Перспективи двох українських міст

У Львівській області, вздовж лісистого західного кордону України розкинулося місто Червоноград, де переплелися різноманітні культурні традиції. Палацова архітектура поєднується з пролетарськими будівлями, у музеях демонструються історичні та сучасні артефакти, а старовинні релігійні споруди і пам'ятки віддзеркалюються у вітринах сучасних торгових центрів. З 1950-х років розширення гірничодобувної промисловості міста призвело до появи нових підприємств, проте темпи зростання міста і чисельність населення з часом знижувалися, оскільки шахти стали нестабільними і збитковими. Червоноград – одне з багатьох міст, які постраждали від закриття державних шахт по всій Україні. У більшості випадків цей процес був неминучим.

Розташоване у степах на східному кордоні Донеччини, місто Мирноград є уособленням шахтарського міста, яке від самого свого заснування і протягом століть було глибоко пов'язане з гірничодобувною промисловістю. Окрім занепаду шахт і самого колись процвітаючого міста, швидкого скорочення населення, близькість міста до нинішнього збройного конфлікту на кордоні ще більше підсилює трагічність його долі. Населення Мирнограда, яке становить 47 460 людей, скорочується швидше, ніж у Червонограді, де проживають 68 519 жителів. Проте деякі тенденції, зокрема заснування гастрономічних підприємств, мистецькі проєкти та розвиток унікальних видів спорту доводять, що, попри негаразди, містяни демонструють свій творчий потенціал і готовність адаптуватися до мінливого майбутнього.

Шахтарі та їхні сім'ї зараз стикаються зі зміною ідентичності. Розвиток більш різноманітної економіки в їхніх містах гарантуватиме, що їхнє майбутнє не залежатиме від роботи шахт. Формування декількох галузей промисловості в межах однієї спільноти створює «подушку безпеки» на випадок, якщо якийсь бізнес або послуга зазнають невдачі. Більше того, розвиток міста, яке пропонує розважальні, освітні, культурні та інші можливості, створює сприятливе середовище, в якому люди охочіше залишаються, живуть і розвиваються. Ми прагнемо допомогти жителям Мирнограда і Червонограда уявити, як виглядатиме їхнє майбутнє, провівши пілотні дослідження, що включають сім кроків (докладніше про це читайте у статті Ефект метелика: Пілотні дослідження на підтримку запуску трансформації вуглевидобувних міст України). У цьому блозі ми розповідаємо про результати Кроку 1: Створення системних карт пілотних міст.

Системне картографування

Системне картографування – це створення карти всіх існуючих і запланованих організаційних структур та ініціатив, пов'язаних із можливими трансформаціями в місті на різних рівнях.

«Ми виділяємо, принаймні, п'ять рівнів: рівень спільноти, ініціативи малого та середнього бізнесу, великомасштабні ініціативи, державні послуги та регулювання. Це пов'язано з тим, що трансформація відбувається у випадку, коли наявні ініціативи на всіх цих рівнях», – зазначає науковий директор науково-дослідного інституту Agirre Lehendakaria Center^* і наставник проєкту «Ефект метелика» Ітціер Морено.

«Наукові результати показують, що трансформації не відбуваються шляхом впровадження одного великого рішення, так званого "єдинорога". Такі трансформації передбачають системний підхід у різних сферах», – додає керівниця експериментальних досліджень Лабораторії інноваційного розвитку ПРООН та ініціаторка проєкту «Ефект метелика» Оксана Удовик.

Таким чином, щоб побачити загальний потенціал переходу міста від гірничодобувної промисловості до альтернативних варіантів розвитку, нам необхідно визначити і візуалізувати всі організаційні моменти та ініціативи на п'яти різних рівнях. Це означає, що ми розглядаємо такі елементи:

1. суспільні інтереси існуючих організацій (компаній, державних установ, НУО);

2. поточні та заплановані ініціативи цих та подібних організацій на вищезгаданих рівнях (громадські ініціативи, стартапи, стабільні альтернативні галузі, державні послуги та нормативні документи).

