Чи можуть українські кав’ярні запропонувати клієнтам екологічні альтернативи споживання улюбленого напою, а отже стати частиною розв’язання проблеми управління відходами?

Текст: Ірина Миронова, Софія-Юлія Сидоренко, Валерія Кіт (ГО Нуль відходів Львів), Оксана Удовик (ПРООН в Україні)

Редактура: Юлія Гудошник, Тетяна Кононенко (ПРООН в Україні)

Власне, чому ми почали з кави? Культура споживання кави з собою (чи будь-яких інших напоїв чи перекусів) набрала неабиякої популярності в нашому мобільному світі. Це швидко і зручно, проте є й зворотний бік – надмірне використання одноразових стаканчиків (кришечок, соломинок, посуду й іншого столового начиння), які миттєво перетворюються на чималу кількість переважно неперероблюваних відходів.

Аби протестувати еко-альтернативи для любителів кави з собою, наші партнери з ГО Нуль відходів Львів провели кілька експериментів з використанням принципів кругової економіки – коли увесь виробничо-споживчий цикл продуманий так, аби кількість відходів була мінімальна, а в ідеалі – нульова.

Ми вже почали розповідати про цей експеримент, реалізований у львівській мережі кав’ярень KREDENS CAFE за підтримки Лабораторії інноваційного розвитку ПРООН в Україні.

Розбираємось, чого нас навчив цей експеримент, які підходи спрацювали, а які потребують вдосконалення.

Експерименти проводилися у чотири етапи і тривали два тижні:

·        на першому етапі баристи спілкувалися з клієнтами і розповідали про можливість взяти каву з собою у власному горнятку;

·        на другому кав’ярня пропонувала знижку 30% усім, хто прийде з власним багаторазовим горням;

·        на третьому ми запропонували поціновувачам кави спробувати її у їстівному горнятку;

·        а на четвертому – протестувати мобільний застосунок із мапою закладів, де є знижка на каву у власне горнятко. Застосунок також містив гейміфіковану систему мотивації до користування багаторазовими горнятками.

Протягом усього експерименту на локаціях знаходилися інтерв’юери, які опитували клієнтів кав’ярень щодо їхнього досвіду користування багаторазовим і/чи їстівним горнятком. Всього за час проведення експериментів було опитано майже 200 клієнтів кав’ярень.

Експеримент 1. Власні горнятка і знижка

Кав’ярні заохочували покупців кави прийти зі своїм горнятком, даючи їм знижку 30%. Інтерв’юери тим часом опитування споживачів, чи зручно їм користуватися багаторазовим горнятком.

Така велика знижка була використана для привернення уваги до експерименту. Насправді кав’ярні можуть дати знижку максимум 10% на каву у своє горня. Вартість одноразового горнятка складає від 2 до 5 грн, а це, відповідно, орієнтовно 5-10% від вартості напою. Якщо кав’ярня дає більшу знижку, вона не отримує того доходу, який має покривати всі операційні витрати закладу. Такі витрати могли би покриватись із маркетингових бюджетів. Втім, враховуючи виклики для бізнесу, пов’язані з COVID-19, кав’ярні намагаються уникати додаткових витрат.

Хоч можливість отримати знижку приваблює клієнтів, ми виявили бар’єри, які стримують людей від  використання багаторазових горнят:

-        Їх забувають вдома;

-        Їх незручно носити: горнята або занадто важкі, або об’ємні і не поміщаються в невелику торбинку;

-        Їх незручно мити. Також іноді немає такої можливості перед повторним використанням. Тим часом попросити баристу помити брудне горня, а потім наповнити його кавою, багатьом клієнтам незручно;

-        Вони можуть протекти. Часто багаторазові горнята негерметичні. Тоді необхідно придумати, що з ними зробити, аби не нести постійно в руці, але й не пролити каву на себе чи всередині сумки.

Попри те, що відвідувачі кав’ярень радо сприйняли саму ініціативу і знижку за користування власним багаторазовим горням (результати опитувань показали, що 49% зраділи можливості отримати знижку, а третина  опитаних пообіцяли прийти з власним горням), насправді прийшли лише  9% респондентів.

Більшість опитаних споживачів зазначили, що можливість отримати 20-30% знижки додає їм мотивації до користування власним горнятком. Але, як ми вже пояснили вище, така знижка не є реалістичною. Більше того, результати експерименту показали, що вона не є ефективною, бо особливо не впливає на збільшення використання багаторазових горнят. Тільки ті, хто вже мав досвід або звичку користування багаторазовим горнятком, більш схильні довіряти сервісу таких горняток для кави собою.

Експеримент 2. Гейміфікація

Для інформування клієнтів про те, де саме можна взяти каву зі знижкою у власне багаторазове горнятко, був створений мобільний застосунок. Прототип показали відвідувачам кав’ярень.

Важливим інсайтом стало те, що клієнти рідко хочуть завантажувати додатковий застосунок. Особливо, якщо вони не впевнені, що будуть ним користуватись надалі. Тому є потреба продумати формат реалізації такого ІТ-рішення і робити його або у форматі плагіну у вже існуючі застосунки, або у форматі веб-сайту.

