LocationsРозбудовуючи громаду: вимушені переселенці з прифронтових міст знаходять шляхи розвитку свого нового дому у Полтавській області
21 August 2023
Члени громади знайомляться під час настільної гри.
Повномасштабне вторгнення Російської Федерації спричинило одну з найбільших та найстрімкіших криз вимушеного переміщення населення. Мільйони людей були змушені покинути свої домівки, а сотні громад в Україні постали перед викликами розміщення нових мешканців, взаємної адаптації та подолання стереотипів.
Одним із населених пунктів, що прихистив ВПО, стало село Хомутець на Полтавщині, яке має козацьке коріння. Найвизначніша місцева пам’ятка архітектури – родовий маєток Муравйових-Апостолів, нащадків українського гетьмана Данила Апостола. Під час повномасштабної війни до цього села прибуло кількадесят внутрішньо переміщених осіб.
У травні 2022 року до Хомутця приїхала також Тетяна Красько, жителька смт Нью-Йорк Донецької області. Вона шукала гуртожиток коледжу, який став новим домом для багатьох вимушених переселенців з Донецької, Харківської та Луганської областей. Заблукавши і двічі пропустивши необхідний поворот (дорожні знаки познімали з міркувань безпеки), Тетяна нарешті дісталась місця призначення.
Тетяна Красько, керівниця ГО "Студія громадських жіночих ініціатив", у місцевому парку.
Назустріч їй вийшов Сергій Шинкаренко – директор Хомутецького фахового коледжу, який очолює заклад з 1995 року. Втомлений після довгого робочого дня, він побачив у вікні незнайоме авто.
«Я шукала роботу, бо ми опинилися в жахливих умовах: змушені були покинути свій дім, – розповідає пані Тетяна. – Згадувала 2014 рік, коли ми прихистили у себе в Нью-Йорку перших вимушених переселенців. Принагідно я познайомилася з дівчиною з Миргородської районної ради, і вона мені дала контакти пана Сергія. Так я і опинилась у Хомутці».
Оскільки рідне містечко Тетяни Красько стоїть на лінії зіткнення, то з 2014 року воно постійно перебуває під обстрілами. Три роки жителі смт Нью-Йорк розміщували ВПО з інших населених пунктів, облаштовували сховища, приймали гуманітарні вантажі. У 2018 Тетяна Красько взяла участь у навчальній поїздці ПРООН до Чернівців для представників Донецької та Луганської областей, завдяки чому здобула новий досвід і знання про роботу громадських організацій. Того ж року вона спільно з односельцями заснувала чотири громадські організації: молодіжну, жіночу, освітню і для людей поважного віку.
Повномасштабне вторгнення заскочило Тетяну зненацька. Війна забрала в неї дім, проєкти з розвитку громади і команду ГО «Студія громадських жіночих ініціатив», яка майже розпалась. Приїхавши у Хомутець, Тетяна помітила, що внутрішні переселенці, що поселилися в гуртожитку, ні з ким не спілкуються, навіть між собою.
У пошуках змін вона ініціювала проєкт «ВПО як ресурс для розвитку громади», який підтримали ЄС і ПРООН.
Протягом півроку хомутчани і ВПО в рамках проєкту провели заходи «Колективний вплив», «Ярмарок здоров’я», «Велопробіг», а в гуртожитку облаштували простір для спілкування .
За підтримки ЄС та ПРООН тут зробили ремонт і поставили меблі.
Спільний простір у гуртожитку. Фото: Павло Мальований / ПРООН в Україні
Громада особливо згуртувалась, коли місцеві мешканці та ВПО спільно займалися благоустроєм «перлини села» – Хомутецького парку. Серед інших активностей, учасники завзято працювали над озелененням території, заклавши «Сад перемоги».
Член громади використовує садовий тример для оновлення місцевого парку.
Одним із найголовніших результатів проєкту стало створення у 2023 році спільної Координаційної ради (під час заходу «Колективний вплив»), яка розробила «дорожню карту» розвитку села Хомутець.
Валентина Аршинова, директорка Хомутецької загальноосвітної школи. Фото: Павло Мальований / ПРООН в Україні
Узагалі громада неабияк активізувалася завдяки покращенню комунікації та взаємодії між різними суб'єктами: коледжем, закладом загальної середньої освіти, клубом, церквою тощо.
Одного разу Тетяні зателефонували з незнайомого номеру. Це була Валентина Аршинова – директорка місцевої школи.
«Я от знаю, що ви тут усім допомагаєте, допоможіть і лелекам», – попросила схвильовано пані Валентина.