* Agirre Lehendakaria Center (ALC) – Баскська лабораторія соціальних інновацій, створена в 2013 році Університетом Країни Басків (UPV/EHU) у партнерстві з Колумбійським університетом (AC4-Columbia University) в Нью-Йорку. ALC був створений для кращого розуміння баскського досвіду соціально-економічних перетворень із міждисциплінарної та системної точки зору. ALC сприяє процесам трансформації громади за допомогою відкритих платформ соціальних інновацій, заснованих на культурі, що є рушійною силою змін. Головна мета лабораторії – застосувати на практиці результати наших досліджень в області системних перетворень для вирішення найбільш складних завдань, що стоять перед суспільством. Ключовим елементом є інтеграція культури, наративів і цінностей кожної спільноти в цілісне бачення сталого людського розвитку.

Збір даних та методологія

Інструмент, який ми використовуємо для складання системних карт міст, називається kumu.io. Він представляє дані у візуальному форматі. Організації, що працюють в місті, виглядають як взаємопов'язані точки, їх відносний розмір відображає їхню значимість: чи то за кількістю співробітників чи за обсягом прибутку.

Для картографування спочатку нам знадобилося зібрати і ввести в kumu.io дані з доступних офіційних джерел. Наші колеги з Центру розвитку інновацій (CID) розробили єдину платформу великих даних (економічний профіль спільнот), яка надає актуальні економічні та соціальні показники спільнот на основі систематизованої інформації, отриманої з понад 100 офіційних державних джерел. Економічний профіль спільнот надає дані про суб'єктів господарювання, індивідуальних підприємців, великих платників податків, активи, заборгованості та іншу інформацію. Це дозволило нам "завантажити" інформацію про всіх приватних і державних суб'єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність в досліджуваних містах. Проте ми завантажили інформацію не щодо всіх організацій, оскільки, згідно з нашими критеріями відбору, ми включали провідні організації за кількістю співробітників і обсягом прибутку. Kumu.io позначає кожну організацію у вигляді точки на карті.

Додавання інформації про кількість співробітників і обсяг прибутку для кожної організації масштабує точки відносно одна одної. Для подальшого сортування даних про організації ми додали кольорове маркування державних та приватних організацій.

Проте основні роботодавці за кількістю співробітників та за обсягом прибутком – не єдині організації, важливі для місцевої громади. Тому щоб додати організації, які не відповідають обраним критеріям, проте мають важливе значення для повсякденного життя місцевих жителів, потрібно було провести додаткові дослідження в соціальних мережах і відвідати кожне місто. Поговоривши і вислухавши людей, які переживають зміни, пов'язані з трансформацією міста, ми змогли зібрати дані про інші організації та підприємства і додати нові точки в kumu. Розширивши базу даних, яка тепер включає також невеликі підприємства, ми змогли з'єднати точки, аби проілюструвати взаємозв’язки між організаціями на всіх рівнях.

Дані на системних картах можуть бути організовані таким чином, щоб змінити видимість точок. Відповідно, організації можуть бути позначені ключовими словами, такими як тип бізнесу або область специфікації, які можуть бути відфільтровані за секторами або масштабами. Їх також можна відсортувати за номерами, наприклад, за кількістю співробітників або обсягом прибутку. Ця карта постійно оновлюється завдяки допомозі зацікавлених сторін, що сприяє максимально точному візуальному представленню їхнього міста на кожній ітерації.

Перші результати

Ось наші перші дві карти:

• для Мирнограда

• для Червонограда

Це короткий виклад аналізу на основі єдиної платформи великих даних Центру розвитку інновацій (CID):

●       для Мирнограда

●       для Червонограда

Окрім того, проаналізувавши результати, зібрані на єдиній платформі великих даних CID, і візуалізовану карту kumu, ми змогли "розвіяти" основні міфи, пов'язані з поетапною відмовою від вугільних шахт в Україні.

Міф №1. Вугільні шахти – основний, якщо не єдиний роботодавець у містах

Якщо звернути увагу на кількість співробітників на кожному підприємстві у кожному місті, то найбільшими точками, що з'являються на нашій карті kumu, були вугільні шахти. В обох містах приблизно однакова кількість шахт, але Мирноград більшою мірою залежить від однієї шахти з великим штатом працівників, натомість у Червонограді працює декілька шахт. Однак у Червонограді виявлені додаткові точки схожого розміру. Один із найбільших роботодавців міста – Червоноградська центральна міська лікарня, яка налічувала 1034 співробітники в 2018 році і 987 в 2019 році. Деякі компанії мають велику кількість працівників, що не поступається шахтам, зокрема торгова компанія "Київ-Захід"; фабрика "Калина"; Червоноградська фабрика нижньої білизни, корсетів, купальників та іншого одягу; фабрика панчішно-шкарпеткових виробів «Дюна-Веста»; і Червоноградський завод металоконструкцій.

