Такі індикатори, як рівень бідності, розвиненість системи охорони здоров'я, доступ до Інтернету та соціальний захист, можуть продемонструвати, наскільки серйозними можуть бути наслідки кризи, спричиненої пандемією COVID-19, у кожній зі 189 країн.

Нью-Йорк – Програма розвитку ООН (ПРООН) опублікувала два нових набори даних, які свідчать про величезні відмінності у можливостях країн справлятися з кризою, спричиненою пандемією COVID-19, та відновлюватися після неї.

Пандемія – це не лише глобальна надзвичайна ситуація у сфері охорони здоров’я. Це загальна криза в сфері людського розвитку, яка вже справила безпрецедентний вплив на економічний та соціальний аспекти розвитку. Політика щодо зменшення вразливості та зміцнення потенціалу для подолання кризи, як в короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі, є критично важливою умовою для того, аби люди та суспільство змогли легше перенести й оговтатися від подібних потрясінь.

Готовність країн до реагування на COVID-19

У Наборі даних 1, що стосується готовності, представлено індикатори для 189 країн – включаючи рівень розвитку, нерівності, розвиненість системи охорони здоров’я та доступ до Інтернету – що допомагає оцінити, наскільки країна здатна реагувати на численні наслідки кризи на кшталт пандемії COVID-19.

Хоча кожне суспільство вразливе до криз, здатність ефективно реагувати на кризу по всьому світу сильно відрізняється.

Наприклад, у найрозвиненіших країнах – тобто таких, що демонструють дуже високі показники людського розвитку – на 10 000 людей в середньому припадає 55 лікарняних ліжок, понад 30 лікарів та 81 медсестра, порівняно з найменш розвиненими країнами, де на ту ж кількість населення припадає 7 лікарняних ліжок, 2,5 лікарів та 6 медсестер.

А після масового запровадження карантину цифровий розрив став відчутнішим, ніж коли-небуть раніше. 6,5 мільярдів людей по всьому світу – а це 85,5 % населення планети – досі не мають доступу до надійного широкосмугового Інтернету, що обмежує їхні можливості продовжувати працювати чи навчатися.

Вразливості країн під час кризи на кшталт COVID-19

Готовність до кризи – це одне питання. Але коли криза вже вдарила, наскільки країни вразливі до її наслідків? У Наборі даних 2, що стосуються вразливостей, представлені індикатори, які відображають, наскільки країни відчуватимуть наслідки цієї кризи.

Для тих, хто вже живе в бідності, ризик особливо високий. Попри недавній прогрес на шляху до скорочення бідності, приблизно кожна четверта людина в світі досі живе в умовах багатовимірній бідності або ж є вразливою до неї, а понад 40 % населення світу не має жодного соціального захисту.

Пандемія COVID-19 також нагадує нам, що збої в одному місці спричиняють ланцюгову реакцію, провокуючи проблеми також в інших сферах. Наприклад, у деяких країнах, таких як Киргизстан, значна частина національного ВВП надходить за рахунок грошових переказів. Натомість низка таких несхожих між собою країн, як Чорногорія, Мальдіви та Кабо-Верде, значною мірою залежать від туристичної сфери (що, наприклад, забезпечує майже 60% ВВП на Мальдівах), яка сильно постраждала через заборони подорожей та карантин.

В Україні, попри те, що рівень уразливості населення до багатовимірної бідності вважається низьким, основним слабким місцем є залежність країни від грошових переказів (10,99% ВВП, згідно з даними за 2018 р.).

Дізнавайтеся більше даних ПРООН по 189 країнам щодо їхньої готовності реагувати на кризу: hdr.undp.org

###

ПРО НАБОРИ ДАНИХ:

Ці кольорові таблиці відстежують рівень готовності країн до реагування на кризу, спричинену пандемією COVID-19, та рівень їх вразливості. Інформаційні панелі дозволяють часткове групування країн за кожним індикатором у таблиці. У кожному індикаторі країни поділяються на п'ять груп приблизно однакового розміру; це зроблено для того, щоб не встановлювати максимальні або цільові значення для індикаторів, а допомогти провести загальну оцінку ефективності країни порівняно з іншими. Країна, яка перебуває у групі вищих квінтилів, показує кращі результати, ніж 80 % країн, а країна із середньої квінтильної групи діє ефективніше ніж 40 %, але гірше ніж 40 %. П'ятиколірне кодування позначає часткове групування країн і допомагає користувачам одразу побачити ефективність країни за набором вибраних індикаторів. Дані, представлені в цих таблицях, походять з офіційних міжнародних джерел.