Підприємці про соціально-економічні наслідки COVID19 для українського бізнесу і домогосподарств

Карантин паралізував ділову активність в усіх куточках світу. Для українських підприємців це випробування ускладнило й без того непросту економічну ситуацію. Соціально-економічне оцінювання впиливу COVID-19 на бізнеси та домогосподарства, під керівництвом ПРООН та у співпраці зі структурою ООН Жінки та Продовольчою і сільськогосподарською організацією ООН, показало, що в 84% домогосподарств зменшилися доходи, а в 43% принаймні один член сім’ї втратив роботу.

Лабораторія інноваційного розвитку ПРООН в Україні поспілкувалася з українськими підприємцями про вплив пандемії на український бізнес.

Карантинні виклики

За даними українських мобільних операторів, відвідування курортів Одещини, Миколаївщини та Херсонщини у червні 2020 року зросло на 30% порівняно з минулим роком. Попри це чимало пов’язаних із туризмом бізнесів відчули значний вплив нових обмежень та пересторог серед відвідувачів.

«Ми сподівалися, що оскільки кордони через коронавірус закрито, то буде процвітати внутрішній туризм. Але не так сталося, як гадалося. Сезон літнього відпочинку цього року провалився», – розповідає Марія Шурденко, власниця сімейного гостьового дому “California” у Бердянську Запорізької області.

Клієнти, які зазвичай тут відпочивають, – це власники малого та середнього бізнесу. За словами Марії, це той сегмент, який найбільше постраждав під час пандемії: «Хтось зовсім втратив бізнес, хтось не знає, чи може витрачати гроші в такий невизначений час. А багато хто просто більше не в стані дозволити собі той відпочинок, який вони планували».

Натомість команда Юлії Лисюк, власниці гастро-мануфактури Pastourelle, шість місяців готувалася до виходу на ринок HoReCa (готелі, ресторани, кейтерінг). Дегустації сирів, презентації, створення нових рецептів дали очікуваний результат – підписання договорів про співпрацю. Але плани так і не були реалізовані, і невідомо чи будуть: «Більшість наших клієнтів на цьому ринку або взагалі не відкрилися, або були змушені переглянути свої стратегії. Їм довелося переорієнтуватися на полегшене, урізане меню. Відповідно, усі наші домовленості про співпрацю, які ми так довго готували,  зараз на паузі».

Окрім падіння попиту, підприємцям на початку карантину довелося також вирішувати інші проблеми. Наприклад, несподіваним і критичним випробуванням виявилося забезпечити трансфер працівників на роботу через закриття громадського транспорту. Ми чули історії з Житомирщини, де люди проходили більше десяти кілометрів, щоб дістатися робочого місця у райцентрі. Або про станції технічного обслуговування на Київщині, куди працівники могли дістатися хіба що на таксі за сотні гривень.

Важливою була і тема отримання підприємствами державної допомоги. Жоден із наших респондентів не звертався по таку підтримку через різні причини: і через негативний досвід знайомих, яким довелося принести купу документів і вислуховувати нарікання чиновників, і через неможливість надати повний пакет документів, адже це вимагає абсолютно чистого ведення бізнесу – натомість ринковою нормою в країні є ситуація, коли хоча б частина ділової активності ведеться в тіні. Очевидним для нас також став той факт, що підприємці не сприймають державу як партнера, що підтримає у складну мить. «Та вони ж тільки штрафують», – відповідали нам.

Інша проблема – тривога і невизначеність. Брак ясності і розуміння, що чекає далі і як розвиватимуться події, викликає постійне хвилювання. Це часто відчувалося в голосах  підприємців під час опитування. Навіть якщо підприємства втрималися на плаву, вони не знали, чи зможуть працювати в тому самому режимі надалі. Мовляв, можливо, доведеться скоротити кількість працівників або й зовсім закритися. Говорячи про майбутнє свого бізнесу після Covid-19, підприємці обережно кажуть: «Ми працюємо. Поки що».

Якщо нема певності у майбутньому, то й робити якісь прогнози теж непросто. «Незважаючи на таку невизначеність, нам потрібно планувати. Якою б не була поточна ситуація, є довготермінові контракти і прив’язані до них маркетингові активності. Тому прогнози є, але процент попадання в ціль досить малий», – каже Юлія Лисюк.

