Аналізуємо, що нам можуть розповісти нинішні тренди у трудовій сфері про альтернативні сценарії майбутнього та необхідні навички і моделі

Для багатьох людей в Україні і в усьому світі 2020 рік став роком дистанційної роботи, підвищеного стресу та загалом похитнув звичний нам ритм життя. Пандемія COVID-19 посилила тренди, які до того були слабко виражені, та актуалізувала нові питання: Які навички та вміння необхідно пріоритизувати? Якою має бути політика соціального захисту гіг-працівників*? Які робочі практики варто перенести в «післяковідний» період?

* Зазвичай гіг-працівниками називають незалежних працівників-фрилансерів або тих, хто має підробіток поза основним місцем роботи. В Україні це зазвичай фізичні особи-підприємці, особи, що надають послуги за договорами цивільно-правового характеру.

Дослідження трендів, яке провела команда Лабораторії інноваційного розвитку ПРООН, проходило одночасно на двох рівнях:

-        на рівні Євразійського регіону – співробітники Лабораторій інноваційного розвитку ПРООН у шести країнах підготували спільний звіт, де виділено 30 основних сигналів і тенденцій щодо майбутнього роботи. Цей звіт ви можете почитати українською або англійською мовами за цим посиланням.

-        на рівні України – тут робота була заснована на методах колективного форсайту. Іншими словами, ми досліджували ймовірне майбутнє, спільно шукали та інтерпретували інформацію, пов’язану зі змінами у сфері зайнятості. Це дослідження було проведене з допомогою волонтерів, роботу яких координував керівник стратегічних досліджень Лабораторії інноваційного розвитку ПРООН в Україні у партнерстві з ініціативою Impact ua.

Власне, результати застосованих підходів ми представляємо в цій статті.

Майбутнє неможливо повністю передбачити – більшість із того, що ми думаємо про майбутнє, часто є лише екстраполяцією нинішніх трендів, які заснованих на вже існуючих даних. Однак для руху вперед нам варто лише дивитися не лише в минуле. Саме тому одним із результатів форсайту зазвичай є уявлення про «альтернативне майбутнє» – сценарії, образи та артефакти, які часто здаються дивакуватими, адже не вкладаються в наші підсвідомі очікування.

Результатом нашого колективного форсайту є набір мікросценаріїв, описаних нижче, та можливих наслідків виявлених змін. Для початку, запрошуємо вас ознайомитися з найбільш яскравими результатами, а в другій частині цієї статті ви зможете дізнатися про наш дослідницький шлях – адже для форсайту процес є не менш важливим ніж результат.

Один робочий день із майбутнього

Оксана Іванівна, 65 років

Макарів, Київська область

Як усі фермери, Оксана прокидається зрання, але її ранок починається не з кави. Передусім вона перевіряє список замовлень у своєму е-кабінеті: «1 кілограм салату, 5 пакетів морквочки, і ... 10 кіло ківі (це нова міська фішка, і Оксана вдало зловила момент) ... та багато іншого».

Оксана швиденько починає все пакувати, щоб встигнути до прибуття автомобілю, який забере замовлення – тож вона крокує до своїх грядок. В цей час її чоловік Микола (який завжди був дуже вправний з алгеброю) закриває замовлення та протягом дня вирішує решту фінансових питань.

Шлях Оксани до прибуткового «еко-фермерства» почався кілька років тому: вона пройшла навчання з цифрового маркетингу та онлайн торгівлі. А завдяки партнерству між державними органами та торгівельними майданчиками, вона не переймається про податкове звітування, реєстрацію та може зосередитись на тому, що вона любить та що вдається їй найкраще – на городництві.

Сигнали:

·        На початку 2020 року Міністерство цифрової трансформації України запустило курс цифрових навичок для літніх людей.

·        Український майданчик для онлайн торгівлі Rozetka у партнерстві з платіжною системою Visa просувають локальних виробників.

·        Платформа для метчингу фермерів та клієнтів виграє національний челлендж #HackCorona

Іванна, 22 роки

Житомир

Іванна – випускниця факультету когнітивних обчислень, вона має деякі складнощі із спілкуванням та пересувається на візку. І хоча пересування країною для неї досі є непростим завданням, вона успішно закінчила дистанційне навчання та вже пройшла два онлайн стажування.

Сьогодні її перший робочий день у міжнародній компанії в ролі молодшої когнітивної аналітикині. Її домашній офіс вже готовий до роботи: компанія придбала необхідне обладнання за її вибором. Першим завданням Іванни є скласти власний список обов’язків та обрати між кількома можливими ролями. Вона сумнівається, чи варто обрати шлях «підмайстерки» чи «шукачки гіг-завдань».

