Фундаментальні потреби людини для трансформації міста

У дослідженні ПРООН “Ефект метелика” ми працюємо із трансформацією двох вугледобувних міст України, Мирнограду та Червонограду, обраних урядом в якості пілотних, в яких найближчим часом закриватимуться вугільні шахти.

У першому кроці нашого блогу ми вже писали про різні потенціали економічних трансформацій у містах. Хоча економічні можливості є життєво важливими, люди також вирішують залишатися у своєму місті з різних причин, таких як родинні зв'язки, гарні парки, якісні державні послуги. У кроці 4 проєкту “Ефект метелика”, ми більш уважно розглядаємо потреби, які місцеві жителі цінують і сподіваються розвинути у своєму місті.

Ми ґрунтуємо наше дослідження на моделі Манфреда Макса-Ніфа щодо дев’яти фундаментальних людських потреб. “Якщо ми прагнемо трансформувати добробут міста, а не просто замінити вугільну шахту, наприклад, заводом, це означає створити простір – місто, в якому будуть задоволені всі дев’ять основних потреб його громадян”, – коментує Оксана Удовик, керівниця експериментальних досліджень ПРООН та ініціаторка проєкту.

Ми запитали приблизно 200 місцевих жителів про ці потреби, використовуючи різні канали слухання (докладніше дивіться Крок 2 нашого блогу) і побудували графік, що відображає поточні стани в Мирнограді та Червонограді:

Графік дає узагальнений огляд ситуації в обох містах. Ми бачимо, що жителі Мирнограду незадоволені можливостями відпочинку та безпекою чи захистом. Червоногранців хвилює рівень їхньої участі у процесах прийняття міських рішень. Ми можемо зупинитись на цих потребах (на додаток до економічних), але ми хочемо піти ще глибше. Ми будемо досліджувати конкретні трансформаційні можливості міст і перетворювати їх у дієві інсайти, а також виявляти метанаративи місцевих жителів та представлятимемо їх у персонах – про це далі.

Дієві інсайти

Дієві інсайти – це розуміння того, як можна задовольнити потреби людини. У нашому дослідженні дієві інсайти – це те, як зробити міста більш придатними для життя. Ми змогли отримати інсайти, слухаючи людей використовуючи глибинні слухання (див. Крок 2). 

Наприклад, протягом усього нашого дослідження ми чули про важливість реконструкції басейну в Мирнограді. Цю потребу можна легко перевірити в одному опитуванні або традиційній фокус-групі серед інших потреб, таких як бажання нових доріг і водопроводів. З цієї точки зору ми не можемо визначити точки важеля – місця, де невеликі зміни можуть призвести до найбільших зрушень – серед усіх цих потреб. Завдяки глибинним слуханням ми можемо відчути точку важеля, коли потреба виникає в різних каналах. Для Мирнограду діти будували басейни в “Майнкрафт”, люди з ностальгією говорили про басейн в інтерв’ю, дослідження даних показало місцеві подорожі до басейну в сусідніх містах, а дані природи свідчили про забруднені місцеві водойми. Поява басейнів у кількох каналах свідчить про те, що застарілий басейн міста має значну цінність для місцевих жителів і може стати важливою точкою важеля для трансформації системи.

Дієві інсайти не структуровані в традиційні категорії розвитку, такі як зміна політики чи діяльність із залучення інвестицій. Вони різняться за формою та розміром і можуть здатися випадковими. «Мені довелося припинити своє природне бажання структурувати речі за аналітичними категоріями і погодитися з тим, що реальність дуже складна і часто не може бути спрощена в категорії», – прокоментувала Оксана Удовик, ініціатор проекту. Замість того, щоб створювати категорії центрального планування або вибирати одне рішення «єдинорог», ми зосередилися на визначенні локальних релевантних точок втручання (наприклад, басейн), щоб почати взаємодію зі складною системою, яку ми хочемо змінити – у цьому випадку міста. Відповідно до системного мислення та теорії складних систем, такий підхід дозволяє навчатися на практиці. Коли ми починаємо працювати з визначеними рішеннями, ми дізнаємося більше про те, що потрібно зробити або змінити.

