Locations
Анна Щербакова, директорка централізованої бібліотечної системи на Чернігівщині.
За понад три роки від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну українські жінки не втрачають наснаги й активно долучаються до відбудови поруйнованих війною громад. Попри надскладні виклики, вони зберігають непохитну надію й оптимізм, примножуючи позитивні зміни у своїх громадах.
На Чернігівщині та Харківщині, попри постійні обстріли та атаки дронів, жінки дбають про безпеку, зміцнюють довіру й підтримують свої громади. Вони допомагають і місцевим жителям, і переселенцям, демонструючи, що жінки, зокрема молоді, відіграють ключову роль у процесах відновлення та здатні керувати ними.
На Закарпатті жінки-лідерки розбудовують інклюзивність і доступність своїх громад, де б місцеві мешканці та переселенці мали рівний доступ до необхідних послуг. За даними Міжнародної організації з міграції (МОМ), станом на 24 жовтня 2024 року західні області України стали прихистком для приблизно 66 000 внутрішньо переміщених осіб (ВПО), більшість із яких — жінки та діти.
Ми поговорили з жінками з різних куточків України, які працюють на благо своїх громад, відновлюючи їх і повертаючи надію та довіру в майбутнє України.
Анна Щербакова, директорка централізованої бібліотечної системи у Чернігівській області, створила ресурсні хаби на базі 24 бібліотек, які курує. За підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Уряду Франції вона допомагає жінкам знайти роботу та ресурси для започаткування власної справи, надихаючи їх ставати творчинями свого майбутнього.
Проживаючи поблизу кордону, жителі та жительки Чернігівщини часто відчувають тривогу та страх, проте мережа бібліотек пані Анни допомагає їм віднайти безпеку, надію та єдність.
«Працівники наших бібліотек нерідко виконують роль порадників і психологів. Завдяки підтримуючим розмовам жінки знаходять опору, відчувають підтримку та мотивацію», — пояснює вона.
«Відновлення — це не тільки про відбудову інфраструктури, а також про розбудову довіри та надії».
«Я хочу підтримувати свою громаду, тому що бачу трансформаційний вплив наших об’єднаних зусиль. Кожен із нас має силу посприяти зростанню та стійкості громади. Я глибоко переконана, що нехай малі, проте змістовні кроки приносять значущі зміни. Моя візія — створити таке середовище, де кожен і кожна відчувають підтримку, безпеку та мають удосталь можливостей для досягнення своїх цілей і мрій», — ділиться жінка.
Альона Компанієць, 24-річна директорка Будинку культури у селищі Нова Водолага на Харківщині, завжди захоплювалася культурою та мистецтвом. Коли їй випала нагода очолити Будинок культури, Альона без вагань погодилась. Сповнена амбіцій і сміливих ідей, вона була готова перегорнути нову сторінку в своєму професійному житті. Але з початком повномасштабної війни її плани опинилися під загрозою. Дівчина мусила знайти нові підходи до роботи, щоб укотре довести, що культура залишається важливою навіть у найважчі часи.
«Спочатку було страшно, — зізнається Альона. — Було відчуття, що культура “не на часі”, але я вірила, що саме вона здатна підтримати». І вона не помилилася. Разом із командою Альона почала створювати музичні відео з українськими піснями, які швидко знайшли підтримку в громаді, стаючи символом єдності та надії.
Нині Альона працює над створенням медіацентру за підтримки ПРООН. Цей центр має стати не лише осередком збереження української культурної спадщини, а й майданчиком для підтримки творчих ініціатив жінок та їхньої лідерської ролі.
«Дуже хочеться, щоб наша українська культура, наші фольклорні пісні, оповідки, вірші передавалися з покоління в покоління і ніколи не зникли», — ділиться Альона.
Медіацентр стане платформою для жінок різного віку, які зможуть обмінюватися ідеями, досвідом і розвивати свої творчі проєкти. У межах цієї ініціативи планується проєкт «Видатні жінки Нової Водолаги», який розповість історії місцевих жінок, що зберігають фольклор.
«Ми хочемо створити простір, де кожна жінка відчує себе важливою і зрозуміє, що її ідеї можуть змінити громаду», — каже Альона.
Альона вірить у лідерство жінок і їхній потенціал будувати сильніші та згуртовані громади. У її мріях — квітуча, співуча і ресурсно забезпечена громада, де культура стає основою для розвитку.