«Під час сильної грози зірвалося гніздо, а з нього випало лелеченя, – пригадує з посмішкою пані Тетяна. – Птахів треба було годувати. Раніше я ніколи не допомагала лелекам. Ми купували рибу, оголошували збір. А коли врятовані бузьки полетіли, ми з селянами якось природно продовжили нашу співпрацю».
«Наша школа працює як місцевий осередок громади. Це означає, що вона активно об’єднує навколо себе всіх членів громади», – розповідає пані Валентина.
Коли про цю особливість навчального закладу дізналася Тетяна Красько, вона запропонувала Валентині Аршиновій об’єднати зусилля і разом втілити проєкт «ВПО як ресурс для розвитку громад», зокрема провівши захід «Колективний вплив» на базі школи.
«Я дійсно повірила в це. Захід був масштабний і надзвичайно цінний. Ми побачили внутрішніх переселенців. Вони, своєю чергою, по-новому подивилися на наше село, наше життя. Згодом ми розробили спільний план дій для підтримки гуртожитку коледжу, де на той час жило більше ніж 80 ВПО», – розповідає Валентина Аршинова про співпрацю з відновленою командою ГО «Студія громадських жіночих ініціатив» на чолі з Тетяною Красько.
«Ми прагнули сильнішої інтеграції ВПО у місцеву громаду, щоб переселенці відчували себе більш захищеними, щоб у них з’явилося відчуття дому», – ділиться спогадами Оксана Лічереп, менеджерка проєкту, яка приєдналась до команди ГО «Студія громадських жіночих ініціатив» після повномасштабного вторгнення.
Члени ініціативної групи громади у місцевому парку.
У 2023 році в Хомутці проводили опитування, одним із ключових питань якого було таке: «Чи хочете ви прийняти ВПО як своїх родичів?». Спочатку місцеві жителі ставилися до переселенців з пересторогою. Але спільні справи в рамках проєкту об’єднали всю громаду.
«ВПО раніше не спілкувалися навіть між собою. Кожен опинився наодинці зі своїми думками. Спочатку ці люди боялися нових знайомств, але згодом подружились одне з одним та з місцевими мешканцями», – зазначає Тетяна Красько.
Для школи, яка працює офлайн, у рамках проєкту провели освітлення підвалу – сховище, куди учні спускаються під час повітряних тривог.
«Діти бігають в укриття, а під час тривоги світло здебільшого вимикається», – підкреслює Валентина Аршинова.
«Бували такі дні, коли школярі годинами сиділи у темряві. Завдяки проєкту у нас тепер є своя переносна зарядна станція з сонячними панелями. Це дуже цінно для дітей».
За останніми даними, у селі Хомутець мешкає майже 2,5 тис. людей. Сергій Шинкаренко, директор Хомутецького фахового коледжу, каже, що більш ніж 250 ВПО знайшли в селі свою «сродну працю». Зокрема, переселенці працюють у транспортній та продовольчій сфері, а також самостійно вирощують фрукти й овочі на земельних ділянках, які виділили для них місцеві жителі.
Сергій Шинкаренко, директор Хомутецького фахового коледжу, в новому саду, який висадили в межах проєкту.
«Для нашого села внутрішньо переміщені особи – це позитивний вплив на розвиток, динаміку життя села», – зазначає Сергій Шинкаренко.
Водночас психологи з Хомутецького коледжу забезпечують для ВПО емоційну підтримку, проводячи культурні заходи і арт-терапію для покращення психологічного стану.
Хомутець знову ожив. Як і палац Муравйових-Апостолів, на фоні якого для місцевих жінок і переселенок провели тематичну фотосесію. Світлини стали окрасою оновленого спільного простору в гуртожитку.
Фото місцевих жителів в спільному просторі гуртожитку.
ГО «Студія громадських жіночих ініціатив» є однією з організацій, що отримала підтримку в рамках програми «Реагування громадянського суспільства на потреби жінок і чоловіків, особливо тих, які проживають у важкодоступних місцях, і представників вразливих груп», яку підтримують ЄС та ПРООН в рамках перенаправлених коштів регіонального проєкту EU4Dialogue для вирішення найбільш нагальних потреб постраждалих від війни громад в Україні. Проєкт EU4Dialogue має на меті сприяння побудові міцного фундаменту для миру шляхом покращення соціально-економічних умов та створення безпечного середовища для постраждалих від війни громад.
Текст: Маргарита Лубкова
Фото: Павло Мальований
Заувага: Стаття створена за фінансової підтримки Європейського Союзу та ПРООН у межах проєкту EU4Dialogue. Зміст статті не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу та ПРООН.
