Вперше опубліковано на сайті регіонального представництва ПРООН у Євразії 30 червня 2020 р. 

Через 25 років після знаменної Всесвітньої конференції зі становища жінок, що відбулась у Пекіні, політика залишається переважно сферою чоловіків. Сьогодні жінки – це навіть не чверть усіх обраних політиків у світі.

При нашій нинішній швидкості прогресу знадобиться століття, щоб закрити гендерний розрив у політиці та більше двох століть, щоб жінки досягли економічної рівності.

За  останні два десятиліття загальний показник представництва жінок у парламентах збільшився з  11,2 до 24,9 відсотка. Хоча це можна розглядати як прогрес, ми все ще далеко від порогового значення 1/3, яке вважається мінімумом, необхідним для впливу на закони та політику щодо гендерної рівності.

Візьміть до уваги нинішню коронавірусну кризу: враховуючи глибоко гендерні наслідки пандемії, набагато важливіше, ніж будь-коли, мати більше жінок серед тих, хто розробляє політику. В уряді, парламенті, громадянському суспільстві та інших секторах – жінки повинні відігравати рівну з чоловіками роль у формуванні політики реагування на COVID-19.

Відсутність жіночої перспективи може призвести до сліпих плям, коли мова йде про розподіл фінансування. Наприклад, візьміть питання про насильство над жінками, яке загострилося в результаті карантинних заходів, що були застосовані багатьма урядами, щоб запобігти поширенню вірусу. Це різке зростання випадків домашнього насильства підкреслило, наскільки небезпечним може бути «домівка» для багатьох жінок, але більшість урядів реагують неквапливо.

Недостатньо розробників політики використовують «гендерні лінзи» і вивчають наявні факти, а брак належного представництва в парламентах заслуговує на серйозну критику. Чоловіки-лідери значною мірою не помічають необхідності розуміти, до якої міри наявні наскільки наявні політики здатні вирішити множинні загрози та ризики, з якими стикаються жінки та дівчата.

Гендерні квоти на національному рівні та позитивні дії, наприклад, тимчасові спеціальні заходи, довели свою ефективність в якості першого кроку, щоб залучити більшу кількість жінок до лав обраних політиків. Поряд з іншими діями, такими як обов'язкове представництво у списках кандидатів та партій, вони мали помітний вплив у кількох країнах.

Зокрема, і значною мірою завдяки таким заходам та просвітницькій роботі з боку жіночих груп, середнє представництво жінок у парламентах країн Східної Європи та Середньої Азії (напрямок, за який я відповідаю у ПРООН) зараз становить 24,6 відсотка, як показує інтерактивна платформа ПРООН #EqualFuture. Це близько до середнього показника в світі та є великим кроком уперед від 7,6 відсотків у 1995 році та 18,1 відсотка у 2010 році. Гендерні квоти в Сербії, Україні та Північній Македонії призвели до того, що кількість жінок у парламенті значно зросла.

Але ці заходи не заведуть нас далеко.

Що потрібно змінити для того, щоб жінки в політиці перестали бути вийнятком, а стали нормою? Численні фактори, що перетинаються підкріплюють гендерну нерівність у суспільному житті.  Їх потрібно вирішувати одночасно.

По-перше, це комплекс заходів, спрямованих на вирівнювання ситуації у виборчій сфері. Хоча квоти допомагають, нам потрібні складніші стратегії для поліпшення загального політичного ландшафту. До них належить освіта виборців, щоб долати гендерні стереотипи, розширення доступу жінок до фінансування виборчих кампаній, сприяння міжпартійним та регіональним коаліціям жінок у політиці та залучення чоловіків, які контролюють політичні партії та програми.

По-друге, це важка робота з усунення структурних та соціальних бар'єрів, які перешкоджають жінкам. Основним, але часто забутим фактором, що лежить в основі гендерної нерівності, є тягар неоплачуваної турботи та домашньої роботи. Більш рівномірний перерозподіл цих обов’язків в сім'ї та суспільстві має вирішальне значення для жінок, що реалізують свої економічні та політичні можливості.

Патріархальні цінності, традиційні та консервативні норми демонструють потужний вплив, з яким недостатньо боротися лише адвокаційними кампаніями. Жінки, як і чоловіки, (як в ролі кандидатів, так і виборців) є носіями шкідливих гендерних норм та стереотипів, згідно з якими політика є сферою чоловіків. Протистояння та боротьба з цими тенденціями потребують узгоджених стратегій, що будуть націлені на гендерні упередження в галузі освіти, засобах масової інформації, у соціальній сфері, охороні здоров'я та зайнятості.

Насильство в політиці – явище глобальне і зростаюче. Жінки стають мішенню через свою стать та регулярно стикаються з гендерним кібернасильством, яке часто містить загрози життю. Це є величезним стримуючим фактором для потенційних кандидаток, особливо молодих жінок, які повинні йти у політику в набагато більшій кількості для подолання гендерного розриву.

Все це складно, але жінки-лідери, парламенти та місцеві ради у все більшій кількості країн показують нам приклад.

На національному рівні жінки-парламентарі сприяли прийняттю надважливого законодавства щодо прав жінок: наприклад, криміналізація насильства щодо жінок у Північній Македонії та раннього та примусового шлюбу в Киргизстані та сприяння жіночому підприємництву в Чорногорії. Ми знаємо, що жінки на посадах, де приймаються рішення на місцевому рівні, сприяють людському розвитку, оскільки вони частіше, ніж чоловіки, надають пріоритет потребам громади, аніж індивідуальним потребам.  

Існують й інші нагальні причини, за якими гендерне різноманіття повинно стати невід'ємною частиною належного управління та прийняття рішень. Складні проблеми сьогодення вимагають розумних рішень. Чи то пандемія COVID-19, зростаюча нерівність у поєднанні з гендерними розривами у заробітній платі та робочій силі чи зміна клімату, наші рішення повинні враховувати різноманіття перспектив та досвіду – з урахуванням статі, раси, попереднього досвіду, освіти, класу та професії.

Рівна участь у прийнятті політичних рішень – це питання гендерної рівності. Жінки – це половина світового населення і мають таке ж право голосу щодо всіх рішень, які впливають на їхнє життя. У Міжнародний день парламентаризму давайте об'єднаємо зусилля для побудови рівноправного майбутнього #EqualFuture.