботи та мотивацію працевлаштування на публічну службу, як змінився його погляд на побудову кар’єри після стажування, що нового та цінного він виніс для себе з цього досвіду, чому обрав для себе саме такий шлях і чи хотів би продовжувати розвиватися у цій сфері.
Для розв'язання проблеми значного скорочення людського капіталу та дефіциту кадрів на публічній службі Програма розвитку ООН в Україні (ПРООН) та Національне агентство з питань державної служби (НАДС) у партнерстві з Міністерством молоді та спорту за фінансування Уряду Данії розробили пілотну програму стажування. Вона спрямована на залучення молоді до органів місцевого самоврядування та орієнтована не тільки на роботу з нею, а й з самими публічними службовцями — для посилення їхніх знань і навичок.
На платформі «Дія.Освіта» вийшов освітній серіал «Організація стажування молоді в органах публічної влади», де експерти та експертки розповідали про інструменти залучення молодих людей, оцінювання програм та інклюзивні практики підбору персоналу. Після цього для представників відібраних громад провели навчання — щодо розвитку бренду роботодавця, рекрутингу, адаптації нових працівників публічної служби та побудови самої програми стажування. На конкурсній основі відібрали дев’ять громад для пілотування, але знання, отримані під час навчання, заохочували використовувати всіх. Наприклад, міська рада Чернівців самостійно залучила 40 молодих стажистів і стажисток.

Програма стажування тривала з листопада 2024 року по січень 2025-го. Ментори та менторки з партнерської ГО «ТиЗміни» надавали консультації відібраним громадам, допомагали з розробкою адміністративних документів, необхідних для запуску, та з залученням самої молоді. В результаті 32 стажисти успішно пройшли цей шлях в різних відділах органів місцевого самоврядування.
Костянтин Павлов є активним мешканцем Новопокровської селищної громади Харківської області. Вона достатньо нова — у 2020 році об'єднала 10 населених пунктів Чугуївського району, а її населення — трохи більше ніж 16 тисяч людей.
Громада сильно постраждала протягом повномасштабної війни через постійні атаки на критичну інфраструктуру.

Костянтин, молодіжний працівник Новопокровської селищної ради
Мені 21 рік — і все моє життя крутиться навколо молодіжної роботи. Я займався університетським самоврядуванням, був учасником студентської ради та головою профспілкової організації, долучався до молодіжних обмінів у межах програми залучення молоді до відновлення країни «ВідНОВА:UA», спочатку як учасник, згодом вже як амбасадор.
У 2023 році ми з іншими панами та панянками створили молодіжну раду, де я є головою — вже пішов другий рік нашої каденції. Все почалося з молодіжного форуму, потім ми розширювалися, навчалися та реалізовували проєкти. За минулий рік навіть створили молодіжний кабінет, де проводимо засідання. Але ця діяльність на волонтерських засадах, заради розвитку громади та міцної спільноти агентів змін.
А нещодавно зі мною сталася програма стажування, яка тривала місяць — з грудня по січень. Вона дозволила багато чого зрозуміти, а ще завдяки їй я працевлаштувався в селищну раду. Тепер моя посада — молодіжний працівник, я опікуюся молоддю, її розвитком, неформальною освітою тощо.
Про можливість стажування я дізнався від керівниці програми в нашій громаді, заступниці селищного голови з питань регіонального розвитку та залученню інвестицій Світлани Альошиної, яка також допомогла створенню нашої молодіжної ради. Знаю, що були й оголошення, але нам пощастило дізнатися напряму. Спочатку була загальна частина — ми дізналися про роботу усіх відділів Новопокровської селищної ради. У нас є окрема будівля ЦНАПу, там нам розказали про всі послуги, які можуть надавати. Також ми їздили у віддалений пункт, де у нас розташовані відділи освіти, медицини та старостат.
Довідково: Модульний ЦНАП у Новопокровці побудований й обладнаний в межах флагманського партнерства ПРООН та ЄС «EU4Recovery — Розширення можливостей громад в Україні». ЦНАП надає 168 адміністративних послуг, охоплюючи широкий спектр сервісів для майже 27 000 місцевих жителів і внутрішньо переміщених осіб.


