Новий стандарт ДСТУ EN 301 549:2022 «Інформаційні технології. Вимоги щодо доступності продуктів та послуг ІКТ» повністю дублює однойменний європейський стандарт. Настанова WCAG 2.1, на яку обидва стандарти покликаються, містить декілька нових критеріїв, які мають враховувати розробники, щоб їхні продукти були доступними. Зокрема, новий держстандарт вмістив також вимоги до мобільних застосунків та електронних документів. Попередня версія могла бути застосована лише до сайтів. 

Це важливий крок, особливо зважаючи на те, що багато електронних послуг в Україні розробляються за принципом mobile-first, тобто насамперед створюються саме для мобільних застосунків, аби забезпечити легкість у користуванні ними. Наприклад, саме такою була послуга із реєстрації внутрішньо переміщених осіб та подання заявки на щомісячну адресну допомогу у застосунку Дія, яку Мінцифри розробила спільно із Міністерством соціальної політики України за підтримки ПРООН та Швеції у квітні цього року. 

На додаток до самого стандарту, Міністерство цифрової трансформації спільно з експертами ПРООН також розробило проєкт Постанови, що зробить обов’язковим дотримання вимог стандарту для органів виконавчої влади усіх рівнів. Постанова знаходиться на розгляді Кабінету Міністрів України, і після її прийняття усі нові урядові вебресурси в Україні – сайти і мобільні застосунки – розроблятимуть відповідно до нових вимог. Також дадуть перехідний період для зміни та адаптації вже існуючих вебресурсів. 

Цього разу за ініціативи «Проєкту підтримки Дія» настанови WCAG 2.1 також переклали українською, щоб вітчизняним розробникам було простіше їх застосовувати. Переклад вже пройшов етапи експертного та публічного обговорення і зараз знаходиться на фінальній стадії погодження Консорціумом Всесвітнього павутиння (World Wide Web Consortium, W3C), що, власне, розробив настанови WCAG.  

Інструменти для самостійної перевірки вебдоступності 

В обох згаданих дослідженнях державних вебсайтів автори склали списки найбільш поширених помилок доступності, які помітили на тестованих ресурсах. Відтак, їх розробники отримали перелік ключових моментів, на які треба звернути увагу при створенні чи редизайні вебресурсів їхніх установ, що зрозумілі навіть без спеціальної підготовки. 

Наприклад, часто творці вебпродуктів не дбають про достатню контрастність кольорів тексту та тла, через що вони легко зливаються одне з одним і ускладнюють читання для користувачів, та не визначають мову сторінки чи визначають її некоректно. Крім того, забувають додати альтернативний текст до зображень, через що користувачам скрінрідерів неможливо дізнатися, що зображено на картинці. Скрінрідер – це спеціальна допоміжна програма, яка зчитує усе з екрана і працює також і у мобільних телефонах. За допомогою цієї програми незрячі люди працюють в інтернеті та з електронними документами. 

До слова, моніторинг базової доступності 100 сайтів органів виконавчої влади провели на основі методики, яку спеціально розробили для цього. Вона містить 10 показників, що повністю базуються на згаданих принципах WCAG, а також пропонує рекомендації, як виправити помилки, якщо той чи інший показник не виконаний. Щоб скористатися цією методикою та перевірити базову доступність сайту, не потрібно спеціальних знань – достатньо простих інструментів для автоматичного сканування сайту та нескладних ручних тестів.  

Ці поради корисні і для тих, хто вже має сайт, і розробникам нових вебресурсів – щоб не забути, що треба врахувати, аби сайтом могли скористатися якомога більше людей. Відтак, цю методику можуть використовувати державні органи для того, аби самостійно проаналізувати та виправити помилки базової доступності їхніх вебресурсів.  

Підвищення розуміння з боку державних службовців 

Разом з тим, прості механізми самоаналізу вебдоступності не відміняють того факту, що знати, як виправляти помилки вебдоступності, важливо. Розробники в органах державної та місцевої влади – як вебресурсів, так і відповідних політик – мають усвідомлювати важливість забезпечення вебдоступності їхніх продуктів для користувачів і розуміти, як це зробити. Прагнучи підтримати наших партнерів у зусиллях із розбудови цілісної цифрової трансформації та просуваючи інклюзивні цифрові рішення, ПРООН за підтримки Швеції провела низку навчальних тренінгів та практичних воркшопів для представників різних установ державної влади.