Зі спалахом коронавірусної хвороби COVID-19 набагато очевиднішими стали ризики посилення нерівності в Україні і проблема цифрового розриву серед населення.

Хоча завдяки сучасним технологіям, як-от застосунки для проведення відеоконференцій і швидкісному інтернету, віддалена робота – реальна і цілком прийнятна альтернатива для офісних працівників, чимало професій доволі складно перевести в онлайн режим.

У режимі ізоляції багатьом українцям складно адаптуватися до нових викликів – чи то через брак цифрових навиків, чи просто через обмежений доступ до інтернету.

Пандемія коронавірусу змушує інституції, бізнеси і людей швидко опанувати цифрові технології. А ось ті, хто не встигають пристосуватися до нового способу ведення справ, ризикують залишитися в невиграшному становищі.

Навіть побіжний аналіз онлайн даних свідчить, що упродовж двох останніх тижнів пошукові запити про дистанційну роботу значно зросли.

За оцінками Торгово-промислової палати України, через введення карантину понад пів мільйона людей втратили роботу. Скільки з них мають усе необхідне, щоб почати працювати з дому?

Заповнення прогалин

Лабораторія інноваційного розвитку ПРООН в Україні раніше досліджувала питання цифрового розриву в Україні, зокрема цифрові навички людей похилого віку, які в умовах пандемії COVID-19 стали ще більш вразливими – не лише через ризики для здоров'я, а й через стрімку цифровізацію майже всіх сфер життя: ведення бізнесу, зв'язок із рідними, оформлення документів, оплата рахунків, здійснення покупок тощо.

Проблема цифрового розриву дійсно складна, проте українське суспільство швидко на неї зреагувало. Ми бачимо, як з’являється чимало безкоштовних електронних послуг та ініціатив для розвитку цифрових навичок: наприклад, добірка інструментів для ефективної комунікації онлайн, безкоштовний курс із кібергігієни, де користувачі дізнаються як захиститися від кіберзлочинців, а також новий курс, оперативно розроблений Міністерством цифрової трансформації, для державних службовців і вчителів.

Ми в ПРООН, разом із нашими партнерами на місцях, також працюємо над розробкою онлайн курсу для державних службовців про те, як виконувати свої обов'язки дистанційно – аби дати їм практичні поради щодо різних аспектів роботи – правових, організаційних, технічних і психологічних.

Ми також перенесли в онлайн усі наші тренінги, навчальні курси для малих і середніх бізнесів та робочі зустрічі. Окрім того, ми допомогли центрам правової допомоги придбати ліценції для використання надійних ресурсів для проведення відеоконференцій, щоб вони могли продовжувати свою роботу.

Ці ініціативи вкрай важливі, своєчасні, і дають досвідченим користувачам інструменти й можливості негайно переключитися на новий режим роботи, проте в цьому випадку багато залежить від рівня цифрової грамотності. А як щодо тих, кому бракує цифрових навичок, щоб використовувати цифрові рішення, або тих, у кого немає базових інструментів, необхідних для застосування таких рішень? Чи в кожному домі є комп’ютер, планшет або смартфон? Чи кожен дім в Україні підключений до інтернету?

Перехід до роботи онлайн неминучий, і для більшості людей це вже відбувається. Проте доступ до технологій і зв'язку залишається перешкодою для багатьох спільнот в Україні. Наприклад, ми знаємо історії з невеличких сіл, де державні службовці працюють позмінно під час карантину, бо «ми не можемо забрати додому таку кількість документів».

У сільських школах навчальний процес зупинився – через поганий зв'язок і відсутність ґаджетів серед найбільш вразливих і бідних груп населення або ж через те, що громада поблизу «лінії зіткнення» на сході України не може дозволити собі заплатити 5 тис. гривень за швидкісний інтернет, а отже – не може скористатися вищезгаданими ініціативами. Це все приклади цифрового розриву, і вони вимагатимуть скоординованої відповіді всього суспільства, щоб запобігти поглибленню нової – цифрової – нерівності в наших суспільствах.

