"Підхід за формулою 3В – вислуховуй, вивчай, впроваджуй (3L - Listen, Learn and Leverage), що передбачає "дослухання до людей, створення спільних рішень і їх подальше впровадження" – це один із найважливіших підходів, на яких базуються проекти Програми розвитку ООН", – зазначила заступниця Постійної представниці ПРООН в Україні Манал Фоуані.

"Цей підхід разом із "глибинними слуханнями" (методологією, запропонованою Agirre Lehendakaria Center (ACL)) та останніми дослідженнями в сфері суспільної активізації став основою інноваційного проєкту ПРООН "Ефект метелика: пілотні дослідження на підтримку запуску трансформації вугледобувних міст України", – додає Оксана Удовик, керівниця експериментальних досліджень Лабораторії інноваційного розвитку ПРООН.

Що таке "глибинні слухання"?

Глибинні слухання – це набір інструментів, спрямованих на виявлення різноманітних метанаративів і локальних ідей шляхом вислуховування безпосередніх учасників проєктного процесу, з можливістю подальшого їх залучення до трансформацій.

Метанаративи – це сприйняття, культурна динаміка, приховані думки, страхи та сподівання людей. Ці наративи складаються з набору переконань і цінностей, які ALC іменує K-фактором*, що має вирішальне значення для системної трансформації. Якщо люди будуть переконані у тому, що зміни неможливі або що вугільні шахти не будуть закриті, трансформаційний процес матиме складний перебіг, навіть за наявності відповідного фінансування.

Метанаративи спільноти або окремої особи не можуть бути виражені виключно за допомогою опитувань. Аліса Банковська, координатор проєкту "Ефект метелика", зауважує: "Традиційні опитування та статистичні дані забезпечують нас дуже корисною та цінною інформацією, проте її часто недостатньо, щоб визначити гіперлокальну специфіку та почути всі голоси". Дотримуючись методології глибинного слухання, ми можемо прислухатися до прихованих думок людей, почути їхні причини, занепокоєння, думки та ідеї, а також ідентифікувати місцеві специфічні потреби.

* K ("Kultura" на баскській мові) = система переконань і цінностей, які визначають нас як суспільство – наше походження, хто ми такі, як ми думаємо, що нами рухає і чому. Якщо коротко, це наше коріння і все, що сприяло формуванню світогляду.

Як нам це вдалося?

Восени 2021 року в містах Червоноград і Мирноград ми провели серію досліджень, використовуючи набір як традиційних, так і інноваційних якісних інструментів, доповнених кількісними даними.

Чотири інструменти, які дозволили нам зібрати та проаналізувати наявні дані:

-  Електронні петиції, скарги, заявки громадського бюджету;

-  Дані місцевих виборів, політичні програми місцевих урядовців;

-  Слухання через соціальні медіа;

- Великі дані міста від Центру розвитку інновацій (ЦРІ).

Чотири інструменти, за допомогою яких ми генерували нові дані:

-  Форум Театр;

-  Minecraft та LEGO;

-  Viber чат-бот;

-  Спілкування та спостереження.

Більше про інструменти глибинних слухань та перші інсайти

1. Електронні петиції, скарги, заявки громадського бюджету

В нашому суспільстві є засоби для впливу громади на політичні рішення та події в своїх містах та в країні в цілому. Електронні петиції та громадський бюджет (партисипаційний бюджет) - саме такі засоби. Ці інструменти стали предметом нашого дослідження, оскільки вони демонструють найбільш чисельні запити громади.

Електронні петиції

На місцевому рівні електронні петиції стосовно закриття шахт та трансформації вугільної галузі не подавалися, а це значить, що цим інструментом впливу жодне з пілотних міст не користується. Однак, наявні петиції на національному рівні, які стосуються безробіття шахтарів та несвоєчасної виплати заробітної плати. Реакцією уряду на петиції було наступне: створення антикризового енергетичного штабу та центру трансформації вугільних регіонів України.