У нас були лекції в онлайн-форматі від експертів та експерток програми. Мене найбільше зацікавила тема проєктного менеджменту, тому що це мій напрям. Розповідали з нуля, що таке проєкти, як ними керувати, як розробляти стратегію, розподіляти ролі тощо. Також були тренінги для органів місцевого самоврядування, але нас до них теж долучали, напевно, на майбутнє.
Стажування з навчанням я проходив у проєктному офісі Новопокровської селищної ради, саме цим я хочу займатися у майбутньому — розробкою та впровадженням суспільно важливих ініціатив. Куди податися (в який відділ) — кожен з нас обирав самостійно. Ми досліджували наявні проблеми та потреби молоді, спираючись на попередні опитування та дослідження. Потім розробляли та фіксували, що з цим можна зробити в майбутньому. Якраз у нас паралельно проводили написання «Комплексної програми підтримки та розвитку молоді Новопокровської територіальної громади на 2025-2027 роки», тому я вже працював над реальним кейсом і допомагав з нею. Взагалі багато зосереджувалися на практиці, адже у нас, ймовірно, інше креативне бачення якраз з боку молоді. Також ми шукали грантові можливості та ресурси для розвитку громади, навчалися розробляти ідеї проєктів та готувати заявки.
Одна з найбільших проблем — відсутність залученості та ініціативності молоді в громадських питаннях, в ухваленні рішень та якісних змінах.
Ще один проблемний напрямок в нашій громаді — екологія. Немає великих зелених зон, натомість є сильне запилення. Ми вигадали спільне рішення для цих двох проблем — створити парк у селищі Введенка як місце для відпочинку і спільних громадських зустрічей. Під це я на офіційній роботі займаюся написанням гранту, щоб отримати допомогу, провести комунікаційну кампанію і замовити архітектурний план будівництва. Яким буде наповнення цього парку — плануємо вирішувати спільно з громадою.
До його будівництва плануємо залучити молодь — через школи, комунікаційні кампанії у соцмережах, молодіжну раду, проведення фокус-груп. Хочемо відроджувати самоврядування шкільне, тобто президентство та лідерство, і щоб вже лідери думок підтягували до громадської роботи інших. Хто краще залучить молодь, ніж сама молодь?
Думаю, що це і мій сильний бік — активна лідерська позиція. Це правда, що молодь не долучається до проєктів постійно, але я, наприклад, усіх своїх друзів долучив до молодіжної рад. Вони не проявляють сильну ініціативу, але завжди допомагають: фізично, ідейно, інтелектуально. І їхній внесок не менш цінний. Кожен ефективний на своєму місці.

Після програми стажування мені зрозуміло, як зсередини працюють органи місцевого самоврядування (ОМС) та хто за що відповідає. І що всупереч стереотипам, працівники установ відкриті й завжди готові підтримати.
Для ефективної роботи в ОМС треба частіше казати «так», тобто користуватися можливостями, якщо такі з’являються. Щобільше, самостійно шукати їх. Бути активним і комунікабельним — ходити на події, знайомитися з людьми, бути в курсі всього, що відбувається в громаді та навколо неї. Тримати своє слово і брати відповідальність за нього. І мати гнучкість, щоб підлаштовуватися під наші буремні реалії.
Найлегшим під час всього стажування для мене була теоретична частина, адже там нас просили ставити запитання, якщо щось цікавить, а цікавило все. Робота в ОМС — це така тонка сфера, де працюють з людськими питаннями, з усім, що навколо. Тому мені хотілося розібратися. Найскладнішим, напевно, було вибрати, в який відділ піти. Ми дізналися трохи про всі з них, але хотілося б більше конкретики по кожному. Але треба було визначитися.
Новопокровська селищна рада, куди мені вдалося офіційно влаштуватися після стажування молодіжним працівником, — це можливість навчитися робити все й одразу. До того ж оскільки це державна структура, то це й деяка стабільність. Мені 21, я молодий і поки не думав над переїздом у великі міста. Але навіть, якщо це станеться, то треба спочатку набратися досвіду. А поки я тут — на своїй землі, яку знаю і люблю.
Я виступаю таким собі фасилітатором для усіх молодіжних ініціатив. Як тільки у молоді виникають ідеї, то вона йде до мене, після чого вже я передаю інформацію та презентую її ОМС, виконавцям, представникам влади. Моя задача — втілювати мрії у реальність.
Основна моя задача — це будувати міст між органами місцевого самоврядування і молоддю.