Попри те, що шахта "Надія" є одним з найбільших роботодавців (726 працівників у 2019 році), її заборгованість по заробітній платі на 17 листопада 2021 року становила 1 553 484 гривні.

І навпаки, в Мирнограді є тільки один альтернативний великий роботодавець. Це АПК-Інвест – сільськогосподарська компанія, що займається виробництвом м'яса та вирощуванням зернових. У 2016 році в "АПК-Інвест" працювала 1 961 особа, а в 2019 році - 2 125. Наступним найближчим великим роботодавцем (не в Мирнограді, але в сусідньому місті Покровськ) є міжнародна група Метінвест, в яку входять гірничодобувні, металургійні підприємства і торгові мережі в Україні, Європі та Сполучених Штатах.

Попри те, що підприємство "Мирноградвугілля" є одним з найбільших роботодавців (3 859 співробітників у 2019 році), заборгованість працівникам по заробітній платі на 17 листопада 2021 року становила 816 142 грн.

Міф № 2. Вугільні шахти – основні економічні рушії розвитку міст

Коли ми обираємо критерій «прибуток» для Червонограду і Мирнограду, точки, що позначають шахти, раптом зникають із системних карт. Натомість карта Червонограда показує, що найбільш прибуткові організації працюють у сфері торгівлі, металургії, текстилю та сільського господарства. Найприбутковіша організація Мирнограда працює в сфері агропромисловості.

До трійки найбільших збиткових підприємств входять ДП Шахта “Візейська головна” (-607,5 млн грн станом на 2020 рік), ПАТ Шахта «Надія Головна» (-36,5 млн грн станом на 2020 рік) та Львівська вугільна компанія (-16,5 млн грн станом на 2020 рік).

"АПК Інвест" (агропромисловий економічний кластер) – це найприбутковіше підприємство у Мирнограді. Прибуток цієї компанії склав 372,3 млн грн станом на 2020 рік.

До списку найбільш збиткових підприємств входять «Мирноградвугілля» (-307,8 млн грн станом на 2020 рік) і «Вуглепромтранс» (-12,3 млн грн станом на 2020 рік).

Міф № 3. Вугільні шахти забезпечують найбільший внесок до місцевого бюджету

Якщо подивитися на надходження до місцевого бюджету, то видно, що найбільшими платниками податків є не тільки шахти. За даними Міністерства фінансів України, одними з найбільших платників податків до місцевого бюджету є сільськогосподарські підприємства, зокрема АПК-Інвест (98,6 млн грн у 2021 році). Водночас одними з найбільших боржників перед місцевим бюджетом є саме шахти: "Мирноградвугілля" (79,4 млн грн до листопада 2021 року), "Вуглебуд" (639 100 грн до листопада 2021 року), підрозділ Мирноградвугілля “Шахта Капітальна" (268 100 грн до листопада 2021 року).

Найбільшими боржниками перед місцевим бюджетом Червонограда (серед гірничодобувних підприємств) є: Львівська вугільна компанія (44,6 млн грн до листопада 2021 року), підрозділ «Львіввугілля» (17,9 млн грн до листопада 2021 року), підрозділ Червоноградської шахти (5,9 млн грн до листопада 2021 року), підрозділ Великомостівської шахти (3,1 млн грн до листопада 2021 року) і шахта «Надія» (2,9 млн грн до листопада 2021 року). Більш детальна інформація за посиланням (по Мирнограду і по Червонограду).

Міф № 4. Єдине, на що може спертися розвиток міста, це його вугледобувне минуле

Основні комерційні організації – не єдині економічні рушії розвитку в містах. «Трансформація – це не просто заміна шахти фабрикою», – говорить директор Agirre Lehendakaria Center Горка Еспіау Ідояга.

«Справжня трансформація починається у спільноті (її K-культурі**) і завжди проходить кілька взаємопов'язаних рівнів: наприклад, громадські сади, що виростають з колишніх вугільних шахт і перетворюються на нові туристичні парки атракціонів, запрошують громадян і гостей міста до басейну під відкритим небом або до великого продовольчого ринку, які були створені завдяки новим нормам, розробленим для цього регіону, – це один із можливих сценаріїв. У будь-якому разі, краще починати з того, на чому спеціалізуються та у що вірять місцеві жителі».