Вибір не з легких, тож Іванна заходить у віртуальний офіс, щоб походити по кімнатах інших команд для натхнення.

Сигнали:

·        Бізнеси частіше говорять про те, що працівникам необхідно створювати власні посадові обов’язки. 

·        Міністерство соціальної політики України, ІТ асоціація України та ГО «Прометеус» підписали меморандум щодо надання безкоштовного навчання людям з інвалідністю.

·        Багато ІТ компаній-лідерів оголосили про надання можливості віддаленої роботи за замовчуванням. Український офіс Grammarly надає своїм працівникам «стипендії для організації роботи з дому».

Маріанна, 32 роки

Київ

Маріанна – фасилітаторка політик у Міністерстві соціального добробуту України, вона організовує комплексне партнерство та запуск національного смарт-страхування. Вона має враховувати усі тонкощі, які стосуються інтересів різних гравців: знайти баланс між бажанням приватних платформ отримати максимум персональних даних та приватністю застрахованих громадян.

Сьогодні важливий день для Маріанни – вона запускатиме онлайн консультацію щодо запропонованої політики. Після успішного трирічного пілотного етапу, який на початку здавався надто ризиковим, уряд готовий рухатися вперед.

Партнерство між соціальними службами, цифровими платформами, соціальними медіа та навчальними інституціями дозволило створити новий підхід для забезпечення безпеки гіг-працівників: навчальні сертифікати, індекс інфлуенсерства в соцмережах та виконані контракти – все подається в моделі, що використовується державою та підприємствами для створення гіперперсоналізованих страхових полісів на випадок безробіття, хвороби тощо.

Маріанні вдалося переконати міністрів, що лише через широке суспільне обговорення можна забезпечити легітимність нової політики, і сьогодні вона запускає консультацію за принципом «бджолиного рою» – громадяни України одночасно отримують запрошення обрати основні елементи політики.

Сигнали:

·        У Великобританії проведено експеримент з організації консультацій про державну політику на основі принципів бджолиного рою.

·        Міністерство цифрової трансформації України запустило онлайн оцінку цифрових навичок, що дозволяє детально оцінити окремі знання та надає цифровий сертифікат.

·        Кількість страйків та мітингів працівників гіг-платформ по всьому світу зростає, основа причина цих страйків – оплата й безпека праці.

Назар, 55 років

Львів

Назар на роботі з самого рання. В понеділок він зазвичай оперує пацієнтів у Китаї, тож має підлаштовуватися до різниці в часових поясах. Після складної і тривалої урологічної операції він повертається в офіс та перевіряє, як там ростуть прототипи протезів судин, які він розробив – протези повільно, але впевнено друкуються на біопринтері в Пало-Альто (Каліфорнія, США). Назар орендує час на принтері за пів ціни, бо його замовлення останнє (має низький пріоритет і останнє в черзі).

Він сподівається, що цього разу прототип буде вдалішим, і це допоможе йому знайти додаткове фінансування для стартапу. Спостереження за роботою біопринтера діє на Назара заспокійливо, але це заняття переривається терміновим повідомлення від податкової служби: «Негайно надайте підтведжувальні документи щодо міжнародних переказів, здійснених протягом останніх 10 днів».

У такі моменти Назар шкодує, що обрав opt-out – виключив себе з програми розширеного обміну даними, яку запустили кілька років тому. Нарешті, після надання документів він може трохи відпочити.

Сигнали:

·        В українській лікарні встановлюють робота-хірурга.

·        Набирає нових обертів розвиток шерингової економіки (модель споживання товарів і послуг, яка передбачає короткострокову оренду майна, або спільне володіння їм).

·        Пришвидшується розвиток четвертої індустріальної революції.

Форсайт як процес систематизації мислення про майбутнє

Як було згадано, наша робота була заснована на методах колективного форсайту. Форсайт потрібен для розвитку системного мислення про майбутнє, щоб організації та спільноти могли підготуватися до ймовірних сценаріїв та допомогти в розробці актуальних стратегій.

На перший погляд форсайт може здаватися складним, а іноді й зайвим кроком у розробці програм і політик, однак все частіше він застосовується як обов’язкова ланка, яка дозволяє відійти від лінійного мислення – що є дуже важливим у наш турбулентний час. А набір методів форсайту є дуже широким, і багато з них дозволяють без додаткової підготовки інтегрувати форсайт у свою роботу.

