«Знаєте, було дуже смішно, коли п’ятеро команд незнайомців метушилися вулицями Подолу та допитувались в сполоханих перехожих, чи ті місцеві та чи мають вони проблеми. Трохи нагадувало сценарій  української комедії про супергероїв», – ділиться враженнями Богдан Макаренко, учасник «Сафарі для громад», що було організовано минулого листопада Лабораторією інноваційного розвитку ПРООН.

То що ж вони там шукали? А шукали вони локальні проблеми. 15-16 листопада 2019 р. ПРООН разом з Агентами Змін та ГО «Зелена Хвиля» організували «Сафарі для громад» – справжнісіньке полювання на проблеми у місті та пошук природоорієнтованих рішень для їх подолання! П’ять команд бігали київськими вулицями, аби зрозуміти, які нагальні проблеми тут існують, а потім спільно розробити природоорієнтовані рішення, щоб їх вирішити.

Команди досліджували Поділ – один із найстаріших районів Києва. Хоча ця місцевість є неймовірно привабливою, роками тут накопичилось чимало проблем.

«Під час «Сафарі для громад» мене найбільше вразила власне дослідна частина міста. Після двогодинної прогулянки всі учасники по-новому відкрили для себе старе місто. Ми виявили дуже багато покинутих, проблемних та занедбаних ділянок і хотілося хапатися за усе одразу, аби це виправити. Я була дуже неприємно вражена величезним звалищем із побутовим сміттям на одному зі схилів поблизу багатоповерхівки», – розповідає учасниця проєкту Анастасія Савка.

Одна з родзинок Сафарі полягала у тому, що замість гігантських проєктних рішень, команди мали продумати та разом протестувати серію експериментів для визначення ефективності чи неефективності певних рішень. Якщо напрацьовані рішення виявляться справді дієвими, то їх можна буде використати не тільки для розбудови міст, а масштабувати на рівні всієї України!

«Сафарі було надзвичайним, адже за день нам було потрібно сформувати команду із незнайомцями та разом все конструктивно обговорити та помізкувати, щоб підготувати експеримент. Це був ще той челендж!», – поділилася враженнями учасниця Катерина Михайленко.

Для нас в Лабораторії інноваційного розвитку ПРООН головним було зрозуміти, чи активна громада може справді дієво впливати на планування та дизайн в містах. Чи справді низові ініціативи працюють? Зацікавились? Поїхали далі!

Дренажна система на Подолі

Команда №1: Ковальчук Оксана, Скок Анастасія, Лисецька Марина, Дідик Лілія, Ушкевич Наталія, Поправка Валентина та Олена Вахніна

Поринувши у пошук дієвих природоорієнтованих рішеннь, ця команда взялася впроваджувати соціально-екологічний експеримент. Його суть полягала у створенні дренажної системи поливу для прибудинкових дерев, яка б забезпечила ефективне використання дощової води. До цієї проблеми змусив привернути увагу будинок на вулиці Щекавицькій 37/48, адже вода тут не тільки стікає на дорогу, а й підмиває фасад будинку. Команда хоче перевірити, чи зможе розроблена ними дренажна система зберегти будинок і бути корисною для рослин.

Соціальний аспект експерименту полягає в тому, що злагоджена комунікація з жителями будинку дозволить команді розширити межі експерименту спочатку на район, а потім і на все місто.

Наразі команда очікує відповіді від мешканців будинку на вулиці Щекавицькій, аби впровадити експеримент із дренажною системою.

Зелена фортеця на Подолі

Команда №2: Михайленко Катерина, Кулібаба Андрій, Ніколашина Яна, Перкевіч Артем, Галаган Гана

«Під час Сафарі команда виявила декілька проблем, але вирішила зупинитися на спортивному майданчику гімназії №19», – розповіла Катерина Михайленко.

Їхній експеримент отримав назву «Зелена Фортеця», адже його мета – створення зеленої огорожі навколо майданчика гімназії по вулиці Межигірська, 16. Саме там діти проводять найбільше часу, та ділянка геть не відгороджена від дороги: машини, що проїжджають поблизу щодня, здіймають стіни пилу та заважають надмірним шумом. Команда хоче розповісти про цю проблему та підштовхнути адміністрацію та батьківський комітет до активних дій.

«Мета експерименту – довести, що підвищення рівня обізнаності про проблему серед тих, хто користується майданчиком та єднання їх спільних зусиль навколо суспільно корисної мети, дозволить зменшити кількість пилу та шуму навколо».

Наразі команда готує презентацію проєкту для батьківського комітету та адміністрації школи. Вони сподіваються, що ініціативу підтримають і спільними зусиллями вони зможуть створити справжню «Зелену фортецю», що захищатиме здоров’я дітей.

Житній компостує

Команда №3: Сукретна Євгенія, Верета Катерина, Борсук Катерина, Боброва Яна, Щербіна Діана,  Макаренко Богдан

Ця команда обрала дуже амбітну мету: встановити компостер для органічних відходів на одному з найбільших ринків Києва – на Житньому ринку! Кожного року на ринку накопичується величезна кількість органічного сміття, яке гниє на сміттєзвалищах та виділяє метан, створюючи небезпечний парниковий ефект. Експеримент полягає у взаємодії активної молоді та адміністрації ринку для посилення захисту навколишнього середовища.

