LocationsКриміналістика під час війни: провідна роль українських жінок в розслідуванні місць злочинів
18 December 2023
На фото зліва направо: Запорожченко Оксана та Катерина Оніпенко перед навчальною поїздкою до Японії.
Посилення криміналістики Національної поліції України в межах міжнародної співпраці
Вторгнення Росії в Україну спричинило величезні страждання та жахливі порушення прав людини. Фундаментальні права людей опинилися під загрозою через жорстокість воєнних злочинів і масові порушення міжнародного гуманітарного права. Повномасштабне вторгнення в Україну зачепило мільйони цивільних осіб, призвело до масових руйнувань, знищення цілих населених пунктів і міст, пошкодження енергетичної та соціальної інфраструктури, вимушеного переселення, людських жертв і сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом.
Всі ці обставини негативно впливають на дотримання прав людини та принципу верховенства права . Під час війни в Україні національні органи правосуддя зазнають дедалі більшого тиску і безпрецедентних труднощів, які вимагають інноваційних рішень і підходів. Програма розвитку ООН в Україні (UNDP) та Уряд Японії надають всебічну допомогу Національній поліції України з метою зміцнення її спроможності вирішувати виклики, які спричинила війна.
Ця підтримка водночас спрямована на підвищення кваліфікації і технічної спроможності криміналістів, аби вони могли належним чином розслідувати воєнні злочини та надавати допомогу постраждалим від війни.
У липні та жовтні 2023 р. Уряд Японії приймав криміналістичні підрозділи Національної поліції України в межах навчальних візитів, під час яких вони ділилися передовими методами та практиками проведення розслідувань.
На фото зліва направо: Катерина Оніпенко та Оксана Запорожченко біля мобільної криміналістичної лабораторії Національної поліції України.
Ми поспілкувалися з підполковником поліції Катериною Оніпенко, начальником відділу криміналістичного забезпечення слідчого управління Головного управління Національної поліції в Донецькій області та підполковником поліції Оксаною Запорожченко, начальником відділу криміналістичного забезпечення слідчого управління Головного управління Національної поліції в Херсонській області, які брали участь у навчальній поїздці до Японії, щоб дізнатися про цю ініціативу з перших вуст.
На фото: Катерина Оніпенко та Оксана Запорожченко напередодні навчального візиту до Японії у липні 2023 р.
Виклики та унікальність судово-медичної експертизи
«Я прийшла в поліцію 17 років тому, — згадує Катерина. — Ще до закінчення школи я знала, що хочу вчитися і працювати в галузі юриспруденції. Однак я вагалася, яку спеціалізацію обрати. Отже, я обрала курс загального права і закінчила університет, який займався підготовкою поліцейських. Під час навчання я проходила практику в нотаріальній та адвокатській конторі. А потім я пройшла тримісячне стажування в поліції, після якого зрозуміла, що хочу там працювати. Відтоді я працюю у Національній поліції. Я працювала слідчою, а сім років тому, коли створили відділ криміналістичного забезпечення, мені запропонували його очолити. На той час я вже вивчала криміналістику і застосовувала її у своїй роботі».
Усі ці роки Катерина працювала в Донецькій області, а в 2014 році, коли почався збройний конфлікт на сході України, вона перебувала в Маріуполі.
«Чи була страшно? Звичайно, десь пів години. Але у мене був професійний і життєвий досвід, який допоміг мені залишатися сильною і продовжувати роботу. Звичайно, було страшно. У 2014 та 2015 ... Було страшно, але не за себе, а за людей, через відповідальність — служити з гідністю і виконувати свою роботу на найвищому рівні, для тих, хто дивиться на нас з надією на допомогу. Під час жахливих подій у 2015 році у моєму рідному місті, в Маріуполі, я була на роботі і добре пам’ятаю той день. Тридцять п’ять цивільних осіб було вбито, і це був перший раз, коли я бачила стільки тіл, які ми повинні були ідентифікувати. Була неділя, 10 ранку, коли стався обстріл. Як пояснити цю жахливу подію п’ятнадцятирічній дівчинці або батькам, які шукали своїх близьких? Ми повинні були виконувати свою роботу, а також допомагати людям навколо».
Оксана працює в поліції з 1999 року і обіймала різні посади – слідчого, судового експерта, оперативного працівника. У 2017 році вона приєдналася до криміналістичного відділу як криміналіст, а у 2020 році очолила відділ. «Основними нашими завданнями є допомога слідчим в документуванні злочинів. Ми ретельно оглядаємо місце події, виявляємо, фіксуємо, вилучаємо об’єкти та сліди, які мають відношення до злочину та до особи, яка його скоїла», — пояснює вона.
Катерина також додає, що на її думку професія криміналіста — одна з найцікавіших у поліцейській системі, адже кожна справа є унікальною, і однакових ситуацій не буває. «Кожна нова справа — це новий виклик, який вимагає нових підходів, нових знань і цілковитої уваги. Проблема полягає в критичній важливості огляду місця події, яка є вкрай важливою слідчою дією, оскільки є неповторною. Після того, як ви залишаєте місце події, неможливо відтворити його або повернутися до тих умов, в яких ми починали працювати. Тому це робить вкрай важливим вилучення необхідної трасологічної інформації під час огляду», — зазначає вона.
Катерина та Оксана відзначили, що робота вимагає значної концентрації, уважності та ідеальної координації. У ситуаціях, коли групи криміналістів працюють в зонах близьких до бойових дій, час роботи обмежений із міркувань безпеки. В інших випадках робота триває стільки, скільки буде потрібно. «Одного разу огляд місця події у нас тривав дві доби, і за цей час кілька разів міняли слідчу групу. Кожен випадок індивідуальний. Іноді може працювати один спеціаліст-криміналіст. У складніших випадках працює команда з пересувними мобільними лабораторіями», — розповідає Катерина.
