У «перезапуску» вугледобувних міст України згідно з зеленими європейськими стандартами ключову роль відіграють партнерства, цифровізація і перетворення за принципом «знизу вгору»

Декарбонізація міст: переваги і ризики

Для виконання плану щодо національно визначеного внеску до Паризької кліматичної угоди Україна планує закрити низку вугільних шахт. Другою причиною є їхня нерентабельність. Заяви урядовців про бажання рухатись пліч-о-пліч із Зеленою угодою ЄС і розширене енергетичне партнерство з Німеччиною з 2020 року також дають надію на кінець епохи вугілля і початок декарбонізації в Україні.

Щоправда, закриття вугільних шахт має й негативні наслідки для гірничодобувних міст, де близько 70 % жителів працюють у вугільних шахтах. Це призведе до безробіття, зниження якості державних послуг, а також спричинить серйозні екологічні наслідки, як-от забруднення води. Існує високий ризик того, що в таких моноіндустріальних містах із плином часу настане економічний занепад, а їхні жителі вимушені будуть переїхати до інших міст і регіонів, залишаючи за собою екологічно деградовані зони (про це свідчить досвід попереднього закриття шахт в Україні). Необхідно пом'якшити ці наслідки і створити альтернативні соціальні, екологічні та економічні передумови, щоб підтримати трансформацію таких міст.

Як цифровізація може посприяти декарбонізації?

Водночас існують чіткі показники того, що цифровізація може посприяти декарбонізації та зеленій трансформації як у масштабах всієї країни, так і для окремих вугледобувних міст. Застосування цифрових технологій, таких як штучний інтелект, 5G, хмарні та периферійні обчислення, а також Інтернет речей мають величезний потенціал, здатний прискорити і максимізувати вплив політики, спрямованої на боротьбу зі зміною клімату, створення нових екологічно чистих робочих місць тощо.

Системні перетворення за принципом «знизу вгору»

ПРООН в Україні розуміє необхідність сприяти розвитку так званих подвійних –зелених та цифрових – трансформацій для вугледобувних міст України.  Крім того, ПРООН в Україні визнає застарілість моделі розвитку на основі прийняття централізованих рішень, що спирається лише на експертну думку (наприклад, будівництво заводу з переробки відходів на енергію), її нездатність сприяти вирішенню складних соціально-екологічних проблем, таких як трансформація міст.

Трансформація міста відбувається не за допомогою будівництва заводів з переробки відходів на енергію. Вона відбувається на декількох взаємопов'язаних рівнях із залученням громад/ініціативних груп, підприємців і стартаперів, науковців; передбачає індивідуальні дії, масштабні державно-приватних партнерства, державні послуги, нові правила, тощо. Крім того, такі заходи повинні враховувати потреби жінок і чоловіків із різних груп, а також місцевий контекст.

Замість того, щоб пропонувати спільнотам заздалегідь визначені рішення, Лабораторія інноваційного розвитку ПРООН в Україні пропонує проводити процес системних перетворень за принципом "знизу вгору". Цей підхід ставить людей і природу в центр подвійної трансформації вугледобувних міст України.

Одним із таких заходів "знизу вгору" стане хакатон «Трансформери: Перезапуск регіону», який організовує 6-7 серпня 2021 р. у Краматорську неурядова організація "PravoPolice" з Костянтинівки Донецької області. Організатори пояснюють назву так: трансформери – бо захід присвячений пошуку альтернативних рішень від мешканців та мешканок Донецької та Луганської областей щодо трансформації вугільних та промислових міст. Перезапуск регіону – адже маємо на меті створення спільного бачення та стратегії «перезапуску» регіону.

Більше інформації про хакатон – за цим посиланням.

Якщо Ви маєте бажання приєднатися до процесу подвійної трансформації вугледобувних міст України, напишіть нам за адресою acclab.ua@undp.org.

Довідка:

Проєкт реалізується ГО Безпечний хаб «ПравоPolice» у співпраці з ГО «Екодія» та коаліцією «Енергетичний перехід» за підтримки Лабораторії інноваційного розвитку ПРООН в Україні, Фонду ім. Гайнріха Бьолля та Бюро Київ-Україна.

Текст: Оксана Удовик, Лабораторія інноваційного розвитку ПРООН в Україні, Наталія Корчак, ГО Безпечний хаб «ПравоPolice»