LocationsСтратегія зосереджена на суттєвих кроках для оцінки впливу зміни клімату на суспільство, економіку та навколишнє середовище в Україні; адаптації галузевих та місцевих політик, і більш ефективному використанні кліматичних даних.
Київ, 20 жовтня 2021 р. – Уряд України схвалив нову стратегію, що має на меті перетворити Україну на більш екологічно безпечну та стійку до зміни клімату країну, яка зможе протистояти неминучим наслідкам глобальної зміни клімату в Україні.
Стратегія екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату України до 2030 року також сприятиме виконанню міжнародних зобов’язань України за Паризькою угодою. Стратегія була розроблена за підтримки проєкту ЄС/ПРООН «EU4Climate» відповідно до Указу Президента України та Ради національної безпеки та оборони України від 14 вересня 2020 року.
Голова Представництва ЄС в Україні посол Матті Маасікас наголосив, що нова стратегія України допоможе Європі досягти мети стати кліматично нейтральним континентом до 2050 року.
«У червні 2021 року була прийнята нова стратегія ЄС щодо адаптації до зміни клімату, - зазначив пан Маасікас. – Сьогодні ми бачимо, наскільки важливо побудувати кліматично стійке суспільство, для економічного відновлення після пандемії COVID-19. А оперативна стратегія адаптації є важливою для Європи, щоб досягти мети стати першим кліматично нейтральним континентом у 2050 році. Вплив клімату не знає кордонів, і ми вітаємо Стратегію екологічної безпеки та адаптації клімату України, яка сприятиме побудові континенту, готового протистояти зміні клімату».
Стратегія встановлює засади для адаптаційних заходів в Україні, зосереджуючись на суттєвих кроках для оцінки впливу клімату на суспільство, економіку та природу, інтегруючи адаптацію в галузеву та місцеву політики та забезпечуючи ефективніше використання кліматичних даних. Стратегією визначено десять вразливих секторів та природних компонентів – біорізноманіття; водні ресурси; енергетику; громадське здоров'я; рибальство; сільське господарство та ґрунти; лісове господарство; міста й територіальні громади; транспорт та інфраструктуру; прибережні території та туризм. До 2024 року ці сектори мають пройти аналіз своєї вразливості щодо кліматичних ризиків, з якими вони стикаються. На базі цього дослідження буде розроблено заходи з адаптації, які стануть пріоритетними у галузевих та місцевих планах адаптації.
План дій Стратегії визначає необхідні зміни до законодавства, включаючи інтеграцію кліматичної адаптації до стратегій місцевого економічного та соціального розвитку, процесу екологічної оцінки та процесу оцінки впливу на довкілля. Планування адаптації має стати невід’ємною частиною щоденного планування місцевої влади, громад та бізнесу.
Міністр захисту навколишнього середовища і природних ресурсів України Роман Абрамовський сказав, що стратегія стала першим досягненням у довгому ряді завдань з адаптації України до майбутньої зміни клімату.
«Ми дякуємо ЄС та ПРООН за те, що вони є надійними партнерами у створенні інтегрованої політики адаптації до зміни клімату в Україні, – сказав пан Абрамовський. – Ми сподіваємося, що ця стратегія підтримає досягнення цілей у сфері охорони навколишнього середовища, зміцнить наші можливості адаптації та стійкість наших соціальних, економічних та екологічних систем щодо зміни клімату, а також покращить освітченість та розуміння проблеми для пом’якшення наслідків зміни клімату, зменшення ризику катастроф та раннього попередження. Попереду ще багато роботи, але разом ми зробили основу для майбутніх зусиль».
Стратегію розробляли понад 150 членів Робочої групи з адаптації до зміни клімату з міністерств, наукових кіл, громадських організацій, аналітичних центрів та бізнесу з листопада 2020 року по лютий 2021 року. Наступним життєво важливим кроком у реалізації стратегії є допомога міністерствам у оцінці кліматичних ризиків та аналізі вразливостей, а для місцевих громад – в інтеграції кліматичних факторів у свої документи стратегічного планування.
Постійний представник ПРООН в Україні Дафіна Ґерчева привітала схвалення стратегії, підкресливши, що цей крок дозвоить Україні краще підготуватись до наслідків зміни клімату, які впливають на здоров'я людей, сектори економіки та навколишнє середовище.
«Цьогорічний звіт МГЕЗК про зміну клімату був нічим іншим, як «червоним кодом для людства», як сказав Генеральний секретар ООН Антоніо Гутерріш, – зазначила пані Ґерчева. – І для України лунають тривожні дзвінки: екстремальні повені, сильна посуха, лісові пожежі, бурі, урагани, спека стануть частішими і коштуватимуть дорожче з точки зору людського життя та ресурсів. Офіційна цифра фінансових втрат для української економіки у 2020 році лише від лісових пожеж та повеней перевищила 26 млрд грн. Переконлива стратегія адаптації сьогодні є життєво важливою для того, щоб Україна залишалася на шляху до досягнення Цілей сталого розвитку».
Для довідки:
Проєкт EU4Climate допомагає шести країнам Східного партнерства (Вірменія, Азербайджан, Білорусь, Грузія, Республіка Молдова та Україна) впроваджувати заходи з протидії змінам клімату та створенню низьковуглецевої і стійкої до змін клімату економіки. За фінансової підтримки ЄС проєкт EU4Climate, що реалізується ПРООН, надає підтримку країнам у виконанні своїх зобов’язань за Паризькою Угодою та вдосконаленню політик і законодавства з метою обмежити вплив кліматичних змін на життя громадян і підвищенню стійкості до таких змін.
Для запитів ЗМІ
Юлія Самусь, керівниця відділу комунікацій, ПРООН в Україні, yuliia.samus@undp.org