Якщо, наприклад, запланували важливий захід, я його маю або сам організувати, або знайти того, хто може допомогти в цьому процесі. Якщо у молодих людей є запитання щодо роботи державного апарату або нашої молодіжної політики в громаді — я маю їх проконсультувати.
Також я підсилюю місцеву молодіжну раду. Разом ми пишемо гранти щодо розвитку молодіжної інфраструктури та її забезпечення, зокрема, щодо розбудови молодіжних просторів і центрів. У нас зараз в селищі Новопокровка є один такий, і ми усіма силами намагаємося забезпечити його діяльність на постійній основі.
Світлана Альошина, заступниця селищного голови з питань регіонального розвитку та залученню інвестицій
У нашій громаді робота з молоддю — на першому місці. Ми регулярно проводимо для неї різні заходи, відповідаємо на запити та залучаємо до обговорень. У 2024 році у нас з’явилася молодіжна рада, яка стала ініціативою самих молодих людей. Вони самоорганізувалися, а ми від селищної ради тільки сприяли цьому процесу. Зокрема, щотижня проводили тренінги на теми, які цікавили конкретно молодь. Нам казали, який напрямок обрати, якого тренера запросити та як процес організувати, щоб вона сама захотіла прийти.
Якось у молодих людей виникло бажання познайомитися з підприємствами, які працюють у нашій громаді. Ми влаштували екскурсії та невеликими групами возили на самі виробництва. Вже й самі стали замислюватися про програму стажування, проте зупиняла бюрократія. А коли з'явилася можливість долучитися, ми були неймовірно щасливі навіть просто спробувати. В результаті виявилося, що найбільша кількість стажерів саме в нашій громаді. Та й молодь в нас ініціативна, активна та запальна.
Молодь — велика цінність для громади, адже саме вона буде займатися розвитком суспільства.
Молоді люди креативніші, не сидять на місці та зовсім в іншому світлі бачать проблеми, виклики та рішення. Ми хочемо, щоб вони тут жили та робили громаду зручною для себе. Навіть в стратегії «Стратегії розвитку Новопокровської селищної територіальної громади Харківської області до 2027 року» прописали, що для нас пріоритет — це розвиток молоді, а завдання — залишити її в громаді та допомагати. Бо в нас немає вищих навчальних закладів, тож студенти їдуть вчитися в інші міста.
Через програму стажування ми хотіли довести, що наша селищна рада є відкритою для молоді, спілкування і спільних можливостей. Ми завжди дуже раді створювати проєкти разом і покращувати громаду. Також ми хотіли зробити все максимально можливе, щоб показати, що в органах місцевого самоврядування працюють звичайні люди, які через розвиток громади хочуть просто бути щасливими саме тут, в цьому місті.
Наступного разу стажування ми будемо проводити по-іншому. І заздалегідь думати про те, на які посади ми могли б в майбутньому взяти стажерів. Бо цього разу ми казали «так» всім, хто бажав прийти, і потім розподіляли їх за відділами. На початку зарахували 8 стажерів, а дійшло до кінця 7 з них. А в результаті стажування спеціально створили окрему посаду для одного з учасників, Костянтина. Він дійсно підходить на роль молодіжного працівника і точно підсилить нас.
Ми з хлопцем працювали вже довго тривалий час як з головою молодіжної ради, а до того він також відрізнявся особливою активністю та зацікавленістю.
Наші стажери долучилися до розробки «Програми розвитку молодіжної політики до 2027 року». Це є важливим результатом стажування, до якого доклалися всі його учасники. Стажери входили до робочої групи, куди запросили інших молодих людей, зокрема, з відділів освіти та культури. 20 лютого у нас завершилось громадське обговорення по «Програмі», а вже 6 березня її ухвалили.
Про молодь без молоді ми не розмовляємо.
У нас був план включити Костянтина до виконавчого комітету громади, як голову молодіжної ради. Але він зазначає, що хоче присвячувати більше часу тепер своїй роботі молодіжного працівника. І що, можливо, не залишиться на другу каденцію ради. Може він ще передумає, а може на його місце прийде ще хтось відкритий та сміливий. Чим більше активних молодих людей, тим краще.
Програму стажування молоді в органах місцевого самоврядування впроваджували НАДС та Міністерство молоді та спорту України у співпраці з ГО «ТиЗміни» за підтримки ПРООН в Україні та фінансування Міністерства закордонних справ Данії.