Персони

За словами директора Центру “Agirre Lehendakaria” та наставника проєкту “Ефект метелика” Горка Еспіау Ідояга, справжня трансформація залежить від К-фактора (К – культура). K-фактор відображає систему переконань і цінностей, які визначають суспільство: наше походження, хто ми є, те, як ми думаємо, що рухає нами і чому. “Якщо суспільство не вірить, що зміни можливі – це, мабуть, неможливо”, – каже директорка проєктів Центру «Agirre Lehendakaria» Іціар Морено. На основі дієвих інсайтів ми можемо запропонувати певні рішення, але лише після розуміння того, як люди думають, K-фактори відображаються в їхніх метанаративах життя.

Щоб виявити метанаративи, ми слідували логіці айсберга. Вершина айсберга містить публічний голос людей, які є цитатами, які ми проаналізували за допомогою матриці. Середина айсберга містить прихований дискурс. Глибинна частина айсберга містить метанаратив, або обумовленість дій, що відбуваються (ментальні моделі) (див. рис.)

Щоб представити різні метанаративи, які ми почули під час глибинних слухань (Крок 2), ми створили персони. Персони — це інструмент, який часто використовується в дизайн-мисленні, де створюються узагальнені образи користувачів, щоб допомогти досліднику знайти закономірності та рішення. У нашому проєкті ми створили вісім етнографічних персон (а не архетипи) які засновані на різних моделях сприйняття. Будучи сукупністю голосів, вони не обов’язково правдиві, але обумовлюють ставлення внутрішніх і зовнішніх зацікавлених сторін до змін.

Наш набір персон дозволяє нам об’єднати загальні уявлення про потреби та можливості обох міст. Після створення персон ми представимо метанаративи людей, з якими необхідно буде працювати, щоб почати трансформацію в Мирнограді та Червонограді.

Дієві інсайти з Мирнограду

Їжа: Переглянувши великі дані та поспілкувавшись  з людьми, ми з’ясували, що у Мирнограді активно розвиваються аграрний сектор та гастрономія. Такі висновки ми будуємо на даних про діяльність великих агробізнесів та менші ініціативи харчового кластера (Крок 1).

Цифровий: з низки різних каналів слухання (Крок 2) ми виявили низький рівень діджиталізації громадських та інших міських послуг у поєднанні з низьким рівнем цифрової грамотності та низьким рівнем усвідомлення можливостей, які може принести цифровість. Водночас місто пишається кількістю робототехнічних та ІТ-ініціатив для молоді. Наприклад, активісти ГО  “Східне поле” зосереджені на активній освіті громадян та ведуть низку майстер-класів з LEGO та робототехніки для дітей. Ці ініціативи можуть стати основою для ширшої цифрової освіти та цифровізації загалом.

Жінки: Ми побачили великий потенціал у розширенні прав і можливостей жінок і подальшій перекваліфікації у місті (Крок 2). Якщо допомога в перекваліфікації буде зосереджена не тільки на шахтарях, які зазвичай є чоловіками, а натомість буде перенаправлена на жінок, – наслідки будуть більш потужними.

Громадський простір: у місті є центральний парк, стадіон і сквер з кованими скульптурами, але загалом у місті бракує місць для зборів громад. Місцеві жителі виділяють супермаркет АТБ як одне з головних місць збору. Замість безпечних громадських просторів у місті є ризиковані зони з недостатньо освітленими будинками, які, за словами мешканців, приваблюють агресивну молодь. У “Майнкрафт” діти побудували численні яскраво освітлені парки та водойми, де люди могли б  зустрічатися (Крок 2). У наших інтерв’ю молодь простили  місця для зустрічей та спілкування, а старші покоління бажали безпечних зелених просторів. Водночас слухання привели нас до активістського проєкту tepla.trasa – невеликого громадського простору, створеного активістами в попередньо “небезпечній зоні” міста. Тепер у зоні є вуличний тренінг, кінотеатр, простір для дискотек тощо. Робота активістів дає нам що розширювати та розвивати, наприклад, додавати зелений компонент.

Закинуті будинки: Місто здивувало нас кількістю закинутих будинків, які викликали головне занепокоєння громадян у кількох каналах слухання. Закинуті будинки знаходяться не лише на околицях міста – принаймні два можна помітити в центрі міста, прямо перед будівлею міської адміністрації. Батьки висловлювали стурбованість щодо безпеки своїх дітей, а також тим, що діти навчаються “шкідливим звичкам” біля будинків. Закинуті  будинки можна було б перепрофілювати таким чином, щоб задовольнити потреби громади.

