Київ, 4 квітня 2025 – Нове дослідження поведінки та сприйняття українцями вибухонебезпечних предметів (ВНП) виявило значні проблеми, пов'язані з інформуванням українців про мінну небезпеку. Дослідження, яке було проведене BBC Media Action в рамках проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою України з надзвичайних ситуацій (ДСНС), включало проведення опитувань, створення фокус-груп, а також організацію детальних інтерв'ю на території усієї країни. 

Дослідження фінансувалося урядами Японії та Нідерландів, а збір даних тривав з січня по травень 2024 року. 

В межах дослідження опитали 2 421 респондента з підконтрольних Україні територій, організованли 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також провели 10 глибинних інтерв'ю з фермерами та особами, які стикалися з мінами. 

Відповідно до ключових результатів дослідження:

• 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці Західного регіону.
• 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців Півдня України.
• Загроза від мін та інших вибухонебезпечних предметів посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами.
• 13% українців особисто бачили вибухонебезпечні предмети, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!»
• У відповідь на питання «Якби ви побачили підозрілий предмет, що б ви зробили?» 66% українців декларують готовність і до безпечних, і до небезпечних дій.

Переважна більшість українців (90%) стверджують, що в разі виявлення ВНП вони вжили б безпечних заходів, наприклад: попередили б людей поблизу, відійшли б якомога далі, зателефонували б до екстрених служб і не торкалися б підозрілого предмета.

Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет. Такі дії становлять серйозну загрозу життю та здоров'ю не лише людини, яка знайшла вибухонебезпечний предмет, але й тих, які знаходиться поруч.

Згідно з результатами дослідження українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю.

• 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують. Багато з них також відпочиваює на відкритому повітрі, має хобі або оброблює городи чи присадибні ділянки на потенційно забруднених територіях.
• Основним чинником ризикованої поведінки є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією. Люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.
• 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов'язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.
• Серед інших чинників небезпечної поведінки — наслідування поведінки інших та переоцінка власного почуття контролю над ситуацією.

За результатами дослідження було розроблено низку рекомендацій щодо створення більш ефективних комунікаційних стратегій:

• Зрозумілість і стандартизація: прості та зрозумілі інструкції щодо реагування на підозрілі предмети мають вирішальне значення.
• Контент, який викликає емоційний відгук: використовуйте наративи та історії, які резонують з повсякденним життям і зачіпають такі емоції, як любов і турбота.
• Багатоканальний підхід: використовуйте медіа-контент у поєднанні з особистим спілкуванням, приділяючи особливу увагу сільським громадам і залучаючи місцеві органи влади та міжнародні організації.
• Поєднання форматів: поєднання медіа-контенту з особистим спілкуванням за участі представників органів влади та/або міжнародних організацій підвищує ефективність комунікації. Такий підхід особливо важливий у випадку спілкування з аграріями та жителями сільської місцевості.

Для довідки: Внаслідок повномасштабного вторгнення Росії понад 23% території України, а це 138 503 км², оцінюється як потенційно небезпечна. Підвищення обізнаності населення та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров'я і підвищення рівня безпеки населення України. Підвищення обізнаності із цим видом небезпеки та прийняття своєчасних, проінформованих рішень може допомогти уникнути трагічних наслідків, зберегти здоров'я і забезпечити безпеку як окремих людей, так і населення країни в цілому. 

Дослідження було проведено BBC Media Action в рамках проєкту ПРООН в Україні за фінансування Уряду Японії та Humanity & Inclusion за фінансування Уряду Нідерландів.

Для запитів ЗМІ

Юлія Самусь, керівниця відділу комунікацій, ПРООН в Україні, yuliia.samus@undp.org