«До проблеми відсутності компостерів привернула увагу велика кількість ресурсів, які потрапляють на смітник, замість того, щоб використовувати їх більш раціонально», – розповідає учасник команди Богдан Макаренко.

Жереб команди одразу ж впав на Житній ринок, адже, як жартує команда, до нього було бігти найближче. Вони провели декілька зустрічей з адміністрацією, яка активно підтримала ініціативу.

«Сподобалось, що людям не байдуже, всі прагнуть покращення стану екології та розуміють масштаби проблеми. Усі знають про користь органічного сортування, але попереду ще багато роботи, аби цей проєкт справді запрацював та дав результат».

Наразі учасники сконцентровані на виборі правильного компостеру, адже це найважливіший етап експерименту. Якщо експеримент на Житньому виявиться успішним, то цю ідею можна буде застосувати на всіх ринках в країні!

Комфорт на набережній Дніпра

Команда №4: Саква Анастасія, Рацун Діана , Лозинський Роман , Куріна Аксина

Ця команда взялася вирішувати проблему на Дніпровській набережній. Оскільки на вулиці Набережно-Хрещатицькій досить активний рух машин, атмосферу на набережній назвати спокійною доволі складно!

«Автомобільна дорога, що простягається паралельно, шум та забруднене від машин повітря, відсутність достатньої кількості зелених насаджень, асфальтна сірість – усе це неправильно. Але набережна справді могла б бути набагато привабливішим місцем. Ми вирішили це змінити», – розповідає Анастасія Саква, представниця однієї з команд.

Для вирішення цієї проблеми команда запропонувала наступне рішення: встановити «MossМодуль» – стіну з мохом, що простягатиметься вздовж набережної. Мета експерименту полягає в тому, аби зрозуміти чи зможе стіна зробити простір навколо більш комфортним.

«Модуль з моху, висадженого на вертикальній панелі з напів автоматизованою системою поливу, є ідеальним варіантом для набережної, адже створює приємну атмосферу навколо та може покращити якість повітря, не заважаючи пішохідній зоні», – розповідає Анастасія. Крім того, модуль не потребує особливого догляду, що є безперечною перевагою цього типу озеленення.

Для встановлення панелі необхідні певні адміністративні дозволи, над чим наразі працює команда. Після отримання необхідних документів, активісти зможуть розпочати виготовлення «MossМодуля», щоб зробити нашу улюблену набережну ще комфортнішою!

Зелені насадження та «MossМодуль» не тільки збільшують привабливість громадського простору, а й зменшують кількість шуму та вихлопних газів. Чи це спрацює? Саме це і хоче перевірити команда.

“Жива стіна” на Валах

Команда №5: Дегтяренко Владислав, Самойленко Анастасія, Астахова Анастасія, Красовська Дарія

Учасники експерименту припустили, що “зелений куточок” зможе захистити бульвар на Валах від шуму, пилу та забрудненого повітря. Крім того, вертикальна стіна з рослин, яку вони хочуть встановити, має зробити бульвар затишним і створити комфортний простір для прогулянок та спілкування.

Команда розповідає, що ця територія привернула увагу саме своєю незручністю. До того ж, вони провели опитування серед місцевих жителів, і всі як один були невдоволені тим, що не залишилось простору для прогулянок і дозвілля. А до найближчого «зеленого» куточку йти задовго.

«Коли гуляєш бульваром, навкруги дуже шумно, навколо все сіре і зовсім незатишно. Тому натхнення навіть не потрібно було шукати – усі проблеми були на поверхні», – розповів учасник команди Владислав Дегтяренко.

Для цього експерименту найважливішим є співпраця з органами місцевої влади, а саме із Подільською РДА та «КП по утриманню зелених насаджень Подільського району». Для встановлення зеленого куточку необхідно отримати офіційний дозвіл і підтримку влади. Можливо найбільший експеримент для команди у тому, чи вистачить їм наснаги та напору, аби втілити свій зелений проєкт в життя.

«Ми хочемо довести, що кожен із нас, навіть звичайні громадяни як ми, можуть втілювати дійсно важливі ідеї. Цей експеримент – це приклад співпраці влади і громадськості для тих, хто бажає зробити свою вулицю, район чи місто кращим!», – розповідає Владислав Дегтяренко, студент-магістр НаУКМА, центральна будівля якої знаходиться на Подолі.

Кожна ініціатива варта уваги, тому ми сподіваємось, що експерименти знайдуть підтримку серед населення не тільки Подолу, а й всього Києва та будуть успішно реалізовані. Саме завдяки таким проєктам Київ може стати набагато кращим та комфортнішим містом для життя.

Маєте ідеї? Вже працюєте над подібними проєктами та знаєтесь на тематиці? Пишіть на acclab.ua@undp.org.