Частина з гейміфікацією “Ліс” виявилася найбільш цікавою для потенційних користувачів мобільного застосунку. Ідея “Лісу” полягає у тому, що всі, хто випивають напій з багаторазового горнятка замість одноразового і відмічають це в застосунку, тим самим “вирощують дерева”. До прикладу: не використали одноразове горня – ваше дерево виросло на один сантиметр.

Цей функціонал був побудований на даних, які показують, скільки деревини використовується для виготовлення одного одноразового горнятка. Разом з тим з’явився запит насправді висаджувати дерева, що були “вирощені” у застосунку. Але ця ідея потребує додаткових фінансових витрат, а відповідно і додаткових інвестицій.

Експеримент 3. Їстівне горнятко

Ще одним рішенням стало їстівне горнятко, зроблене з вафельної основи й вкрите всередині шоколадно-цукровою глазур'ю. Здавалося би, це чудова ідея: каву випили – горнятко з’їли на десерт. У результаті – нуль відходів.

Однак із усіх клієнтів кав’ярень, яким пропонували спробувати їстівне горнятко, 95% відмовилися. У відмови було дві основні причини. Більшість опитаних відвідувачів зазначили, що важливо, аби горнятко не було надто солодким. Але для того, щоб “утримати” гарячу каву, необхідний товстий шар шоколадної глазурі. Це автоматично робить горня дуже солодким.

Друга причина стосується розміру. Таке горня наразі підходить виключно для еспресо. Це горня не витримує великий об'єм рідини. Це  робить горня не універсальним і непопулярним, оскільки більшість поціновувачів еспресо якраз і полюбляють цей напій за гіркоту і випивають його з керамічного горнятка за декілька ковтків. А еспресо в поєднанні з горнятком перетворюється на солодкий десерт.

Враховуючи всі ці чинники, точно не вийде зробити з їстівного горнятка щоденну альтернативу одноразовому.

“Невидимі відходи”

Варто не забувати також про “невидимі відходи”. Адже кожен продукт – це не тільки витрачені на його виробництво матеріали, але й ресурси, використані під час виробництва, транспортування та пакування, а також відходи, які утворюються у результаті цих процесів.

Розгляньмо кожен із цих етапів:

-        Виробництво

Важливо де, з чого і за яких умов виготовляються ці горнятка. Виробництво має бути максимально локальним. Добре, якщо воно не потребує спеціального додаткового устаткування і запуску повного нового виробничого циклу. У нашому випадку такі горнята можуть виготовлятися у кондитерських цехах. Також важливими є інгредієнти та їх якість. Вони теж можуть бути привезені звідкись, а можуть бути вирощені та виготовлені локально. Окрім того, необхідно з’ясувати, чи етично й екологічно добувалася і вирощувалася сировина для горняток.

-        Транспортування
Тут варто зважати на ту саму локальність (щоб горнята не їхали через усю країну чи з-за кордону), а також на компактність та ефективність використання простору при транспортуванні в авто та в коробках, зокрема. Це важливо, щоб не збільшувати кількість доставок, а отже зайві викиди в атмосферу.

-        Пакування
Те, у що загортають сам продукт, теж має значення. У нашому випадку кожне їстівне горнятко мало картонну обгортку (щоб не триматися за саме горнятко), а зверху – індивідуальне пластикове пакування, яке не переробляється. Навіть для команди проєкту ці не зовсім екологічні нюанси стали сюрпризом.

-        І нарешті: відходи, які утворюються в процесі використання цих горнят

Окрім подвійного пакування, про яке згадувалося вище, є ще небезпека харчових відходів, які ніяк не проконтролюєш. Зокрема, у нашому експерименті невідомо скільки людей могли не доїсти саме горнятко і викинути його в смітник. Частина клієнтів, які випивали каву на місці, з’їдали горня і одразу давали відгук про його смак. Але була частина клієнтів, які брали каву у їстівне горнятко і йшли. Всі вони відповіли, що планують з’їсти горнятко, проте можливості перевірити, чи це справді так, у нас, на жаль, не було.

Наші  кавові експерименти і дослідження можливостей та викликів для кругової економіки в Україні тривають. Ми будемо шукати і тестувати нові гіпотези. Якщо ви маєте гіпотезу і хочете, щоб ми її протестували, пишіть нам на zerowastelviv@gmail.com 

та acclab.ua@undp.org!

Експерименти з мінімізації використання одноразових горнят є результатом співпраці між ГО Нуль відходів Львів (Zero Waste Lviv), Лабораторією інноваційного ПРООН в Україні та мережею кав'ярень KREDENS CAFE.

Довідка:

Спільнота Zero Waste Lviv утворилась наприкінці 2016 року як волонтерський консультаційний центр при Львівській міськраді з питань мінімізації та попередження утворення відходів. У 2018 р. було зареєстровано Громадську організацію “Нуль відходів Львів”. Місією ГО “Нуль відходів Львів” є сприяння реалізації принципів zero waste в Україні шляхом створення зразкового муніципалітету – Львова, який стане прикладом для інших міст.

Лабораторія інноваційного розвитку (Accelerator Lab) ПРООН в Україні – глобальна ініціатива ПРООН, спрямована на визначення, розробку та розповсюдження інноваційних та стійких рішень для місцевих громад. 92 команди Accelerator Labs працюють для 116 країн задля вирішення актуальних у ХХІ столітті проблем у сфері розвитку.