** K ("Kultura" на баскській мові) = система переконань і цінностей, які визначають нас як суспільство – наше походження, хто ми такі, як ми думаємо, що нами рухає і чому. Якщо коротко, це наше коріння і все, що сприяло формуванню світогляду.

Ми побачили, що в Мирнограді працює єдина велика компанія в місті – АПК-Інвест (агропромисловість). Але якщо ми подивимося на всі види діяльності в місті (в kumu ми позначили кожну організацію тегом, що відповідає її виду діяльності), ми побачимо, що чимало невеликих ініціатив зосереджені навколо таких тем (це означає, що місцеві жителі добре в них розбираються):

● їжа

● ІТ/робототехніка

● спорт

● вуличне мистецтво

Кілька організацій в місті нині беруть участь у Харчовому кластері Східної України, таким чином, розвиваючи можливості гастротуризму та підтримуючи курси шеф-кухарів у школах з вуглевидобутку. Оскільки агропромисловий сектор створює найбільше робочих місць та генерує прибутки для Мирнограда, розвиток підприємств харчової промисловості вочевидь є логічним наслідком його сильних сторін.

Крім гастрономії, загальноосвітня школа I-III ступенів ім. Валерія Доценка Мирноградської міської ради Донецької області заохочує учнів до всебічної STEAM-освіти, зокрема до творчості в сфері програмування і робототехніки з використанням Minecraft і Lego.

Знаменита сім'я Доценків зробила мотоспорт доступним для дітей та молоді у Мирнограді завдяки своїй Покровській мотошколі. Тож саме тут дуже часто можна побачити гонщиків мотокросу, що катаються по великих схилах вугільного шлаку.

Художні установи спрямовують сили на збереження пам'яті і запобігання зникнення минулого. У той час як Мирноград рухається вперед, наявність муралів, музеїв та інших виставок допоможе зберегти шахтарські корені міста в суспільній свідомості. Роман Мінін, що народився в Мирнограді, є творцем багатьох мистецьких творів – від вітражів до вуличного мистецтва. Те, як він поєднує вигадливий візантійський стиль та масивні сучасні геометричні форми, вочевидь демонструє соціальний, економічний і політичний клімат країни. Деякі з його робіт зображують трансформацію шахтарів, підкреслюючи неминучість змін і здатність адаптуватися до них.

Для Червонограду ми виявили не настільки очевидні фактори трансформації у таких сферах діяльності:

● церква

● медіа-кластери

● культурний туризм

Церква і релігія були наріжним каменем громади Червонограда протягом всього історичного розвитку міста. Церква продовжує піклуватися про людей і сьогодні, виступаючи з ініціативами щодо створення соціальних пекарень, зелених зон для дитячих ігор тощо. Значення церкви в перетворенні Червонограда не можна недооцінювати.

Червоноград Сіті, Нео Радіо Червоноград, Ехо Червонограда, газета "Новини Прибужжя" і телеканал Byznet – ось добірка засобів масової інформації, які активно здійснюють свою діяльність в Червонограді.

Культурний туризм також привертає увагу до Червонограда, зокрема, завдяки інтересу до палацу Потоцьких, раніше відомому під польською назвою Кристинопіль. Крім того, міські церкви та промислова історія міста приваблювали і продовжують приваблювати все більше туристів.

Як можете допомогти саме Ви

Системне картографування може допомогти нам наочно уявити, як жителі цих двох міст, озброєні своїми унікальними ресурсами, можуть зберегти свою самобутність і гідність, розвивати свою культуру і солідарність, а також забезпечити сталість міського розвитку в епоху декарбонізації.

Запропоновані нами карти Мирнограда і Червонограда все ще знаходяться на початковій стадії розробки. Їх створення – це спільні зусилля не тільки дослідників і установ, а й широкої громадськості. Ми розуміємо, що володіємо дуже обмеженою інформацією, і за офіційними даними ховається ряд нюансів, які ми не виявили навіть під час наших виїздів на місця і співбесід. Наприклад, всі «сірі» зони неформальної зайнятості та альтернативної економіки у містах і багато іншого не видно в офіційних даних. 

Ми запрошуємо всіх бажаючих ознайомитися з картами і долучитися до їх удосконалення. Ви можете залишати коментарі, пропонувати будь-які нові елементи або згадувати щось, що ще варто взяти до уваги, заповнивши цю онлайн-форму.

Текст: Оксана Удовик, Катерина Іванченко

Редактура: Лілі Оунекео, Юен Макдональд