Глобальна пандемія COVID-19 показала, що наше суспільство може мобілізуватись, аби протистояти масштабним загрозам для життя. Силу колективних зусиль видно неозброєним оком: від 3d-друку медичного обладнання до безкоштовних розваг на час карантину. Водночас виникає закономірне питання, чому з такою ж швидкістю ми не реагуємо на кліматичні зміни та шкоду довкіллю, наслідки яких стануть не менш страхітливими, якщо ми продовжимо зволікати з активними діями.

Роками кліматологи та експерти з біорізноманіття били на сполох та спонукали громадськість не зволікати та докласти зусиль, аби зупинити стихійні лиха, масові вимирання видів, міграції, смерті від забруднення повітря та води і т. ін. Та ми продовжуємо працювати у звичному режимі, ніби не сталось нічого особливого.

Більшість вважає швидкі щоденні кроки недієвими, та криза COVID-19 доводить протилежне. Навіть не маючи особливого на те наміру, ми покращуємо якість повітря, фото чистих каналів у Венеції заполонили інтернет, а деякі переконані, що обмеження пересування вберегло тисячі людей від смерті від забрудненого повітря. Ми можемо винести чимало уроків з поточної кризи, аби оперативніше реагувати на проблеми довкілля в майбутньому та використати час на карантині з користю, аби подумати над шкодою, яку ми завдаємо планеті.

Рефлексії та навчання навипередки є важливими, та існує нагальна потреба реагувати на проблеми довкілля вже зараз, навіть у кризові часи. Вже існують наукові підтвердження, що екологічні фактори впливають на розповсюдження COVID-19 (наприклад, легені, вже пошкоджені забрудненим повітрям, будуть гірше переносити хворобу, викликану вірусом). І поки наша увага прикута до світової пандемії, в Україні продовжується сезонне спалювання сухого листя, яке забруднює повітря та поглиблює вірусну кризу.

Ми маємо говорити та діяти вже зараз, аби вирішувати проблеми погіршення стану довкілля навіть у часи кризи. Саме тому ми продовжуємо розповідати вам про нашу подорож з пошуку інновацій від природи в Україні.

Коли ми розпочали роботу в Лабораторії інноваційного розвитку ПРООН, ми дуже швидко зрозуміли, що проблеми довкілля та захисту навколишнього середовища в Україні не на часі, адже країна прагне швидкого економічного зростання та примноження матеріального благополуччя. Натхненні природою інновації використовуються дуже зрідка. Україна багата країна на ІТ спеціалістів та технологічні новинки, проте натхнені природою рішення справді дуже зрідка використовуються великими корпораціями, креативними стартапами, громадянським суспільством чи урядом.  

Наші дослідження розпочалися з простої гіпотези про те, що природні рішення прискорять рух до сталого розвитку. Традиційні R&D цикли дуже повільні, а кліматичні зміни відкладати на потім не варто – тому ми вирішили шукати біологічні моделі, що довели свою дієвість тисячами років, аби запустити справді інноваційні та водночас сталі ідеї швидше. Природа, пройшовши еволюційний шлях у мільйон років, вже має рішення до проблем, які спіткають людство. Більш того, повертаючись до прадавніх традицій, людина працювала в тандемі з природою вже довгий час. Ми прорахували, що якщо трохи більше зануримось в дослідження, ми знайдемо інновації в кожному українському селі. А якщо ми докладемо ще більше зусиль, ми зможемо розпочати справжню натхнену природою інноваційну революцію в Україні.

Наші дослідження показали, що дуже мало людей чули про інновації від природи: біомімікрія, біодизайн, природоорієнтовані рішення та інше. Нашим наступним відкриттям стало те, що єдиного терміну для опису складних біо-інновацій, як-от  природоорієнтовані рішення (ПОР), в українській мові немає. Аби це виправити, ми почали з елементарного: ми проконсультувалися з екологічною спільнотою, аби чітко визначити цей термін в українській мові. Саме так, ми створили тематичну сторінку у Вікіпедії про природоорієнтовані рішення.

Організації почали редагувати та удосконалювати нашу версію сторінки, наповнюючи її власними історіями та досвідом. Багато з них вийшли з нами на зв'язок, аби поділитися власним досвідом впровадження ПОР-проєктів. Тому ми пішли далі і започаткували маленьку спільноту природоорієнтованих рішень в Україні в соціальних мережах.

Наступним нашим кроком стало об’єднання зусиль, координація спільних дій із еко-спільнотою України. В листопаді 2019 року ми провели декілька тематичних семінарів та зустрічей, поступово нарощуючи коло нових партнерів. Так, наприклад, Урбанина зібрала близько 500 учасників на старому ринку на Подолі в Києві. Хоча на нашу думку, найкрутішим заходом стало «Сафарі для громад»,  яке ми організували спільно з Cost Action-Circular City, Агентами змін та ГО Зелена Хвиля.    

Ідея Сафарі була в тому, щоб колективно знайти проблеми громади, і продумати, як їх можна вирішити за допомогою природоорієнтованих рішень. Крім того, мета Сафарі полягала ще й у тому, щоб наприкінці заходу спланувати експерименти: протестувати практичні рішення замість впровадження масштабних проєктів із містопланування. Команди працювали безперервно, а тепер працюють ще з більшою наснагою, аби реалізувати свої п’ять експериментів на Подолі у Києві: компостування, зелена інфраструктура, модулі з моху, дренажні системи та зелені огорожі.

Для нас в Лабораторії  ПРООН найважливішим є зрозуміти, чи спроможна активна громада впливати на планування та озеленення ландшафту в місті. Якщо так, то яким чином?

Поки ми чекаємо на результати експериментів, з власного досвіду можемо запевнити, що концепція Сафарі працює дуже добре. Тому, ми розробили інструментарій, який дозволить будь-якій громаді адаптувати цей формат та розробити свої природоорієнтовані експерименти. Його вже можна завантажити за посиланням.

У квітні ми розпочинаємо активну співпрацю з Українським Фондом біорізноманіття та UNICEF, щоб масштабувати Сафарі та запустити мільйони крутих локальних ініціатив в Україні.

Працювати над розвитком інновацій від природи самостійно дуже круто, але залучитись підтримкою всесвітньовідомих партнерів ще краще. Ми розпочали співпрацю з Biomimicry Institute в США та разом з вітчизняними громадськими організаціями долучилися до Global Biomimicry Challenge. Але більше про це розповімо в нашому наступному блозі.

Наостанок хотілось би наголосити, що карантинний час, поки ми всі замкнені в наших домівках, слід використати з користю та подумати, як нам об’єднати зусилля, аби протидіяти кліматичній кризі. Чи можемо ми її зупинити аналогічним чином? Як думаєте, що ми маємо робити?

Маєте хороші природоорієнтовані ідеї? Вже працюєте над подібними проєктами та знаєтесь на тематиці? Знаєте як використати час на карантині, щоб допомогти природі? Пишіть на acclab.ua@undp.org. Будьмо на зв’язку!