Партисипаційний бюджет

За період 2018-2021 років у Червонограді було подано 29 проєктів, частина з яких реалізована, а частина на етапі реалізації. Містяни здебільшого подають проєкти по благоустрою територій, серед них: дитячі майданчики, велосипедна інфраструктура та простори для вигулу собак.

У Мирнограді в період 2018-2021 років було подано та реалізовано 3 проєкти в сфері відпочинку та спорту: локальні спортивні та розважальні зони. Наявність таких проєктів свідчить про потребу міста у просторі для діяльності поза роботою.

Важливою особливістю є те, що місцеві жителі голосували за проєкти оффлайн, у той час як жителі інших міст, як правило, голосують онлайн. Більше того, при населенні міста близько 47 тис. жителів тільки 950 осіб  були задіяні в цьому процесі. Це свідчить про те, що в громаді недостатній рівень діджиталізації, що в свою чергу обмежує можливості подачі різних проєктів та впровадження їх у громаді.

2. Дані місцевих виборів, політичні програми місцевих урядовців

У контексті прагнень чиновників зберегти актуальність для своїх виборців, політичні обіцянки – як дзеркало, що відображає потреби громади. Ми проаналізували потреби та рішення мешканців Мирнограда та Червонограда згідно з програмами політичних партій, обраних до міських рад.

В обох містах ми помітили низку подібностей, серед яких підвищена увага до покращення міської інфраструктури. Проте червоноградські політики зосередилися на розвитку бізнесу та лібералізації ринку, збереженні культурної спадщини та євроінтеграції, а мирноградські – на системі соціальної підтримки та захисті інтересів Донецької області. Політичні партії Червонограда також говорили про створення механізмів залучення громади до управління містом та контролю влади, про що неодноразово заявляли в наших інтерв’ю.

Цікаво, що в Мирнограді та Червонограді діють абсолютно різні партії, але жодні політичні програми цих політичних сил не стосуються питань шахт та шахтарів (принаймні ми цього не побачили в передвиборчих програмах).

Ситуацією з неминучим закриттям шахт на законодавчому рівні можуть нехтувати як урядовці, так і громадяни, але відсутність голосів політиків на тему шахт і шахтарів не означає, що люди не мають твердої думки щодо закриття шахт. Ми копаємо глибше за допомогою наших інших інструментів глибокого слухання, щоб розкрити голоси, які ще не були почуті.

3.  Слухання через соціальні медіа

Протягом дослідження ми спостерігали за публікаціями в соціальних мережах, пов’язаних із процесом трансформації вугільних регіонів України та закриттям шахт. Ми аналізували реакції та коментарі жителів вугільних міст на різні матеріали, опубліковані по зазначеній темію відповідно, ми побачили, що люди дуже активно реагують на такі статті та повідомлення. Їхні коментарі продемонстрували, що вони:

бачать мало перспектив розвитку міст без шахт, але чекають пропозиції альтернатив щодо працевлаштування;

переживають певний страх за своє майбутнє та занепокоєння щодо можливості "втратити все";

загалом відчувають розчарування та гнів, викликані емоційною напругою, пов'язаною із ситуацією, що склалася із шахтами.

Наведені нижче коментарі показують, що необхідно працювати з гнівом і розчаруванням, наявними страхами та іншими пов’язаними емоціями.

4. Великі дані міста від ЦРІ

На основі даних Економічного профайлу, який розроблено Центром розвитку інновацій спільно з VKURSI (детальніше в Кроці 1), ми проаналізували ключові показники соціально-економічного розвитку Мирноградської та Червоноградської ТГ на основі систематизованої інформації з понад 100 державних джерел даних.

За результатами аналізу ми побачили, що офіційні дані щодо працевлаштування більшої частини людей міста  на шахтах, а також прибутковості цієї галузі, не зовсім відповідають реальності. Крім добувного кластера, який займає велику частину економіки міст, є досить велика кількість підприємств, що розвиваються.

