Що робити, коли на вулиці на тебе полює коронавірус, а вдома — кривдник?

Говорячи про нові виклики, пов’язані з карантинними заходами через пандемію нової коронавірусної хвороби, генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш заявив про збільшення випадків насильства над жінками під час карантину. У своєму зверненні він закликав, щоб уряди країн на рівні із заходами з подолання COVID-19 вживали рішучих дій із протидії домашньому насильству, а також для подолання його наслідків.

Комісія з прав людини Великобританії і Національна коаліції проти домашнього насильства США пояснюють, що в періоди ізоляції домашнє насильство зростає, адже найбезпечніше від вірусу місце – дім – часто є вбивчим місцем для жінок і дівчат. Власне, статистика Китаю свідчить про те, що кількість випадків у лютому 2020 року втричі перевищує статистику за лютий 2019 року.

За різними підрахунками кількість звернень щодо випадків домашнього насильства у таких країнах, як Італія, Франція, Німеччина й Велика Британія зросла подекуди на 30-40 %. В Україні також спостерігається збільшення звернень: за даними громадської організації «Ла Страда», у березні на їх гарячі лінії надійшло 1600 дзвінків з приводу домашнього насильства. Для порівняння, до карантину найчастіше телефонували у новорічні свята ― 1100 разів.

Ізоляція означає більшу залежність, обмежений доступ навіть до телефонної лінії — тобі просто можуть не дати зателефонувати. Зростає психологічний та економічний насильницький тиск, фізичне та сексуальне насильство. Видання Los Angeles Times, зокрема, повідомляє, що з’являються «коронавірусні» погрози, або кривдники навмисно перешкоджають отриманню медичної допомоги.  Оскільки домашнє насильство має більше подібностей, ніж національних відмінностей, це цілком українських сценарій.

Що в цій ситуації можуть зробити держава, правоохоронні органи, медичні працівники, активісти, та самі жінки й дівчата, які опинилися перед загрозою домашнього насильства, та які кращі практики інших країн може впровадити Україна?

Насамперед, необхідно подбати, щоб під час карантину продовжували працювати усі гарячі лінії допомоги. Нагадаю контакти таких служб: 116123 — телефон гарячої лінії Ла Стради, а також 15–47 — цілодобова урядова гаряча лінія для осіб, які постраждали від домашнього насильства. Усі дзвінки є безкоштовними зі стаціонарних та мобільних телефонів, анонімними та конфіденційними.

Необхідно, аби в часи карантину місцева влада, соціальні служби, поліція звертали особливу увагу на повідомлення про випадки домашнього насильства.

Іншою проблемою є брак притулків для жінок. Куди може подітися, ще й дотримуватися ізоляції людина, над якою знущаються вдома, — незрозуміло. Держава не реагує на це, поліція не отримує інструкцій, як поводитися в нинішніх умовах надзвичайної ситуації.

Що ж робити? Мають з’являтися нові місця, де б жінки та дівчата могли почуватися в безпеці під час карантину. Зокрема, в США соціальні служби, місцева влада та поліція не лише скеровують до притулків, а й видають ваучери для оплати готельних номерів. І це був би гарний приклад співпраці готельного бізнесу та місцевого самоврядування в Україні, на мій погляд.

Я вважаю, що варто також наслідувати практику США і швидко адоптувати законодавство під програму захисту прав постраждалих від домашнього насильства, а саме, на вимогу правоохоронних органів судді вкрай оперативно й за спрощеною процедурою (з огляду на надзвичайну ситуацію) можуть видавати обмежувальні приписи щодо тимчасового відселення кривдника з дому.

Втім, можна піти й далі, наприклад, залучати технічні засоби для протидії таким випадкам, як це роблять інші країни.

Зокрема, в Іспанії створено службу обміну миттєвими повідомленнями з функцією геолокації, працює онлайн-чат, який надає негайну психологічну підтримку жертвам.

Українська влада обрала діджиталізацію пріоритетним напрямом розвитку країни. Надзвичайна ситуація так чи інакше позначається на ширшому доступі спеціальних служб до персональних даних людини. І це не підстава обмежувати права людини, але слушна нагода, зокрема, впровадити ефективніші цифрові механізми для протидії домашньому насильству.

Матеріал підготовлено в рамках ініціативи «Свій Серед Своїх». У День прав людини 9 грудня 2019 року ПРООН презентувала фотовиставку «СвійСередСвоїх» у Києві. Вона розповідає історії десяти українців, які прийняли виклик із захисту прав людини. «СвійСередСвоїх» — спільна ініціатива Real Stories Production та проєкту «Права людини для України», який впроваджується Програмою розвитку ООН в Україні (ПРООН) та фінансується Міністерством закордонних справ Данії.