ПРООН в Україні співпрацює з урядом, щоб зменшити потенційні небезпеки, спричинені швидкими змінами клімату

Сьогодні відзначають Міжнародний день зменшення небезпеки стихійних лих, який Організація Об'єднаних Націй запровадила у 1989 р. для сприяння глибшому усвідомленню небезпек стихійних лих та зменшенню їх масштабів. Попри розповсюджену думку, у стихійних лихах немає нічого природного – вони є наслідком певних дій. Коли ми готові до них, а отже здатні зменшити або взагалі не допустити людських страждань, тоді вони залишаються лише подіями, не переростаючи у катастрофу. Щороку 13 жовтня є тим днем, коли відзначають зусилля людей та громад у всьому світі задля зменшення небезпек стихійних лих.

Україна добре пам’ятає нищівні наслідки, спричинені несподіваною катастрофою в 1986 році, коли через несправність у конструкції Чорнобильського реактора, яким керував недостатньо компетентний персонал, стався вибух та викиди високорадіоактивної пари та попелу, що розповсюдились на тисячі кілометрів довкола. Українці досі працюють над тим, щоб зменшити небезпеки подальшого поширення радіації внаслідок цієї катастрофи. Одне з таких зусиль полягає у стримуванні можливих лісових пожеж у зоні відчуження, де 10 800 квадратних кілометрів земель в Україні, Білорусі та Росії було забруднено радіаційними викидами.

Небезпека лісових пожежі особливо загострилася у квітні 2020 р., коли через пожежі підвищився рівень небезпеки ядерного забруднення в Чорнобильській зоні відчуження. Стримування таких пожеж вимагає величезних ресурсів, щоб уникнути тривалого негативного впливу на екосистеми та здоров'я людей. Саме тому важливо забезпечити ефективне управління небезпеками стихійних лих для запобігання різкому зростанню наслідків, які можуть призвести до руйнівних економічних та соціальних втрат.

На щастя, світ засвоїв урок Чорнобиля, зменшуючи небезпеки повторення катастрофи. Однак на горизонті залишається чимало масштабних та грізних небезпек, наслідки яких вже відчутні – йдеться про небезпеки, спричинені швидкою та непередбачуваною зміною кліматичних моделей.

Зменшуючи небезпеки кліматичної кризи

Програма розвитку ООН (ПРООН) у співпраці з урядом України та міжнародними партнерами та донорами працює над зменшенням можливих ризиків, пов'язаних зі зміною клімату. Україна дуже вразлива до змін клімату та екстремальних погодних явищ. Наприклад, у червні 2020 р. західні регіони України постраждали від небаченої за останні 60 років повені, яка забрала життя трьох людей та пошкодила інфраструктуру й спричинила збитки на суму понад 3 млрд грн (105 млн дол. США).

Крім прямих втрат через високу воду, коли паводки відступають, спричинені ними збитки можуть бути руйнівними і провокувати чимало небезпек. Води, які несуть повені, часто забруднені стічними водами або хімікатами. У більших масштабах повені впливають на можливості забезпечення засобів до існування та економічну стійкість.

Ще одна загроза для життя та забезпечення засобів до існування, яка пов’язана із все частішими посухами та повенями, – це  лісові пожежі та практика відкритого спалювання, які створюють щораз серйозніші загрози для природних екосистем, сільського господарства, якості повітря та населених пунктів.

Лісові пожежі мають сезонний характер і спричинені передусім сільськогосподарською практикою випалювання землі перед посадкою, а також повторного випалювання після збору врожаю, або ж глибоко вкоріненою практикою «прибирання» сіножатей, щоб дати можливість прорости свіжій траві для великої рогатої худоби. Нині ці практики стають ще більш небезпечними через підвищення температури влітку та зміни в режимі опадів.

Насправді така практика спалювання в сільському господарстві є основною причиною понад 55 000 пожеж, що фіксуються в Україні щороку. У деяких місцевостях щонайменше 70% населення наражаються на високий ризик пожеж – передусім через практику відкритого спалювання та пожежі. Ці пожежі нищать майно та довкілля, а також спричиняють небезпечне забруднення повітря та ризики для здоров’я.