Працевлаштування

Починаючи з 2016, у Червонограді кількість працівників шахти "Надія", яка найближчим часом має припинити свою діяльність, поступово зменшується. Однак у місті працюють близько 5 000 діючих підприємств. Більшість людей працюють в лікарнях, серед інших найпоширеніших кластерів – оптова та роздрібна торгівля, транспорт та його ремонт, а також комп'ютерне програмування.

У профайлі Мирнограда ситуація аналогічна: наявні десятки кластерів для розвитку та близько 3 000 діючих підприємств. У період 2016-2019 років у Мирнограді кількість офіційно працевлаштованих людей на шахті значно знизилась, у той час, як в аграрному секторі за цей же період кількість працівників починає зростати.

Прибутковість

Щодо прибутковості підприємств, бачимо, що в Червонограді завод металоконструкцій має найбільший прибуток і серед перших п'яти найприбутковіших підприємств шахти відсутні. У Мирнограді по прибутковості лідирує аграрне підприємство. Статистичні дані підтверджують, що економічні кластери розвиваються, а діяльність шахт на сьогодні є збитковою.

Виходячи з аналізу великих даних, ми можемо розглянути проведення кампанії, спрямованої на протидію основним страхам "втратити все" внаслідок закриття шахт за допомогою візуальних даних, що демонструють потенціал зайнятості та прибутку в інших секторах.

Театральне спостереження

У той час як опитування чи інтерв’ю ставлять людям конкретні запитання для отримання попередньо визначених відповідей, форум-театр дає людям можливість розіграти існуючі ситуації та ймовірні сценарії розвитку. Як результат, дослідники мають можливість спостерігати за чимось більшим, ніж просто вистава.

6-7 листопада 2021 р. в Мирнограді та 13-14 листопада 2021р. в Червонограді за допомогою методики Форум театру було проведено відповідне дослідження. Разом з тренерками Владою Крижною та Наталією Тітійовою, а також із жителями зазначених міст ми досліджували проблеми закриття вугільних шахт та шукали шляхи виходу з цієї ситуації. Учасниками були люди різного віку, статі, освіти, діяльності та професійної кваліфікації. Їм дали можливість розробити ролі та поставити виставу на тему закриття вугільних шахт (див. приклад тут). Кожен із глядачів міг зупинити виставу і вийти на сцену, щоб запропонувати власні рішення.

Наприклад, завдяки Форум театру ми неочікувано побачили роль жінки в соціумі Мирнограда та Червонограда. Ми побачили, що жінки – часто залежні від чоловіків, які працюють на  шахтах. Крім того, більшість жінок – не мають особистих доходів або отримують меншу заробітну плату. Їхня роль знайшла своє відображення в жестах, позах та реквізитах вистави.

Саме дружини шахтарів сильно бояться втрати роботи їх чоловіками, і, відповідно, закриття шахт. Однак, схоже, вони не вважали себе агентами можливих змін. "Роль жінки – надихнути чоловіка (шахтаря) на пошук альтернативної роботи", – говорить одна з учасниць вистави. "Звичайно, я переїду, якщо (мені запропонують) високооплачувану престижну роботу… але не рабство на заводі", – прокоментував шахтар-актор, маючи на увазі високі зарплати та хорошу соціальну підтримку, які зараз мають шахтарі.

Поєднання віри жінок у те, що лише інші можуть щось змінити і небажання шахтарів перекваліфіковуватися виявляє пасивне ставлення до трансформації. Для жінок турбота полягає у фінансовому забезпеченні сім’ї, а не в самій культурі видобутку корисних копалин. Оскільки багато з них демонструють мотивацію щодо альтернатив видобутку, ми можемо розглянути можливість перенаправлення частини уваги з перекваліфікації шахтарів на розширення прав і можливостей жінок, а також на їхню перекваліфікацію.