«Я впевнена, що разом ми зробимо нашу громаду прикладом для інших, де творчість і культура допомагають будувати майбутнє», — підсумовує вона.
Із початку війни Марина Сташина-Неймет плідно працює над створенням інклюзивних і доступних умов на Закарпатті, докладаючи зусиль, щоб правова інформація була однаково доступною як для місцевих мешканців, так і для переселенців.
«Моя мета — допомогти створити комплексну систему послуг як для місцевих, так і для ВПО, які знайшли прихисток у Закарпатській області, щоб вони мали змогу отримувати знання, користуватися ресурсами та підтримкою, що повністю відповідають їхнім потребам», — розповідає Марина.
Маючи порушення зору, вона впевнено працює над тим, щоб громадські простори та державні послуги стали доступнішими не лише для ВПО, а й для всіх мешканців і мешканок громад — батьків із маленькими дітьми, людей з інвалідністю, ветеранів, які отримали поранення та повернулися з фронту.
Натхненна тренінгами ПРООН, Марина активно просуває ідеї безбар’єрності на рівні громади та співпрацює з місцевою владою.
«Громади стають сильними та згуртованими, коли їхні жителі об’єднані спільними цінностями, взаємопідтримкою та прагненням до розвитку, де кожен і кожна мають можливість бути почутими й зробити свій внесок у спільну справу», — наголошує вона.
Віталія Кабацій, викладачка німецької мови, сприяє культурному обміну між місцевими мешканцями та внутрішньо переміщеними особами у Закарпатській області через організацію поїздок до Німеччини.
Пройшовши навчання, організоване ПРООН, Віталія усвідомила важливість турботи про власний емоційний стан, щоб уникнути вигорання й ефективно продовжувати свою діяльність у громаді.
З новим баченням вона прагне й надалі розвивати програми культурного обміну, допомагаючи молодим українцям та українкам краще зрозуміти себе й інших, що сприяє згуртованості громад.
«Відновлення для мене означає, що місцеві жителі та ВПО вчаться жити разом», — зазначає вона, визнаючи, що навіть у вже етнічно різноманітних громадах дискримінація переселенців послаблює соціальні зв’язки.
«Попри труднощі, я відчуваю, що разом із ВПО наші громади мають більший потенціал, адже поєднання різного досвіду, культурних цінностей і нових ідей створює унікальні можливості для розвитку, взаємного збагачення й побудови сильнішого суспільства».
Розширюючи можливості для жінок: стійкість під час війни та сила для кращого майбутнього
Стійкість у воєнний час — це здатність адаптуватися, знаходити інноваційні рішення й наполегливо творити майбутнє навіть серед руйнувань. Для багатьох українських жінок це означає пошук шляхів, як впоратися з постійною невизначеністю й водночас допомогти своїм громадам не просто вижити, а розвиватися. Вони створюють культурні простори навіть у вимушеному переміщенні, відстоюють доступність інклюзивних послуг в умовах обмежених ресурсів, підтримують місцеву економіку попри потрясіння. Однак збереження цієї сили — це не лише справа окремих людей. Воно потребує системної підтримки: залучення інвестицій у жіноче лідерство, розширення доступу до психологічної допомоги та розробки політик, які гарантують, що їхні голоси формуватимуть майбутнє України.
У партнерстві з Урядом Франції ПРООН підтримує таких жінок, як героїні цієї історії, допомагаючи їм реалізовувати ініціативи з відновлення. Жінки отримують можливість пройти навчання з проєктного дизайну, управління та інших напрямів, що сприяють їхній професійній та особистісній реалізації.
Ці тренінги спрямовані на те, щоб жінки та дівчата могли зміцнювати свої навички, спираючись на досвід, який вони вже мають у процесах відновлення громад. ПРООН підтримує відновлення, яким керують громади, водночас посилюючи жіноче лідерство, розвиток стійкості та зміцнення соціальної згуртованості.
Ці ініціативи не лише допомагають українським громадам оживати, а й сприяють їхньому перетворенню на інклюзивніші, справедливіші та стійкіші спільноти. Разом ці жінки формують майбутнє України, демонструючи, що, навіть попри труднощі, надія та рішучість можуть стати рушійною силою значних змін.
Фото у Чернігівській та Харківській областях: Данило Павлов / ПРООН в Україні
Фото у Закарпатській області: Валентина Поліщук / ПРООН в Україні
