Берлін, 4 квітня 2025 року — Україна поділилися досвідом інклюзивного відновлення та впровадження інновацій у реабілітації поранених на Глобальному саміті з питань інвалідності (Global Disability Summit), що відбувся 2-3 квітня у Берліні. У межах заходу за ініціативи Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Німецької платформи відбудови України за фінансової підтримки урядів Німеччини, Швеції та Японії організували окрему панельну дискусію «Інновації для інклюзії: долаючи бар’єри в Україні».

Global Disability Summit — це ініціатива, спрямована на активізацію зусиль задля включення людей із інвалідністю у всьому світі. Вона об'єднує усі зацікавлені сторони: уряди, приватний сектор, наукові кола, громадянське суспільство, організації людей з інвалідністю та фонди. Захід відбувається що три роки; цьогорічний саміт — третій, починаючи з 2018 року.

Представники України розповіли, з якими труднощами стикаються люди з інвалідністю під час війни та як державна політика й інновації допомагають усувати бар’єри в усіх секторах. Окремо присвятили увагу прогресу в розвитку допоміжних технологій, просуванні цифрової доступності та розбудові інклюзивної громадської інфраструктури.

У заході взяли участь Тетяна Ломакіна, радниця – Уповноважена Президента з питань безбар’єрності, Уляна Пчолкіна, членкиня правління ГО «Ліга Сильних», Ірина Малютіна, радниця Міністерства розвитку громад та територій України та керівниця проєкту «Рух без барʼєрів», Антон Коломєйцев, головний архітектор Львівської міської ради, Дмитро Попов, керівник Лабораторії цифрової доступності та спеціаліст ПРООН із цифрової доступності, та Олена Урсу, керівниця групи проєктів ПРООН в Україні з демократичного врядування.

У відповідь на безпрецедентні виклики, спричинені війною, Україна посилила зусилля із просування безбар’єрності, зазначила Тетяна Ломакіна, радниця-уповноважена Президента України з питань безбар’єрності. Протягом 2023–2024 років реалізували 89% запланованих ініціатив у межах Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні. «Майбутнє України має будуватися на доступності та рівній участі всіх громадян. Побудова безбарʼєрного простору та усунення перешкод для залучення людей з інвалідністю вимагає комплексного політичного підходу, який враховуватиме та звертатиме увагу на три ключові аспекти: доступність, реабілітацію та допоміжні технології», — сказала вона.

Безбарʼєрні рішення мають бути інтегровані до національних та місцевих стратегій відновлення шляхом спільного формування політики, зазначила Ірина Малютіна, радниця Міністерства розвитку громад та територій України та керівниця проєкту «Рух без барʼєрів».

«Уряд України прагне до побудови безбар’єрного простору, де кожен громадянин має рівний доступ до можливостей. Ми запустили проєкт безбарʼєрних маршрутів «Рух без барʼєрів», щоб показати, як може і як має виглядати міський простір в контексті інклюзивності. Наша мета, аби політика відображала потреби маломобільних людей, гарантуючи, що інклюзивне відновлення включено в національні та місцеві стратегії. Посилення співпраці між урядовими установами, громадянським суспільством і міжнародними партнерами буде ключовим фактором впровадження стійких рішень», — додала вона.

Люди з інвалідністю мають бути залучені до прийняття будь-якого рішення, аби процес відновлення був по-справжньому інклюзивним та ніхто не залишився без уваги, наголосила Уляна Пчолкіна, Голова правління ГО «Ліга Сильних». Саме тому критично важливо розширювати можливості для організацій людей з інвалідністю задля формування політики доступності у відновленні.

«Ми — люди  з інвалідністю — не є пасивними отримувачами допомоги; ми є активними учасниками формування політики, яка впливає на наші життя. Наші голоси повинні бути почуті під час прийняття будь-яких рішень на всіх рівнях. Посилення ролі організацій людей з інвалідністю гарантує, що зусилля з відновлення справді задовольнятимуть потреби людей, які найбільш постраждали, і допомагатимуть формувати більш інклюзивне суспільство», — сказала вона.

Дослідження свідчать, що люди з інвалідністю в Україні непропорційно постраждали від війни. Зокрема, опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведене за ініціативи ПРООН та підтримки урядів Республіки Корея та Німеччини наприкінці 2023 року, показало, що 73% респондентів, які отримали поранення внаслідок війни, вказали на потребу в реабілітаційних послугах. При цьому 17% не отримали їх, незважаючи на потребу в них.

«У ПРООН ми переконані, що інклюзивне відновлення полягає не лише у відбудові втраченого, а й у переосмисленні та зміні системи, аби вона стала кращою та більш доступною, ніж раніше. Це означає забезпечення того, щоб фінансування та технічна допомога спрямовувалися безпосередньо на проєкти, що просувають принципи універсального дизайну, підтримки допоміжних технологій та цифрової доступності. Це також означає сприяння партнерству, яке об’єднує уряди, громадянське суспільство та приватний сектор для створення довгострокових рішень, — зазначила Олена Урсу, керівниця групи проєктів ПРООН в Україні з демократичного врядування. — Працюючи разом, ми можемо створити Україну, де доступність, рівність і можливості є не просто ідеалами, а повсякденною реальністю».

ПРООН — один із ключових партнерів уряду, що допомагає у просуванні фізичної та цифрової доступності, а також підтримці зусиль з реабілітації поранених внаслідок війни. Серед останніх ініціатив: навчання для тренерів із адаптивного спорту задля підтримки людей, які постраждали від вибухонебезпечних предметів та травм внаслідок війни, а також для публічних службовців — із застосування принципів універсального дизайну та вебдоступності, а також створення першого національного центру із цифрової доступності та забезпечення профільних установ засобами реабілітації.

Для запитів ЗМІ

Юлія Самусь, керівниця відділу комунікацій, yuliia.samus@undp.org