Форс-мажор бот на допомогу підприємцям

Пандемія сколихнула і вплинула чи не на всі підприємства в Україні. Крім того, показала якими незахищеними насправді можуть бути як власники бізнесів, так і наймані працівники. Чи звільняє карантин як форс-мажор від виконання договірних зобов’язань? Чи може відстояти себе працівник, якщо його звільнили або змусили йти в неоплачувану відпустку на невизначений час? В умовах спалаху Covid-19 ці питання стали дуже  актуальними, адже незрозуміло, коли бізнеси зможуть повернутися в звичний ритм роботи, і чи зможуть взагалі.

Торгово-промислова палата України (ТПП) – єдина організація, що може видавати сертифікати про настання форс-мажорних обставин. Це не означає, що бізнеси автоматично звільняються від своїх зобов’язань. Втім, строк виконання цих зобов’язань може бути подовжено.

Коли ми почали проводити перші інтерв’ю з малими підприємствами, то зрозуміли, що невизначена ситуація з орендною оплатою є джерелом величезного стресу, а кількість запитів на отримання сертифікату буде лише зростати. Тому, маючи тривалий досвід співпраці з ТПП, ми запитали у них напряму – чи дійсно зростає кількість запитів. Колеги підтвердили це, але також зауважили, що сертифікат не є універсальним рішенням під час кризи: велика кількість підприємців не розуміє, що так власні зобов’язання можна лише відтермінувати, але не відмінити.

Щоб відповідати на шквал довідкових запитів, що насувався, Лабораторія інноваційного розвитку ПРООН разом із Програмою ООН із відновлення та розбудови миру розробила для ТПП онлайн помічника «Форс-мажор бот». Він відповідає у найбільш популярних месенджерах на запитання щодо сертифікату та пояснює, кому саме він потрібен і як його отримати. Так підприємці за декілька хвилин, без участі працівників ТПП, отримують необхідну інформацію. По суті, Форс-мажор бот допоміг як зняти навантаження із ТПП, так і зробити інформацію про сертифікат більш доступною та оперативною для підприємців.

Цифрові рішення для МСБ – далі буде

Досвід запуску чат-бота показав, що швидкі анонімні дослідження українського бізнесу можуть бути ефективним способом для розуміння негайних і стратегічних потреб та допомогти розробити практичні кроки на підтримку бізнесів. Цей досвід засвідчив високий попит із боку представників малого і середнього бізнесу на цифрові рішення, що роблять послуги бізнес-об’єднань більш доступними. Спираючись на нього, проєкт ПРООН «Зміцнення бізнес-об’єднань малих і середніх підприємств» співпрацюватиме з мережею ТПП, а також іншими бізнес-об’єднаннями для запуску електронної системи надання послуг з розвитку бізнесу «Е-БО».

Як показали результати опитування Лабораторії інноваційного розвитку ПРООН в Україні, доступ до фінансування лишається для підприємців однією з найболючіших проблем. Водночас, пандемія Covid-19 поставила руба питання стійкості їх бізнес-моделей. У відповідь ПРООН спільно з Міністерством цифрової трансформації України запустить на порталі Дія.Бізнес платформу із залучення імпакт-інвестицій – маркет-плейс інвестиційних проєктів, бізнес-моделі яких засновані на Цілях сталого розвитку.

Довідково

Після спалаху COVID-19 система ООН провела понад 50 досліджень для оцінки масштабу впливу пандемії в Україні, зокрема її соціально-економічних наслідків для бізнесу та домогосподарств. Дослідження, яке охопило понад 2 000 домогосподарств і підприємств по всій країні, підтвердило серйозність впливу нинішньої кризи, зокрема на обсяги виробництва, витрати домогосподарств і торгівлю. Окрім того, криза по-різному вплинула на людей з огляду на гендер, економічний статус та місцезнаходження.

Результати дослідження, з ключовими тезами та рекомендаціями якого вже можна ознайомитися, стануть основою для формування політик і програм, спрямованих на покращення якості та рівня життя українців після кризи.