Більше того, те, наскільки успішно люди долатимуть цифровий розрив під час нинішньої кризи великою мірою залежить від того, як саме вони реагують на цю кризу. Чи кожному стане сил подолати свій страх і стрес, щоб зосередитися на навчанні й роботі? Все більше занепокоєння викликає психологічний стан та вплив ізоляції на психічне здоров'я людей. Із переходом роботи, освіти, спілкування та повсякденних справ, включно з фізичною активністю, в онлайн режим – як нам втримати рівновагу між віртуальною реальністю та справжнім життям? Зараз надзвичайно важливо зважувати життєві пріоритети, виділяти час на свій відпочинок і визнати, що ми перебуваємо в самому розпалі кризи. Дехто впорається з ситуацією краще за інших завдяки своїм індивідуальним особливостям і життєвому досвіду, а комусь буде складно зосередитися, й вони хапатимуться за роботу в «авральному» режимі, що зрештою може призвести до вигорання.

Цифрові рішення

Пандемія COVID-19 зробила питання цифровізації національним пріоритетом, адже це прямо впливає на функціонування сучасної держави. ПРООН залучила свою партнерську мережу для того, аби поширити заклик до дій за такими напрямами: забезпечення ресурсів для протидії розповсюдженню вірусу, підтримка заходів реагування під час спалаху та забезпечення ресурсів для запобігання економічному занепаду в країнах, що розвиваються. Для всіх цих напрямів розглядаються можливі цифрові рішення, адже вони можуть допомогти у вирішенні цих питань без ризику поширення хвороби. Разом з тим, підбираючи цифрові рішення, ПРООН завжди наголошує на тому, аби ці рішення були максимально інклюзивними – аби «ніхто не залишився без уваги».

У ситуації, коли пандемія коронавірусу провокує нестабільність по всьому світу, одним зі стратегічних підходів України буде розширення цифрових послуг і рішень та, по можливості, зменшення безпосередніх контактів між людьми. З огляду на це, ПРООН також займається проблемою цифрового розриву в рамках програмних заходів реагування на кризу в сфері охорони здоров'я та своєї підтримки Уряду України. Наш пріоритет – забезпечити інклюзивність і доступність цифрового життя для всіх українців. В рамках заходів швидкого реагування ми впорядкували інформацію про можливості онлайн навчання, які доступні в усьому світі, а також збираємо пропозиції щодо пом’якшення наслідків COVID-19, роблячи особливий акцент на підтримці вразливих груп. У стратегічному плані ми проводимо аналіз того, яке місце має посісти цифрова грамотність і концепція «держава в смартфоні» в політичній площині – чи мають ці питання віднині належати до національної системи підвищення стійкості?

Виклик прийнято!

ПРООН в Україні є також ключовим партнером головної цифрової ініціативи Уряду України – #HackCorona Challengе, що покликана об’єднати ІТ-експертів, громадських активістів, стартаперів, журналістів для розробки ІТ-проєктів, які б спростили життя громадян і бізнесу під час пандемії COVID-19.

Спираючись на нашу міцну віру в людський потенціал і наше гасло, що закликає спеціалістів у галузі розвитку «слухати, вчитися і використовувати» місцеві рішення, розроблені громадами, ПРООН в Україні також досліджує інноваційні ініціативи, що сприяють згуртованості в боротьбі зі спричиненою коронавірусом кризою в різних регіонах України: від використання 3D-технологій для виробництва засобів індивідуального захисту – до підвищення рівня поінформованості, від підтримки громадою людей літнього віку та людей з інвалідністю – до підтримки місцевих підприємств малого й середнього бізнесу та вразливих груп, забезпечуючи їм кращий доступ до електронних адміністративних і соціальних послуг.

Тільки тоді, коли буде застосовуватися комплексний підхід до управління кризовою ситуацію, ми зможемо бути певними, що запропоновані рішення враховують потреби всіх людей, з усіх прошарків. Цифрові рішення – у поєднанні зі співчуттям, розумінням та врахуванням індивідуальних обставин і особливостей, а також із високим рівнем суспільної солідарності –мають принести відчутні результати.

Ми не перестаємо дивуватися креативності українців, і нині ми як ніколи покладаємось на неї у вирішенні найнагальніших проблем, з якими стикається Україна! Ми співпрацюємо з Міністерством цифрової трансформації, аби упевнитися, що у процесі нинішньої прискореної цифровізації було враховано такі надважливі фактори, як кібербезпека, захист персональних даних і доступ до інтернету для найбільш вразливого населення.

І, можливо, Україні вдасться винайти локальне рішення для цього глобального виклику!