З усіх наших інструментів глибинного слухання, ми завбачаємо великі переваги в залученні Форум театру до інших постраждалих спільнот. Форум театр дозволив нам вийти за межі "слухання" і стати безпосереднім учасником цього процесу. Це створило простір для боротьби зі страхом, гнівом і розчаруванням навколо наявної проблематики та для подальшої спільної роботи над можливими альтернативами.

Minecraft та LEGO

Діти та підлітки можуть відображати погляди своїх батьків, впливати на свою родину, а головне – стануть найактивнішою частиною населення в найближчі 15 років. Як правило, в більшості досліджень їхня думка не запитується, але нехтування їхнім голосом означає нехтування майбутнім. Щоб включити міркування цієї значної частини населення в наше дослідження, ми звернулися до інтерактивного інструменту гри. Для залучення наймолодших городян ми використовували Minecraft і LEGO (приклад дивіться тут).

Для учасників дослідження у популярній грі Minecraft було створене ігрове середовище під назвою Майнград, куди були перенесені реальні карти Мирнограда і Червонограда. Діти мали змогу вносити зміни в своє міське середовище будуючи ті, об'єкти, які на їх думку покращили б місто. Для побудови власних міст майбутнього наймолодші учасники дослідження використовували конструктори LEGO.

Діти з цікавістю та ентузіазмом будували майбутнє своїх міст. Загальний час, проведений усіма учасниками гри, склав 13 годин 26 хвилин, що дало нам достатньо контенту для спостереження та аналізу.

За допомогою LEGO та Minecraft діти з Мирнограда створили обсерваторію, бібліотеку та IT-хаб, що говорить про їхню потребу в культурно-освітніх та технологічних закладах. Однак більш скромні об’єкти також були надзвичайно популярними в ігровому середовищі.

Більшість дітей Мирнограда будували водні об'єкти. Хоча в місті є басейн, який раніше використовувався для олімпійських тренувань, він припинив своє функціонування. Тому це дає розуміння того, що такі об'єкти мають для них велике значення. Чистий, функціонуючий басейн, здається, є дуже бажаною зручністю, оскільки цей історичний об’єкт був постійною темою, яку люди піднімали в наших інтерв’ю.

Крім того, діти Мирнограда будували супермаркет АТБ, де більшість містян могли провести дозвілля та зустрітися один з одним. У наших інтерв’ю ми дізналися, що супермаркет є одним із небагатьох місць, де люди можуть поспілкуватися між собою в місті. Створення дітьми супермаркетів АТБ є ще одним свідченням гострої потреби у більшій кількості громадських місць у місті.

Viber чат-бот

Viber – це мобільний месенджер, який широко використовується в Україні. Інструмент чат-бота Viber дозволив нам провести опитування, охопивши максимальну кількість людей. Користувачі могли зробити кілька кліків на своїх телефонах, а не заповнювати опитування онлайн чи в паперовому форматі. Завдяки такій простоті використання ми отримали понад 200 відповідей за декілька днів.

Окрім тестування інструменту глибинного слухання через чат-бот Viber, ми також протестували новий набір питань та спосіб їх аналізу. На основі зібраних даних від мешканців пілотних міст було створено графік аналізу якості життя використовуючи критерії Манфреда Макс-Ніфа щодо дев’яти основних потреб людського розвитку: існування, захист, почуття, розуміння, участь, відпочинок, творчість, ідентичність та свобода. "Якщо ми прагнемо трансформувати добробут міста, а не просто замінити вугільну шахту, наприклад, заводом, це означає створити відповідний простір – місто, де будуть задоволені всі дев’ять основних потреб його громадян", – наголошує пані Удовик.

Отримавши відповіді від респондентів, ми побудували графік, що відображає поточний стан задоволеності потреб громадян Мирнограда та Червонограда.

Згідно з відповідями жителів Мирнограда, найменшу кількість балів набрали відчуття захищеності та наявність зон для відпочинку. При цьому люди задоволені своїм впливом на розвиток міста, відчуттям свободи, можливостями власного розвитку та наявністю достатнього часу для занять улюбленою справою.