Як згадано на початку статті, в форсайті процес є не менш важливим ніж результат, тож у цій частині ми хотіли б детальніше поділитися з вами інформацією про наш шлях та додаткові результати, що є не менш цікавими та заслуговують на вашу увагу.

Базова рамка процесу форсайту, запропонована Джозефом Воросом у 2000 році,  передбачає кілька етапів, через які проходять дослідники майбутнього, та основні питання, на які необхідно відповісти: 

Сигнали (Inputs):

Ми почали форсайт із структурованого сканування середовища (‘environmental scanning’) та зібрали публікації, новини, заяви та інші елементи інформації, які можуть свідчити про нинішні та очікувані зміни в людській праці. Загалом ми зібрали 90 ‘сигналів’ та систематизували їх за моделлю STEEP-U (соціальні, технологічні, економічні, екологічні, політичні та невизначені категорії):

Аналіз

Далі ми розклали ці сигнали за двома вимірами – ймовірний вплив на роботу і потенціал до пришвидшення – та поєднали найбільш цікаві з них у нові «неочікувані можливості» (застосувавши метод Міжнародного інституту майбутнього “Reveal Unexpected Possibilities”). 

В результаті ми отримали розуміння (дис)балансу рушійних сил, які визначають напрямок та швидкість змін у сфері зайнятості та значну кількість «артефактів» і можливостей майбутнього, які пріоритизували для подальшого дослідження.

Інтерпретація та погляд у майбутнє (prospection)

На наступному етапі ми візуально інтерпретували обрані сигнали і можливості за допомогою методу «колеса майбутнього» (Futures Wheels), який ще в 1971 був запропонований футуристом Джеромом Гленом. Цей метод передбачає розгортання наслідків обраного сигналу або ймовірної зміни на кілька порядків та дозволяє мислити нелінійно.

Ми запрошуємо вас роздивитися ці «колеса» детальніше – це один із важливих продуктів нашого колективного форсайту, який допомагає чіткіше уявити, куди можуть рухатися нинішні тренди і які неочікувані комбінації можуть виникнути.

Вищевикладене є результатом колективного форсайту, в процесі розробки якого ми намагалися заглибитися в найцікавіші сигнали та попрацювати з ідеями, наслідки яких є найменш передбачуваними. Наше невелике дослідження показує, що зміни, які відбуваються в сфері зайнятості, мають нелінійний характер, а їх вирішення потребує системного підходу. Такий підхід може бути заснований у випереджувальних заходах державної політики, адже замість того, щоб просто реагувати на проблеми в нинішній системах, необхідно експериментувати з новими рішеннями та підтримувати місцеві проєкти та ідеї, які мають потенціал до масштабування.

Про Лабораторію інноваційного розвитку ПРООН

У 2019 році в ПРООН в Україні було створено новий підрозділ, який має на меті шукати місцеві інноваційні рішення та допомагати реформаторській екосистемі в Україні тестувати такі рішення і нові методи для подолання проблем у сфері сталого розвитку. Якщо ви слідкуєте за нашими блогами, то вже чули про Лабораторію інноваційного розвитку ПРООН – протягом останнього року наша невеличка команда працювала з різними проблемами: від цифрової грамотності старшого населення, підвищення швидкості реагування на надзвичайні ситуації і до циркулярності вашої улюбленої кав’ярні.

Кожне «включення» Лабораторії має на меті не лише створення кращого розуміння проблеми та можливого набору рішень, ми також застосовуємо методи інновацій публічного сектору (до речі, наші партнери з британського інноваційного агентства NESTA гарно візуалізували їх у «ландшафті інноваційних підходів»). Основною причиною «робити не так, як раніше» є базова гіпотеза кожної Лабораторії, подібної до нашої, – працюючи інакше, ми отримаємо новий досвід і знання, а отже й знайдемо коротший шлях до вирішення проблеми.

Подяка

Це дослідження не було б можливим без допомоги волонтерів-дослідників і дослідниць, тож Лабораторія інноваційного розвитку ПРООН висловлює щиру подяку Ганні Базіло, Катерині Вітер, Олександру Вільчинському, Анні Гаспарян, Жансаї Жансайбаєвій,  Діані Кінг, Юлії Легкій, Ксенії Лукач, Максиму Семенчуку, Юрію Чіпко, Євгенії Сабадин, Анні Шевченко та Марії Хоміч.

Текст: Євген Килимник. Редактура: Тетяна Кононенко, Юлія Самусь, ПРООН в Україні