Спорт: У Мирнограді проходить Чемпіонат України з мотокросу, ініціатором та засновником, якого є чемпіон Валерій Доценко. У цих змаганнях бере участь близько 80 спортсменів із різних міст України, а тисячі мешканців та гостей із Мирнограду та прилеглих міст збираються, щоб побачити це спортивне дійство. Станція “Street Workout” є простором tepla.trasa та приваблює молодь до занять спортом. У центральній частині Мирнограду є величезний басейн, де плавці готувалися до Олімпійських ігор, але басейн уже не працює. Громадяни, які ностальгують, згадують часи, коли басейн працював.

Популярність і прихильність до різноманітних видів спорту свідчать про важливість цієї сфери для міста. Про басейни ми чули зокрема на всіх каналах слухання. Діти мріяли про басейн у грі  “Майнкрафт”, люди середнього віку розповідали, що поїдуть купатися в інші міста, а старші з посмішкою згадували старий басейн. Басейн, здається, є однією з ключових точок входу до трансформації системи.

Мистецтво: Художник Роман Мінін, уродженець Мирнограду, розписував стіни по всьому місту. Його поєднання складних візантійських і масивних сучасних геометричних форм, схоже, говорить про соціальний, розвивальний і політичний клімат країни. У кількох його роботах зображено перетворення шахтарів, підкреслюючи неминучість змін і пристосованість до них. Крім того, у Мирнограді є сквер  із кованими скульптурами, на яких зображені роботи місцевих активістів. Місцеві пишаються мистецтвом і охоче розповідають про нього коли їх запитують про хороші сторони міста. Мистецтво може стати ще одним важелем для перетворення міста.

Дієві інсайти з Червонограду

Підприємництво: Явний “підприємницький дух” проявляється скрізь у Червонограді, від вугільної галузі до церков. Колишній керуючий шахтою «Надія» перетворив її на маленьке самостійне місто з власною пекарнею, зонами відпочинку, швейною фабрикою, млином та іншими ініціативами. Сцени з форум-театру свідчать про активні амбіції мешканців, де люди бачать можливості для розвитку бізнесу на основі неминучого закриття шахт. Під час інтерв’ю кожен другий громадянин розповідав про бізнес-ідеї, які могли б сприяти розвитку міста.

Розвинутими та перспективними напрямками діяльності є текстильна промисловість, агросфера, виготовлення металоконструкцій, представлені великими та успішними місцевими компаніями (Крок 1).

Церква: Церкви настільки поширені у Червонограді, що їх можна знайти по обидва боки вулиці та одну біля одної. За останні роки рушійною силою розвитку міста стали церкви, в яких проводяться соціальні пекарні, молодіжні літні табори, які включають заняття з підприємництва тощо. Великий вплив церкви на громадську думку свідчить про її вплив на суспільство. Успіх будь-якого проєкту розвитку підвищиться за рахунок включення церков до етапів планування, проєктування та реалізації.

Туризм: Червоноград має всі передумови для розвитку туризму, оскільки межує з Польщею та Євросоюзом, розташований недалеко від Львова та має цікаві історичні місця. У місті є велика кількість зелених зон, алей, парків і церков. Окрім грандіозності церковних споруд, історичною пам’яткою, яку можна відновити, є пам’ятка архітектури, занедбана після пожежі та багаторічного спокою Палац Потоцьких (Кристино́польський палац). Розташування та існуюча культурна підтримка надають широкі можливості для підприємництва у розвитку туристичного кластера.

Медіа: Ініціатива медіа кластеру створює умови для залучення громади до управління містом та прозорості міської влади. Червоноград Сіті, Нео Радіо Червоноград, Ехо Червоноград, газета “Новини Прубизії” та телеканал “Бизнет” – це добірка медіа, які ми бачили, працюючи в просторах активізму.

Створення персон

Хоча пілотні міста мають схожі проблеми зі спільним викликом – видобуток вугілля та закриття шахт – кожне місто має своє уявлення про свою унікальну ситуацію.

Глибинні слухання людей у цих містах виявляє широкий спектр думок, поглядів та інтерпретацій минулого, теперішнього та майбутнього становища міста. Складність контекстів вимагає від нас уникати націлювання на середнє значення. Натомість ми розділяємо наративи, які іноді суперечать, але тим не менш дійсні серед громад.

На основі всіх отриманих даних було розроблено вісім етнографічних фігур для пілотних міст Мирнограду та Червонограду.