У Червонограді люди загалом вище оцінюють якість свого життя, особливо -  близькість, свободу та самоідентифікацію у суспільстві. При цьому найменшу кількість балів набрали категорії участі та впливу у громаді.

Люди, як правило, задоволені власним життям, але відчувають, що не мають достатньої свободи за межами власного особистого простору. Потреби у зовнішніх факторах, таких як безпека міста, наявність місця для відпочинку або відчуття впливу в громади, мають найнижчі показники.

Спостереження та спілкування

В ході дослідження були проведені глибинні інтерв’ю, анкетування та опитування близько 100 містян. Спостереження за поведінкою та пошук історій та наративів, у яких виражається сприйняття регіону, є ключем до розуміння реальних проблем і потреб громадян та ініціатив. Тому наші інтерв’ю були зосереджені на історіях, які люди розповідають про своє повсякденне життя згідно із моделлю розвитку Макса-Ніфа.

У цій першій ітерації процесу глибокого слухання ми залучили та зібрали різноманітні розповіді від людей у Мирнограді та Червонограді, зберігаючи баланс статі, віку та освіти, а також видів та сфер зайнятості. До цього процесу ми залучили представників муніципалітетів, шахтарів та членів їх сімей, місцевих вчителів, медичних працівників, студентів, членів ГО, власників малого та середнього бізнесу (харчового виробництва, кузні), журналістів, власників магазинів, соціально незахищених верств населення та мешканців різних районів міста. Паралельно зі спілкуванням, ми досліджували середовище міста, аналізуючи об’єкти, простори, місця, діяльності та почуття.

Ми закодували кожне інтерв’ю (з міркувань конфіденційності) у спеціальну матрицю за методологією Agirre Lehendakaria Center (експертів з процесів трансформації громад через відкриті платформи соціальних інновацій, засновані на культурі як рушійному механізмі змін). Відповідно, ми зашифрували та переклали близько 300  відповідних цитат з цього процесу слухання та застосували ряд параметрів аналізу.

Ми почули страх, гнів, розчарування та пасивність, а також сподівання та пристрасть знайти рішення в обох містах. У Мирнограді ми почули тривогу, пов’язану зокрема із близькістю до передової. Ми також почули численні прагнення "великого лідера" для вирішення існуючої ситуації, ностальгію за минулим, пов’язану з олімпійським басейном та стадіоном, низку розважальних та освітніх заходів для дітей, а також фінансово та соціально забезпечене життя шахтарів та їхніх сімей. У Червонограді ми чули історії про підприємництво та бізнес-рішення, імміграцію до ЄС, близькість до великого міста Львова та зв’язок із церквою як основним агентом змін.

Поєднання підходу 3В та методології глибокого слухання дозволило нам почути всі ці мета-наративи від червоноградців та мирноградців. З цих мета-наративів ми можемо розпочати визначення локально специфічних потреб у формі створення т.з. "персонажів" містян, які складаються із сукупності ментальних моделей, що випливають із наших результатів, та розробляти відповідні плани дій.

Докладніше про те, як ми проаналізували всі дані та перенесли їх у практичні ідеї та "персонажі", читайте тут

Текст: Оксана Удовик, Аліса Банковська
Редактура: Лілі Оунекео

Ця частина дослідження стала можливою завдяки фантастичній роботі наших партнерів та волонтерів:

Катерина Іванченко в Центрі розвитку інновацій (ЦРІ), Денис Шиленко та Наталія Тишкова в "Мрія: сила для змін", Анна Чехман, Владислава Крижна, Наталія Тітійова, Анастасія Безпалько, Дарія Кондратьєва, Аміш Ар’я, Інна Коломацька, Юлія Рождєствєнская, Олена Крижанівська, Ольга Куриленко, Філіппа Елізабет Тічотова, Таріні Гоял, Тетяна Давтян, Віктор Оладоя, Юліана Петрів-Шоу