ПРООН відреагувала на ці та інші небезпеки, запропонувавши Програму з посилення заходів для зменшення небезпеки та відновлення після стихійних лих, яка має розпочатися у 2021 році. В рамках цієї програми ПРООН проводитиме спільні заходи з Урядом України для вдосконалення на національному рівні політичних рамок та планів щодо управління небезпеками стихійних лих. Усі подібні політики управління небезпеками стихійних лих необхідно узгодити з кроками, що стосуються адаптації до змін клімату. Також необхідно врахувати потреби жінок та чоловіків із різних груп, особливо найбільш вразливих.

В рамках цього проєкту ми плануємо запустити низку інноваційних фінансових механізмів, що включають як зменшення небезпек стихійних лих, так і аспекти адаптації до кліматичних змін – наприклад, фінансування на основі прогнозів. Вони будуть впроваджені для покращення готовності та стійкості територій, де існують найбільші ризики виникнення екстремальних погодних явищ.

ПРООН допомагає Україні врахувати ризики, пов’язані зі зміною клімату, у національному та субнаціональному планах розвитку за допомогою своїх проєктів «EU4Climate» та «Підтримка Парламенту України з питань сталої енергетики та охорони довкілля». 

Окрім того, ми запровадили кілька окремих програм зі зменшення небезпеки стихійних лих, водночас надаючи довгострокову підтримку в розвитку низьковуглецевої та стійкої економіки, яка також є стійкою до наслідків кліматичних змін.

Інші ініціативи передбачають відновлення природних екосистем за допомогою природоорієнтованих рішень, таких як відновлення водно-болотяних угідь, а також збереження та стале управління лісами, що є ключовою тематикою для проєктів ПРООН з адаптації до кліматичних змін та пом'якшення їх наслідків.

В межах іще однієї ініціативи ПРООН залучаються новітні технології для покращення реагування на стихійні лиха в Україні. У багатьох місцях, таких як парки, природні заповідники та відкриті сільськогосподарські угіддя, немає точних адрес, що ускладнює скерування туди аварійних бригад. Проблема полягає у використанні традиційних посилань на координатну сітку, що використовуються більшістю GPS-систем, які мають низку похибок. Новий додаток, який називається what3words, вирішує ці проблеми, розділяючи карти на квадрати завбільшки три на три метри, позначені унікальним рядком із трьох слів – системою, яка є точною, простою та легкою для запам’ятовування.

ПРООН планує підтримати Державну службу з надзвичайних ситуацій у Донецькій, Запорізькій та Луганській областях і надати ІТ-обладнання для пунктів відправлення та рятувальні машини, а також провести навчання з використання програми what3words. За допомогою мобільного застосунку рятувальники зможуть точно (і безпомилково) визначити місцезнаходження людей, які потребують допомоги, що дозволить рятувальним групам прибути на місце надзвичайної ситуації якнайшвидше. Нині триває закупівля необхідного обладнання, а проєкт планується розпочати до кінця 2020 року.

Посилюючи стійкість

Окрім роботи щодо зменшення небезпек стихійних лих, ПРООН в Україні допомагає уряду підвищити стійкість до стихійних лих в цілому, працюючи над включенням 17 Цілей сталого розвитку (ЦСР) на всіх політичних рівнях. ЦСР, також відомі як Глобальні Цілі, складають комплексний і стратегічний план подолання бідності, захисту планети та забезпечення мирного життя і добробуту для всіх людей до 2030 року.

Орієнтуючись на Цілі сталого розвитку, ПРООН допомагає уряду України планувати ефективніше реагування на надзвичайні ситуації в майбутньому та звести до мінімуму наслідки стихійних лих, дбаючи про те, щоб інфраструктура, установи та системи врядування були більш надійними та стійкими. Отож, у тому разі, коли ставатимуться стихійні лиха, їх негативні наслідки можна буде обмежити як територіально, так і в часовому плані.

У цей Міжнародний день зменшення небезпеки стихійних лих ми можемо уявити той час, коли Україна буде повністю готова забезпечити, аби катастрофа на кшталт чорнобильської ніколи не повторилася. Ми також впевнені, що Україна працюватиме над зменшенням негативних екологічних наслідків у контексті глобального кліматичного виклику – наприклад, збільшуючи використання відновлювальної енергетики, – а також адаптуватиметься до кліматичних змін на місцевому рівні, наприклад, запроваджуючи екологічні альтернативи замість поширеної практики відкритого спалювання.