5 персон для Мирнограду:

Персона  “СИЛЬНИЙ ГОСПОДАР”

Впевнений, що має бути авторитетна особа - керівник, який візьме на себе всю відповідальність,  вирішить всі проблеми в місті та захистить містян від несправедливості. Це задача саме для такої людини, адже в нього є багато ресурсів і впливу. Вважає, що зараз мало розумних і авторитетних лідерів.

Багато жителів Мирнограду вважають, що сильна фігура, як-от олігарх, мер чи керівник місцевої шахти, вирішить наслідки закриття виробництва.

Персона “МІФ”

Кілька поколінь чоловіків з його родини постійно працювали на шахті, як він зараз. Не хоче навіть чути про припинення роботи шахт і не вірить, що їх закриють. Вважає, що без шахти ні він, ні місто не зможуть нормально жити, а інших можливостей просто не існує. Він зовсім не бачить позитивних змін у зв'язку із закриттям шахт і його лякає навіть думка про це.

Персона “ДАЙТЕ МЕНІ РІШЕННЯ”

Не бачить жодних альтернатив крім шахт, але давно чує про їх закриття. Не готовий активно впливати на розвиток міста і впевнений, що хтось все вирішить. Готовий розглянути альтернативу, яку йому запропонують, при цьому має бути гідна заробітна плата та пільги.

Персона “МІГРАНТ”

Хвилюється за власне життя та рідних, так як живе біля окупованої території. Не готовий створювати нові можливості в місті, бо не бачить жодних перспектив. Бачить в місті постійний відтік населення, зростання рівня злочинності, та повний занепад. Не бачить стратегії розвитку міста з боку держави. Готовий в будь-який момент залишити місто. 

Важливим фактором, що впливає на темпи та спосіб життя мирноградців, є розташування міста поблизу зони окупації в Донецькій області. Мілітаристська агресія на кордоні робить ситуацію в місті менш стабільною та створює тривожний настрій у громадян.

Персона “АКТИВІСТ”

Готова особисто брати участь та створювати ініціативи для розвитку міста. Часто подорожує, бачить різні міста та країни, і розуміє, що можна жити краще. Пропонує реальні рішення, а саме: створення індустріальних парків, розвиток малого та середнього бізнесу, ремонт в лікарні, покращення матеріально-технічної бази, ремонт басейну, будівництво функціонального парку відпочинку, очистка місцевих водойм, створення сортувальної та переробної станції сміття, ремонт доріг.

Три персони в Червонограді

Персона “АКТИВІСТ-ПОЛІТИК”

Місцевий активіст, який має власне бачення розвитку міста та впевнений, що для того щоб діяти, потрібні повноваження, які мають депутати або їх помічники. Це дає можливість впливу на громаду. Закриття шахт призведе до відтоку працездатного населення за кордон, що також негативно вплине на представників влади та їх вплив на місцеве населення.

Персона “ МІГРАНТ”

Постійно спостерігає відтік молоді, бо в місті не має перспектив. Польща відкрита для молоді, а в Червонограді  немає місць де можна заробити достойні гроші “особливо працюючи головою, а не руками по 12 годин”. Заробітки в Європі найбільш легка та доступна альтернатива, а чекати змін в місті довго і безперспективно.

Персона “ПІДПРИЄМЕЦЬ, ЗАЛЕЖНИЙ ВІД ШАХТАРІВ”

Для неї головною проблемою в місті є затримка заробітної плати в населення, яке переважно працює на шахтах. Вона вважає, що занадто багато підприємств пов'язані з прибутком від шахт. Грубо кажучи, “все працює тільки тоді, коли шахтарям платять. Від цього вже виникають проблеми в торгівлі та інших сферах діяльності, а бюджет не отримує коштів.

Текст: Оксана Удовик, Лабораторія іноваційного розвитку ПРООН в Україні;

Аліса Баньковська, СИНХРОПРОСТІР

Ця частина дослідження стала можливою завдяки фантастичній роботі наших партнерів та волонтерів:

Катерина Іванченко в “Центрі розвитку інновацій” (ЦРІ), Денис Шиленко та Наталія Тишкова в “Mriia: Power for Change”, Анна Чехман, Владислава Крижна, Наталія Тітійова, Анастасія Безпалько, Дарія Кондратьєва

Аміш Арья, Інна Коломацька, Юлія Рождественська, Мішель Нагава, Олена Крижанівська, Ольга Куриленко, Філіппа Єлизавета Тіхотова, Таріні Гоял, Тетяна Давтян, Віктор Оладоя, Юліана Петрів-Шоу.