«У команді розподіляють обов’язки та координують роботу. Розподіл обов’язків щоразу змінюють. Ця робота дуже динамічна і точно не є рутиною», — додала вона.
Життя і служба після 24 лютого 2022 року
Початок повномасштабної війни Оксана зустріла у Херсонській області, територія якої протягом декількох діб була повністю окупована, тому вона була змушена залишити сім’ю та виїхати у м. Миколаїв, щоб продовжити роботу. «До початку війни пряма дорога з Херсона до Миколаєва зазвичай займала максимум 40 хвилин. Однак їхати цим шляхом стало неможливо. Натомість нам доводилося пересуватися полями. Цього разу поїздка з Херсона до Миколаєва тривала майже 6 годин у вантажно-пасажирському автобусі, в який пил задувало крізь щілини, — розповідає Оксана. — Протягом усього періоду після деокупації Херсонської області я та моя команда постійно займаємося документуванням злочинів та допомагаємо в їх розслідуванні».
Із початком повномасштабної війни Катерина продовжила службу в Донецькій області. «Ми з командою часто виїжджаємо на лінію фронту для проведення розслідувань. Зазвичай у нас не так багато часу на роботу, можливо, дві години або й менше. Бувають випадки, коли ми не можемо оглянути місце події через безперервні обстріли. Ще один новий виклик виник, коли нам довелося проводити розслідування на нещодавно деокупованих територіях Донецької області. Там ми виявили масові та індивідуальні поховання. Нам потрібно було провести ексгумацію та ідентифікації близько 300 тіл. Ми ніколи не мали справи з чимось подібним раніше».
Делегація українських криміналістів перед навчальною поїздкою до Японії на зустрічі з Мацудо Кунінорі, Надзвичайним і Повноважним Послом Японії в Україні, Максимом Цуцкірідзе, заступником Голови Національної поліції України – начальником Головного слідчого управління, Оленою Урсу, керівницею групи проєктів з питань демократичного урядування UNDP.
Оксана та її команда також брали участь у документуванні воєнних злочинів на деокупованих територіях. «В липні 2022 року ми почали працювати в Херсонській області, а саме на невеликій частині деокупованої території в Бериславському районі. Ми документували воєнні злочини, фіксували місця падіння снарядів, досліджували місця загибелі людей, проводили ексгумацію загиблих, обстежували катівні, ретельно вивчали місця незаконного утримання людей. Нашою метою є забезпечити якісний збір такої доказової бази, щоб винні були притягнуті до відповідальності за скоєні ними воєнні злочини».
Вивчення міжнародного досвіду: Українська поліція відвідала Японію для обміну знаннями
На фото делегація у складі криміналістів Національної поліції України в Японії під час урочистого відкриття програми навчальної поїздки.
«Ми вже брали раніше участь в обміні знаннями з іншими країнами, але ці країни ніколи не мали подібного досвіду. Японія — країна, яка має досвід з розпізнання тіл, проведення процедури ексгумації масових поховань після катастроф. Тому мені була дуже цікава ця навчальна поїздка, щоб перейняти досвід японських колег», — розповідає Катерина.
Оксана додає: «Наприклад, я нічого не знала про японських судових експертів, про їхні функції та методи, які вони використовують. Японія є високорозвиненою країною. Незважаючи на те, що ми інтегруємо інноваційні інструменти та методи в свою роботу, ми досі покладаємося на традиційні методи, такі як магнітні аплікатори та порошки для виявлення слідів, в той час як в Японії використовують різні сканери. Мені було цікаво дізнатися про методи, які використовують у Японії для виявлення специфічних слідів, зокрема біологічного походження, а також про процеси інтерпретації та отримання результатів. Розуміння значення кожного сліду, його потенційного застосування та пов’язаних із ним досліджень є дуже важливим».
Після візиту до Японії Оксана відзначила, що навчальна поїздка була для неї особливо цікавою, оскільки багато уваги було приділено трагічним подіям на Фукусімі. «У мене вдома була схожа ситуація — влітку, напередодні візиту, у нас було затоплення через підрив Каховської гідроелектростанції. В Японії теж було затоплення, але у них воно сталося внаслідок землетрусу, а у нас — внаслідок війни. Наприклад, сильно затопило Херсонську область. Для мене це болюча тема, тому що мій будинок також знаходиться на лівому березі Дніпра, який особливо постраждав. Багато людей загинуло, були зруйновані будинки та інфраструктура», — пояснює вона.
На фото: Оскана Запорожченко в Японії під час поїздки з обміну досвідом.
«Під час візиту ми обмінялися досвідом та навичками роботи — тим, що ми робимо в Україні, і тим, що вони робили, коли місто і префектура Фукусіма відновлювалися після затоплення».
«В Японії нас часто запитували, як нам вдається працювати і жити в таких умовах. Вони дуже шоковані і вражені силою і стійкістю українського народу. Незважаючи на складні умови, в яких зараз перебуває Україна, ми продовжуємо працювати, вчитися, вдосконалювати свої знання та зберігати почуття гумору. Ми стійкі, сильні люди, особливо в регіонах, які сильно постраждали від війни та затоплення».
Матеріал створено в межах проєкту UNDP в Україні «Сприяння безпеці людей в Україні шляхом реагування на багатовимірну кризу, спричинену війною» за фінансування Уряду Японії. Зміст статті не обов’язково відображає погляди Уряду Японії та UNDP.
Related
content
content
