Перше засідання Робочої групи з питань адаптації до зміни клімату обговорює пріоритети кліматичної стратегії України
КИЇВ, 12 листопада 2020 р. – В Україні відбулося перше засідання Робочої групи з питань адаптації до зміни клімату, аби обговорити пріорітети кліматичної стартегії України, кліматичні ризики, що найбільше загрожують економіці України, та як досвід інших міст та цілих екосистем можна використовувати та інтегрувати в планування заходів з адаптації до змін клімату в країні.
В онлайн-обговоренні взяли участь майже 100 представників міністерств, профільних відомств, парламенту, наукових кіл, бізнес-асоціацій та фінансових установ,
Ірина Ставчук, заступниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України з питань європейської інтеграції, повідомила, що Міндовкілля, Світовий банк та ряд наукових інститутів розпочали детальне дослідження наслідків зміни клімату для України, що відбудуться у цьому столітті, на основі сценаріїв Міжурядової групи експертів зі зміни клімату.
«Отримані дані є основою для довгострокових та регіональних прогнозів для галузей та дадуть можливість скласти план реагування, який ляже в основу для розробки Національної стратегії адаптації до змін клімату», – сказала пані Ставчук.
«Ми ретельно досліджуємо досвід інших країн та, враховуючи особливості нашої економіки та державного управління, розробляємо політику планування адаптації, яка буде ефективним інструментом на довгі роки», – додала пані Ставчук.
Учасники зустрічі погодились, що ключовими завданнями на найближчі місяці є проведення оцінки вразливості та аналіз економічних аспектів адаптації, щоб якомога швидше здійснити реалізацію стратегічних заходів у різних секторах української економіки.
Андреас Бірманн, в.о. керівника напрямку енергетики та охорони довкілля Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні, зазначив, що Паризька угода про зміну клімату була тісно узгоджена з цілями та завданнями, пов'язаними з адаптацією до зміни клімату, передбаченими в Порядку денному у сфері сталого розвитку да 2030 року.
«Зокрема Ціль 13 щодо пом’якшення наслідків зміни клімату, включає цілі адаптації, пов'язані зі зміцненням стійкості та адаптаційного потенціалу, інтеграцією адаптації до національного планування, покращенням інституційного потенціалу та фінансуванням адаптації», – сказав пан Бірманн.
«ПРООН і надалі надаватиме методологічну допомогу в розробці заходів зі скорочення викидів, адаптації до змін клімату, побудові більш стійкого економічного майбутнього в Україні, що дозволить в подальшому знизити ризик виникнення стихійних лих», – додав пан Бірманн. «Особлива увага приділятиметься аналізу гідрометеорологічних даних, оцінці ризиків секторальної вразливості, формуванню методологічних підходів кількісної оцінки впливів та наслідків зміни клімату».
Кліматичні зобов'язання країн-учасниць Паризької угоди забезпечують основу для керівництва національними діями та політиками щодо пом'якшення наслідків зміни клімату та адаптації до них. Цього року Україна приступила до розробки Національної стратегії адаптації до зміни клімату на період до 2030 року. У цьому процесі Уряд буде підтримувати проєкт Європейського Союзу EU4Climate, що реалізується Програмою розвитку ООН.
У найближчі місяці Міністерство захисту довкілля та природніх ресурсів разом із експертами проекту EU4Climate та членами Робочої групи активно працюватимуть над Національною стратегією адаптації та Планом дій, готуючись до представлення її громадськості та уряду для обговорення.
Протягом усього періоду ПРООН підтримуватиме процес, навчаючи робочі групи експертів та надаючи аналітичну підтримку, застосовуючи найкращі міжнародні практики та враховуючи вимоги Рамкової конвенції ООН про зміну клімату.
Ініціатива EU4Climate, що реалізується Програмою розвитку Організації Об'єднаних Націй, сприяє пом'якшенню наслідків зміни клімату та адаптації до них, а також розвитку економіки з низьким рівнем викидів і підвищеною стійкістю до зміни клімату відповідно до Паризької угоди. Це допоможе країнам Східного партнерства інтегрувати цілі зі зниження викидів і стійкості до змін клімату в політику і плани розвитку, вдосконалити та консолідувати кліматичну політику, а також врегулювати законодавство.